Герасимов доповів правителю РФ про взяття Костянтинівки - першого кроку до ліквідації слов'янсько-краматорського вузла оборони ЗСУ
Росія оголосила про встановлення повного контролю над Костянтинівкою в Донецькій області. Увечері 3 липня 2026 року Володимир Путін відвідав один із допоміжних командних пунктів Об'єднаного угруповання військ, де начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов доповів йому про захоплення міста. Офіційних коментарів від Генерального штабу ЗСУ щодо ситуації в Костянтинівці та зміни лінії фронту станом на момент публікації не надходило.
За даними The Moscow Times, Путін назвав взяття Костянтинівки "першим, але дуже важливим етапом" на шляху до ліквідації слов'янсько-краматорського вузла оборони ЗСУ. Під час тієї самої наради також заявили про встановлення повного контролю над усією територією Луганської області, а також про просування в районі Добропілля та Аннівки. За твердженням російської сторони, з початку 2026 року під контроль армії РФ перейшли 133 населені пункти.
Про те, що ситуація в місті є критичною, ще до офіційного оголошення повідомляв військовослужбовець ЗСУ з позивним "Мучной". За його словами, на окремі позиції, які утримували українські бійці, воду та боєприпаси доставляли виключно дронами - жодних інших комунікацій вже не залишалося.
За даними аналітиків проєкту Deep State станом на 3 липня, більша частина міста або контролювалась росіянами, або перебувала у "сірій зоні". ЗСУ утримували лише північно-західну околицю.

Захоплення міста відкриває росіянам дорогу на Дружківку - крайній форпост з півдня перед Слов'янсько-Краматорським напрямком, що є найбільшою агломерацією Донецької області. Слов'янськ та Краматорськ - два останні великі міста, де, незважаючи на війну, ще залишається мирне життя.
Протягом місяців після падіння сусідніх Мирнограда та Покровська Костянтинівка ускладнювала спроби Росії просунутися на Краматорськ та Слов'янськ. Після захоплення Покровська і Мирнограда російські війська намагалися розвинути наступ у напрямку Добропілля, і саме Костянтинівка прикривала цей фланг.
Захоплення міста одночасно зміцнює правий фланг Покровсько-Мирноградського угруповання і створює передумови для подальших дій у районі Часового Яру - тобто Костянтинівка була ключовою ланкою всієї російської операції.
Ключовим пріоритетом Москви залишається повне захоплення Донецької області, а ціллю визначається Краматорсько-Костянтинівська агломерація, контроль над якою дозволив би Кремлю заявити про "повне взяття Донбасу".
Проте Росія систематично перевищувала свої здобутки на полі бою - зокрема, про контроль над понад 50% території Костянтинівки Герасимов заявив ще 18 грудня 2025 року, а 16 березня 2026-го - вже про "понад 60%". Бої за місто тривають понад рік із різним ступенем інтенсивності.
Раніше, як повідомляв Інформатор, експерти вказували, що після Костянтинівки ціллю російських військ на Донеччи ністане Дружківка - місто, що безпосередньо прикриває Слов'янськ і Краматорськ з півдня. Саме ці два міста залишаються останніми великими центрами українського Донбасу, де досі триває цивільне життя.