Базова величина та штрафна ставка можуть замінити прожитковий мінімум у розрахунках окладів та платежів
Група із 120 народних депутатів на чолі зі спікером Русланом Стефанчуком 11 липня внесла до Верховної Ради пакет із чотирьох законопроєктів №№13466-13469, що передбачає кардинальну зміну механізмів розрахунку посадових окладів, штрафів та адміністративних зборів. Про це повідомляється на сайті парламенту.
Прожитковий мінімум в Україні використовується не лише як соціальний стандарт, а і як технічний показник для визначення розмірів заробітних плат працівників бюджетної сфери, державних органів, штрафів, адміністративних зборів та інших платежів. Це обмежує можливості держави щодо підвищення прожиткового мінімуму, бо воно автоматично тягне за собою інші підвищення, зокрема штрафів та посадових окладів держслужбовців.
Тому депутати пропонують з 2026 року:
У такому випадку прив'язка залишиться лише у формуванні основних соціальних нарахувань: пенсія, мінімальна зарплата. Подібну пропозицію ще у 2021 році вносив Кабінет міністрів, але до розгляду його законопроєктів справа не дійшла. Нагадаємо, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні у 2025 році становить 3028 гривень.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук пояснив у відеозверненні суть пакету законопроектів, якими пропонується відв’язати посадові оклади суддів, прокурорів та чиновників від прожиткового мінімуму.
«Сьогодні у Верховній Раді разом із колегами зареєстрували пакет із чотирьох законопроектів, які мають зробити прожитковий мінімум реальним соціальним стандартом, а не умовною цифрою.Його головна мета — захищати людей, а не бути підставою для розрахунку штрафів і зарплат посадовців. Після ухвалення ці зміни дозволять чесно підвищувати прожитковий мінімум і робити соціальні виплати більш справедливими», зазначив Руслан Стефанчук.
Так, за його словами, прожитковий мінімум вже не відображає реальних витрат людини.
«Зараз його використовують майже до всього: нарахування соцвиплат, штрафів, зарплат посадовців тощо, і через це він втратив своє головне призначення», вказав спікер.
За його словами, прожитковий мінімум має повернути собі роль як соціальний стандарт, який реально гарантує базові умови життя. По-друге, потрібно забрати невластиві йому функції, наприклад, розрахунок штрафів чи зарплат посадовців. Автори законопроєкту пропонують запровадити окремі показники, щоб розрахунки зарплат штрафів і зборів не впливали на розмір прожиткового мінімуму, а також створити умови для його поступового підвищення так, щоб це відповідало можливостям державного бюджету.
«Я переконаний ці зміни зроблять соцвиплати більш чесними та прив'язними до реальних потреб людей і нададуть можливість державі підвищувати прожитковий мінімум без автоматичного збільшення штрафів чи зарплат посадовців, а також, головне, повернуть йому основне призначення бути реальним соціальним стандартом», підкреслив Руслан Стефанчук.
За попереднім аналізом «Судово-юридичної газети», у разі встановлення орудної величини 3470 грн, це не відобразиться на фактичному розмірі нинішніх посадових окладів суддів першої інстанції та у місцевих прокуратурах. Наприклад, зараз посадовий оклад судді місцевого суду складає 63 060 грн (30 прожиткових мінімумів, помножені на «заморожений» прожитковий мінімум для суддів в 2102 грн). Якщо орудна величина складатиме не менше 3470 грн, то посадовий оклад судді місцевого суду буде не менше 63 154 грн. Для прокурора окружної прокуратури у разі прийняття закону оклад може збільшитися до 52 744 грн. Наразі такий прокурор отримує близько 40 тисяч грн посадового окладу.