Вихід з Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь та можливі випробування ядерної зброї не дають росіянам відчутних переваг, натомість створять багато проблем.
Погрози російського ватажка володимира путіна щодо «призупинення» Договору про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) є черговим проявом ядерного шантажу. Але не зрозуміло, як вихід із цих домовленостей може допомогти росії. В неї немає ані грошей, ані сенсу виробляти нові ядерні боєголовки, оскільки навіть вже існуючи росії утримувати дорого. Те ж саме стосується ядерних випробуваннь – вони непотрібні, якщо нові зразки не розробляються. При тому світ не менше дев'яти разів був на волосині через загрозу випадкового застосування ядерної зброї - ось чому СНО-3 є важливим.
У виступі до федеральних зборів 21 лютого, вождь росіян володимир путін заявив, що росія призупиняє свою участь у Договорі про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Він також сказав, що рф готова відновити випробування ядерної зброї, «якщо це зробить США».
Договорів про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО) уклали між собою СРСР та США в 1991 році. Михайло Горбачов та Джордж Буш-старший підписали його в Москві. Цей договір став крапкою в заключному етапі Холодної війни. Як вважають вчені-атомники, які ведуть Годинник Судного дня, після його підписання людство стало найдалі від ядерного самознищення.
За умовами договору, кожна зі сторін зобов’язувалися на 30 % скоротити наявні наступальні ядерні озброєння. Договір забороняв його підписантам розгортати понад 6000 ядерних боєголовок, 1600 міжконтинентальних балістичних ракет і бомбардувальників. 6 грудня 2001 року офіційні представники росії і США заявили, що їхні країни виконали зобов’язання за договором СНО.
У 2010 році президент США Барак Обама та тодішній ерзац-президент росії Дмитро Медведєв підписали в Празі новий Договір про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь, який мав діяти до 2026 року. Ось його й погрожує призупинити путін. Але тут є багато запитань.
Річ у тім, що наддержави вирішили скорочувати свої ядерні арсенали не від доброго життя. На те є кілька причин – і розпад Союзу тільки одна з них.
Річ у тім, що розробка, виробництво та зберігання ядерної зброї — процеси дороговартісні. Припинення гонки озброєнь та скорочення ядерного арсеналу допомогло росії та Америці зменшити видатки з бюджету.
США, до прикладу, витратить 250 мільярдів доларів на свою ядерну програму в найближчі кілька десятиліть, повідомляє CNBC. При тому Вашингтон не виробляє нових боєголовок – йдеться про утримання тих, що існують.
Економіка СРСР значною мірою була виснажена саме через ядерне озброєння. Чи має росія гроші на розвиток нових озброєнь?
Після років скорочень у США є орієнтовно 5 428 ядерних боєголовок, у росії — 5977. Навіть арсеналу одної лише рф достатньо, щоб кілька разів (!) знищити всіх людей на землі. Непотрібно стільки боєголовок, вигідніше удосконалювати засоби доставки.
З іншої сторони, чим більше ядерних боєголовок — тим більше ризиків, що запуск однієї з них відбудеться випадково, а у відповідь прилетить від супротивника. Світ уже стояв на порозі глобальної катастрофи через механічні несправності чи людську помилку.
Видання Insider підрахувало, що подібних надзвичайних подій було аж 9(!). І це тільки ті, які нам відомі та які зафіксовані між США та росією. А в клуб ядерних держав входить ще Китай, Франція, Велика Британія, Індія, Пакистан, Північна Корея та, ймовірно, Ізраїль.
Під час Карибської кризи 1962 року світ був на волосину від загибелі чотири рази за 13 днів. До прикладу, американський есмінець засік у водах поблизу Куби радянську підводний човен і скинув тренувальні глибинні бомби, щоб змусити його піднятися. Капітан підводного човна вирішив, що це справжній напад і наказав підготувати ядерну торпеду для пуску на авіаносець США Randolf. На щастя, потрібно було троє людей, щоб активувати пуск, й один із них, Василь Архипов, не погодився з двома колегами та переконав капітана спливти на поверхню, щоб отримати наказ від москви.
1983 року радянські військові на одному з ядерних об’єктів отримали сигнал, що п’ять американських ракет рухаються на Союз. Командир бункера Станіслав Петров мав повідомити начальству про пуски, щоб можна було завдати удару у відповідь. Він не зробив цього, оскільки подумав, що якби США завдали удару по Радянському Союзу ядерною зброєю, вони відправили б сотні ракет, а не п’ять. Це порушення уставу, буквально, врятувало світ від загибелі.
Кожна країна, яка має ядерну зброю, проводила її випробування. З часу винайдення було проведено більш як 2000 випробувань, повідомляють на сайті ООН. Часто це робилося, аби продемонструвати саму можливість завдати удару. Частіше — щоб удосконалити зброю і вивчити її дію. Ядерні заряди підривали у воді, у повітрі, на поверхні та під землею.
Радіаційне забруднення є настільки шкідливим, що наслідки для довкілля та здоров’я людей неможливо спрогнозувати. Великі території стають на десятиліття непридатними ні для чого. Руйнуються цілі біосистеми. Тому уряди відчувають суспільний тиск і це теж грає свою роль у припиненні ядерних випробувань.
Міжнародне співтовариство протидіє ядерним випробуванням. Існує міжнародний Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ), який прийняли на 50-тій сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1996 році. Нажаль, він ще не увійшов у дію, бо його не ратифікували у своїх парламентах низка країн. При тому Китай, Єгипет, Іран, Ізраїль і Сполучені Штати підписали, але не ратифікували Договір. А Індія, Північна Корея та Пакистан не підписали його. Росія ж підписала і ратифікувала договір, але вважає, що він не обмежує «малопотужні» підземні ядерні вибухи.
«Я бачу, що сьогодні у світі виникає «нульова терпимість» до будь-яких подальших ядерних випробувань. Я сподіваюся побачити день, коли це очікування стане юридично обов’язковим, і залишаюся переконаним, що ДВЗЯВ є способом остаточного досягнення цієї мети», — заявляв колишній генсек ООН Пан Гі Мун.
Після появи договору, більшість країн утримується від ядерних випробувань. По одному разу це зробили Індія і Пакистан, але понад десять разів підривала ядерну зброю країна-ізгой Північна Корея.
Ядерні вибухи під землею можуть спричинити землетрус. До прикладу, у 2017 році Північна Корея проводила тестування своєї ядерної зброї, еквівалентом понад 160 кілотонн тротилу, під землею. Тоді в результаті вибуху був зареєстрований землетрус магнітудою 6,3, а також серія менш потужних поштовхів, передає CNN. Крім того, на місці іспиту відбувся обвал земної поверхні.
По Близькому Сході поширюється чутка про те, що хвиля землетрусів, що прокотилася земною кулею в лютому 2023 року, спричинена сейсмічною зброєю американців під назвою «Арфа». Ніби то США спрямовує ядерні боєголовки в розломи земної кори, чим провокує катастрофічні землетруси в потрібних місцях. Але професор голова Іранської асоціації сейсмологів Натгі Елахі вважає ці конспірологічні теорії надуманими.
«Люди, які піднімають це питання, не тільки не знають про землетруси, але також не знають системи «Арфа», і їх твердження ґрунтується лише на ненаукових чутках. Щоб створити, навіть, дуже легкий землетрус, нам потрібні тисячі тонн тротилу. Тому деякі люди думають, що розломи Землі можна зрушити за допомогою якогось пристрою або атомного вибуху. Це ненаукове та хибне твердження, яке, на жаль, висувається після кожного землетрусу в нашій країні», — каже сейсмолог.
Якби такий вибух дійсно мав місце, він би не залишився непоміченим, як це і сталося з випробуванням зброї в Північній Кореї. Не кажучи вже про те, які мотиви переслідував Вашингтон, йдучи на такий крок.
Восени, здавалося, москва була близька до застосування тактичної ядерної зброї. Але після того, як спершу країни Заходу, а потім Китай та Індія на саміті G-20 у листопаді прямо сказали, що це неприпустимо, кремлівський вождь затих із цими погрозами. Однак його посіпаки, як то Дмитро Медведєв чи Рамзан Кадиров, інколи починали щось говорити про те, що «ядерні держави не програвали великих конфліктів» чи про те, що завжди можна «натиснути кнопку — і салам алейкам».
Такими кроками та заявами, своєю ірраціональністю путін намагається залякати Україну та Захід, змусити сісти за стіл переговорів на умовах розділу території нашої держави. Це його відповідь на візит Байдена в Київ, який продемонстрував готовність США підтримувати Україну.
Заявляючи про готовність повернутися до випробувань, путін хоче продемонструвати, що здатний на все. Але говорити і діяти — не одне й те саме. Він давно використав би ядерну зброю, якби міг. Але він знає, що відповідь на застосування ядерної зброї йому не сподобається: і Захід, і Схід, і глобальний Південь сприйматимуть росію за мавпу з гранатою — небезпечну, але тупу силу.
Небезпечно, коли хтось застосовує ядерну зброю для загарбання чужих територій. І небезпечно, коли неядерні країни бачить, що ядерна зброя є єдиним гарантом безпеки — вони захочуть таку зброю собі. Багато хто може її розробити. Як показує досвід «Карибської кризи», через це ризики для всіх на планеті зростають у геометричній прогресії, тому світ не дасть путіну це зробити.
Раніше ми писали, скільки відсотків українців готові чинити опір, якщо росія завдасть ядерного удару. Ще ми говорили про те, що Джонсон пояснив, чому путін не застосує ядерну зброю проти України
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.