Путін раптом знов почав погрожувати ядерною війною - не хоче, щоб США надсилали війська в Україну
Лідер рф заявляє про готовність використати ядерну зброю в разі появи американських військових на території України і пропонує розпочати перемовини на його умовах
Вождь росіян володимир путін дав інтерв'ю пропагандистам напередодні старту "виборів" президента. За його словами, підставою для застосування ядерної зброї може стати поява американського контингенту на території України, що кремль обіцяє розцінювати як вторгнення на його суверенну територію. Сполучені Штати відмовлялися брати участь в ініціативі президента Франції Емануеля Макрона щодо участі військ західних держав у російсько-українській війні, тож не до кінця зрозуміло, що спонукало путіна робити такі заяви. Поряд з погрозами вождь росіян також заявив про готовність до "серйозних переговорів", але не сказав, на які поступки готовий іти.
Передвиборчі теревені по-путінськи
Поки по всій території росії палають нафтопереробні заводи, а РДК, «Легіон Свободи» та інші з’єднання антирежимних росіян здійснюють рейди на територію рф, кремлівський вождь путін вирішив дати велике передвиборче інтерв’ю пропагандисту Дмитру Кисельову. Як відомо, ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів. Не кліпнувши оком, путін заявив, що все чудово і "спецоперація" йде за планом. Що холопи ситі, що в України закінчуються снаряди, що перемога от-от настане.
Він також прокоментував статтю CNN про те, що у 2022 році, коли війська рф постали перед загрозою оточення під Херсоном, кремль розмірковував над використанням ядерної зброї. В інтерв’ю Кисельову путін сказав, що такого ніколи не було, але росія "технічно готова до ядерної війни", якщо США розмістять свої війська в Україні.
"У США достатньо фахівців у сфері російсько-американських відносин і в області стратегічного стримування. Тому я не думаю, що тут усе йде до цього, але ми до цього готові", — запевняє путін.
Цей пасаж, здається, є найцікавішою частиною півторагодинного діалогу кремлівського диктатора з його блазнем. Він ще раз доводить, що президент Франції Емануель Макрона влучив у яблучко, коли закликав розглянути можливість участі військ країн-членів НАТО в Україні: перевага в живій силі є чи не єдиним вагомим аргументом путіна заявляти про свою неминучу перемогу.
Усе вже вирішено?
Для кремля ядерний шантаж — звична практика, але особисто путін не часто до цього вдається. Востаннє він зробив це на початку березня, під час двогодинної промови перед Радою Федерації. Тоді він погрожував "трагічними наслідками" країнам, які наважаться відправити своїх військових в Україну. Тепер він каже, мовляв, все буде добре, якщо на такі кроки не відважиться Вашингтон. Зміни в риториці за якихось 12 днів суттєві й, можливо, вказують на те, що в Білому домі обмірковують такий варіант.
Politico вважає, що Емануель Макрон не просто "підвищує ставки", а шукає союзників, які готові разом із Францією допомагати ЗСУ. Розглядають різні варіанти від доволі радикальних, як от служба військ союзників поза лінією зіткнення, на білоруському кордоні, до поміркованих — допомога в кібербезпеці, розмінування чи служба в шпиталях.
Спочатку ініціативу Макрона зустріли прохолодно, але пізніше згоду на участь у подібних акціях дали деякі Балтійські країни, Канада та Чехія, повідомляє The Hill. Категорично відмовляється надсилати "сухопутні сили" канцлер Німеччини Олаф Шольц. Речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі заявив, що "на місці не буде військ США, які б там вели бойові дії". Однак не полишає враження, що попри всю категоричність заяв, Берлін та Вашингтон залишили собі поле для маневру: важко уявити, що путін наважиться перейти від "технічної готовності" до реального застосування ядерної зброї, якщо США, скажімо, надішле своїх саперів.
"Україна, дарма що зазнала нападу, усе ще залишається суверенною країною, і навіть якби на її території діяла навчальна місія, це не є порушенням жодного міжнародного права", — сказав на зустрічі з Макроном Петер Павел.
Навіть символічна участь Вашингтону могла б підштовхнути решту країн Заходу підтримати план Макрона. Користь від гіпотетичного залучення Збройних сил США до такого проєкту важко перецінити — він став би по-справжньому небезпечним для рф, а союзники почувалися б впевненіше.
"Росія розцінила б такий крок так само як, і введення американських військ на російську територію, тобто як інтервенцію", — заявив путін.
Припущення, що Америка може погодити використання своїх військ в Україні звучить сміливо, однак ще недавно ніхто не очікував почути таку пропозицію від Макрона. Польща спершу теж заявляла, що не допустить участі своїх військ у війні, але згодом Варшава перестала бути настільки категоричною. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявляв, що нічого не можна відкидати, а також що "військові країн НАТО вже перебувають в Україні". А нещодавно польський прем'єр та президент відвідали США й зустрілися з лідерами республіканців та демократів.
"Ми народ, який кілька разів був поневолений росією. Якщо росія виграє війну в Україні, вона нападе ще раз. Він буде нападати на інші держави. Тому їх треба зупинити. Їх треба заблокувати. Вони мають бути покарані", — сказав президент Польщі Анджей Дуда під час візиту у Вашингтон.
Перед західними елітами стоїть дилема: готовий путін йти далі, чи обмежиться Україною. Не треба мати ілюзій, вони могли б погодитися на фактичну зраду Києва, щоб не ризикувати Третьою світовою. Але якщо згодом доведеться зупиняти рф на своїй території, то краще до цього ситуацію не доводити. Ймовірно, путін відчуває такі настрої, тому пропонує торг, щоб принаймні затягнути час.
Підвищення ставок і торг
Ще одним меседжем путіна у його інтерв’ю став заклик до "серйозних перемовин". Як і раніше, він вважає, що говорити треба не з Україною, а із Заходом. І, звісно, є неодмінні умови — визнання "територіальних реалій" та "гарантії безпеки для росії". А ще він нікому не довіряє і хоче, аби все це було записане на папері. Але є певний прогрес: він каже, що гарантії безпеки мають бути й для України, хоч не розшифровує, що має на увазі.
"Ми готові, тим не менше, до серйозної розмови. І ми хочемо вирішувати всі конфлікти, тим більше цей конфлікт, мирними засобами. Але ми повинні чітко та ясно розуміти для себе, що це не пауза, під час якої супротивник хоче переозброїтися, а це серйозна розмова з гарантіями безпеки для російської федерації... Ми готові до цього, але це має бути серйозна розмова з забезпеченням безпеки і для протилежної сторони, а у данному випадку, нас передовсім цікавить безпека росії", — сказав путін.
"Готовність до діалогу", яку демонструє путін не випадкова. Росіянам загалом подобається те, що каже вождь. Вони за підвищення добробуту, за нові нацпроекти та розвиток імпортозаміщення, але війна на невизначений час, мети якої за два роки путін так і не окреслив — це їм не подобається. За даними соціологічної компанії Russian Field, 57% молоді за вивід військ з України, а лише 33% росіян підтримує її продовження. Це й пояснює феномен неочікувано високої підтримки "антивоєнного кандидата" Бориса Надєждіна.
Росіяни хочуть, щоб москва пішла на поступки й не розуміють, чому вони неможливі. Зрештою, у Херсоні теж проводили "референдум" і це не завадило окупантам його полишити. Та й сам путін визнає, що загарбані території не є для нього якоюсь особливою цінністю: в інтерв'ю він каже, що раптом що, готовий обміняти зайняте РДК Тьоткіно на якийсь український населений пункт.
"По третє, якщо хоч щось (під час бойових дій на територіх рф - ред.) вийде, вони мають намір отримати хоч якийсь шанс, якийсь аргумент, козир в можливому майбутньому переговорному процесі. Ну, ми вам повернемо це, а ви нам поверніть це", — пояснює путін.
Вождь росіян демонструє, що готовий до поступок, от тільки ці жести настільки розпливчаті й туманні, що стає зрозумілим їхнє призначення: сподобатися холопам, внести сум'яття в єдність союзників, затримати військову допомогу. Слід визнати, Західні країни не бачать перемогу України такою, якою бачимо її ми — вихід на кордони 1991 року. Проте дружні уряди хочуть, аби ми розпочинали перемовини на умовах, які дали б можливість існувати як повноцінна держава. Наразі таких козирів у Києва нема, але дислокація військ західних країн, особливо США, на території нашої держави могла б стати одним з таких.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
