Київ робить ризиковану ставку на те, що вторгнення дасть йому нові важелі для укладання вигідної угоди з Кремлем
Україна вважає, що її операція у Курській области РФ принесе мир. Проте плани російського диктатора Володимира Путіна можуть відрізнятися від бажань Києва. Після приниження на Курщині Путін може бути націлений не на мир, а на помсту, вважає The New York Times.
Американське видання у матеріалі 19 серпня аналізує дії української влади напередодні наступу і підкреслює, що президент України Володимир Зеленський подавав численні сигнали про готовність до переговорів, чого не було раніше. Наприклад, український лідер відправляв міністра закордонних справ Дмитра Кулебу до Китаю, який претендує на роль головного посередника між РФ та Україною (таку позицію КНР у Києві раніше не дуже вітали) та провів низку міжнародних зустрічей. Ці ініціативи та дедалі більша відкритість до прямих переговорів із Росією з боку Києва різко відрізнялися від попередніх двох років, коли Зеленський відмовлявся від будь-якого натяку на поступки Росії, вказує NYT.
Зараз Київ робить ризиковану ставку на те, що наступ дасть йому нові важелі для укладання вигідної угоди з Кремлем. Але водночас атака на Курську область розбила прогнози, що дві країни можуть рухатися до припинення вогню, пише The New York Times. Зокрема, два колишні російські чиновники анонімно заявили, що перспективи переговорів про припинення вогню стали більш віддаленими. Один із них сказав, що зараз увага пана Путіна зосереджена "не на мирі, а на помсті". До того ж Російські офіційні особи кажуть, що зараз РФ взагалі не має наміру розмовляти з Україною.
Своєю чергою українські чиновники, яки розмовляли з NYT на умовах анонімності, заявили, що вищезгадані публічні дії Зеленського – у поєднанні із секретним плануванням наступу на Курську область – були двома компонентами однієї стратегії. Поки Україна подавала сигнал про готовність до переговорів, її військові готувалися до однієї з найбільш зухвалих атак з початку вторгнення Путіна в лютому 2022 року.
Чиновники у Києві кажуть, що атака на Курщині може допомогти їм отримати важіль, необхідний для досягнення угоди на умовах України. Вони переконані, що тільки змусивши більше росіян (і самого Путіна) відчути біль війни, вони зможуть змусити Кремль відступити. Українські чиновники також наполягають на тому, що дипломатія та перенесення війни на територію Росії не є зусиллями, що суперечать один одному.
Однак NYT та експерті побоюються, що поєднання військового та дипломатичного тиску не обов'язково спрацює у разі Путіна. Газета нагадує, що диктатор досі справлявся з політичними та економічними перешкодами у себе вдома і демонстрував, що готовий понести високу ціну за перемогу над Україною.
Зокрема, Тетяна Станова, старший науковий співробітник Євразійського центру Карнегі в Росії, прогнозує, що Путін тепер шукатиме способи "збільшити кількість болю" для України. Він переконаний, що Росія зрештою переможе і готовий взяти на себе більший ризик і змусити росіян "заплатити навіть вищу ціну, ніж ця", сказала вона.
Офіційний початок операції в Курській області було підтверджено президентом Зеленським лише 12 серпня, хоча фактично вона стартувала 6 серпня. Днями президент України звернувся до міжнародних партнерів із проханням прискорити допомогу. Також він додав, що є хороші результати у знищенні російської техніки під Торецьком. За словами гаранта, зараз основне завдання наших оборонних дій - це знищення якомога більше російського потенціалу, потенціалу війни. Зокрема, це і створення буферної зони на території країни-агресорки, а саме - в Курській області.
15 серпня Україна створила першу військову комендатуру в Курській області. За даними Головкому, з початку операції українські війська просунулися на 35 км, взявши під контроль 1150 кв. км території та 82 населені пункти. Також на ранок 19 серпня стало відомо, що ЗСУ знищили останній міст через річку Сейм у Курській області. Це сталося поблизу населеного пункту Кариж, що у Глушковському районі. Таким чином логістика окупантів повністю порушена, перекидати військові засоби та підкріплення вони більше не здатні.
Росія перекинула в Курську область із зони бойових дій в Україні близько п'яти тисяч військовослужбовців. За оцінками експертів, для стримування можливого наступу ЗСУ російським військам необхідно понад 20 тисяч військовослужбовців. Водночас Україна вже направила в регіон до шести тисяч військових. Західні ЗМІ вважають, що Україна зацікавлена утримувати території на Курщині якнайдовше, але має заздалегідь продумати стратегію безболісного відступу на випадок потужної контратаки путінських військ.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово казав, що мета наступу у Курській области - створення буферної зони на території агресора. Офіс Президента України роз'яснив, що військова операція ЗСУ на території Курської області має виключно оборонний характер і відповідає міжнародному праву. Радник голови ОП Михайло Подоляк говорив, що дії українських сил не спрямовані на окупацію російських територій. Їхня мета – змусити Росію сісти за стіл переговорів та досягти миру на умовах України. Але Росія досі відмовляється від переговорів.
Британська газета The Times ставить під сумнів заяву Києва, що наступ на Курщині потрібен для зміцнення позицій України на майбутніх мирних переговорах. Насправді вважає видання, Курську область атакували, щоб підняти моральний дух усередині України. Також метою могло бути зміцнення політичних позицій Зеленського, припускає видання. Також там вважають, що у разі відмови Путіна від переговорів ЗСУ будуть вимушені продовжувати наступ на Курщині, а у разі потужної контратаки російської області - відступити на свою територію, причому це має бути дуже добре і заздалегідь підготовлений відступ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.