Придністров’я не в пріоритеті: путін погрожує Заходу, але окупувати невизнану республіку не поспішає
Кремль готується використовувати Тирасполь проти проєвропейського уряду Майї Санду та безпеки Європи в гібридній війні
Вождь росіян володимир путін зрадив очікування багатьох, коли жодним словом не обмовився про ситуацію довкола невизнаного Придністров’я на своєму виступі перед Радою Федерації. Водночас тема невизнаного російського анклаву звучала завуальовано в погрозах, якими він сипав у бік західної спільноти. Небезпека нікуди не зникла, адже, ймовірно, кремль використовуватиме Придністров’я для організації гібридних атак на проєвропейський уряд Майї Санду та Захід в цілому.
На Раді Федерації — ні слова про Придністров’я
Рекордні дві години шість хвилин та тридцять вісім секунд вождь росіян володимир путін мордував своїх підопічних із Ради Федерації безперервним монологом. Учасники 80 разів плескали в долоні, аби принаймні не захропіти, але, здається, не всім це вдалося. Найхитрішим виявився очільник Чечні Рамзан Кадиров, який послав замість себе команду підлеглих генералів.
Путін встиг розповісти про "героїв СВО", космічні технології та штучний інтелект, рекордні надої та виплавку сталі, підступи Заходу та світле майбутнє БРІКС. Під кислими поглядами міністра фінансів Антона Силуанова та очільниці Центробанку Ельвіри Набіулліної, він пообіцяв усім багато-багато грошей — за загальними підрахунками мова йшла про майже 109 мільярдів доларів.
Але за весь цей час вождь росіян і словом не обмовився про Придністров’я чи Молдову й навряд чи тут можна все списати на звичайний старечий маразм. Таке нахабне ігнорування звернення аж цілого "з’їзду делегатів" невизнаної республіки залишає відкритим питання: а про що ж тоді йдеться кремлю? Навіщо було взагалі ворушити заморожений конфлікт напередодні виступу перед Радою Федерації?
На що натякає путін
Навіть представниця "загонів путіна" не повірить у те, що 600 так званих делегатів квазіутворення з власної ініціативи зібралися в Тирасполі, аби уклінно просити в росіян "захисту Придністров’я з урахуванням… унікального позитивного досвіду російської миротворчості на Дністрі". Тож або в останній момент плани кремля помінялися (що малоймовірно), або від початку ставку робили на залякування міжнародної спільноти новим потенційним конфліктом у Європі. Крім того, очікування доленосної заяви про можливу окупацію нового регіону забезпечило кремлю максимальну авдиторію.
"Захід спровокував конфлікт в Україні, на Близькому Сході, в інших регіонах світу і продовжує брехати. Тепер-от, без будь-якої ніяковості заявляють, що росія, нібито, має намір напасти на Європу. Тут просто, ми ж із вами розуміємо, це марення просто якесь. А при тому самі обирають цілі для завдання ударів по нашій території, обирають найбільш ефективні, як вони думають, засоби ураження, заговорили про можливість надсилання в Україну натівських військових контингентів. Але ми пам’ятаємо долю тих, хто колись направляв свої контингенти на територію нашої країни", — з типовою ватною логікою пояснював вождь росіян.
Зважаючи на те, як монотонний голос путіна на Раді Федерації оживав, коли він говорив про ядерні "Сармати", "Кинджали" та "Посейдони", не виникає сумніву, що шантаж був найважливішим меседжем виступу. Більш жвавим вождь був, лише коли говорив про потенційні перемовини — не аби з ким, а саме зі Сполученими Штатами.
"Наша позиція зрозуміла: якщо хочете обговорювати відповідальні, важливі для всієї планети питання безпеки та стабільності, то це необхідно робити це лише в єдиному комплексі, природньо додаючи всі ті аспекти, які зачіпають наші національні інтереси й безпосередньо впливають на безпеку нашої країни, безпеку росії", — висікав блискавиці путін.
Поговорили та й по всьому?
Наразі повноцінне вторгнення рф Молдову неможливе через географічного розташування регіону. Країна з обох боків оточена союзниками - членами НАТО Румунією та Україною — і виходу до моря з Придністров’я не має.
"Молдова сьогодні в безпеці, Україна береже нас", — сказала президентка Мая Санду на саміті Україна-Південно-Східна Європа в Албанії, де був і Зеленський.
Але те, що путін не згадав про Придністров’я на Раді Федерації не означає, що від ідеї використати Тирасполь проти Заходу в бункері відмовилися. Інститут вивчення війни (ISW), вважає, що найближчим часом кремль перетворить Придністров’я на плацдарм проти Молдови. Річ у тім, що на листопад у країні заплановано президентські вибори, а на червень — референдум про вступ до ЄС.
У цій грі анклав стане цінним активом кремля: хоч москва не здатна скерувати війська до Тирасполя, зате може надіслати гроші "на підтримку співгромадян". Звісно, левову частку цих коштів потратять на підкуп тітушок, організацію диверсій та інші підривні заходи. Придністров’я зручне в цьому плані, адже Кишинів жителів невизнаного анклаву вважає своїми громадянами, тож вони можуть вільно подорожувати країною.
Зважаючи на те, що проросійська опозиція зуміла провести своїх кандидатів на посади мерів багатьох міст, зокрема і в столиці країни, рф має реальні перспективи просунути свого президента в листопаді. У москві нещодавно помітили низку політиків, зокрема Ігоря Додона, колишнього очільника Молдови, який претендує стати конкурентом Майї Санду. Якщо ж перемогу свого кандидата не вдасться організувати, кремль може спробувати дестабілізувати ситуацію за допомогою організації громадських заворушень. Зсунення Молдови з курсу євроінтеграції є одним із найважливіших завдань для путіна, адже це не лише поверне її в орбіту росії, але і зробить вразливою Україну, до прикладу, до блокування кордону з Румунією.
Ймовірно також, що кремль розпочне дипломатичний тиск на Кишинів. Можуть вимагати скасування Митного кодексу й повернення до попереднього законодавства, більш сприятливого для кримінальної "влади" Тирасполя. Кишинів не може на це піти, адже зміни вони прийняли, аби узгодити правове поле з нормами ЄС. Такий крок автоматично затримає переговори про вступ. Навряд цей тиск дасть результат, але дипломати рф матимуть нову зачіпку.
Слід зауважити, що питання окупації регіону не знято, кремль може повернутися до нього в будь-який момент. Десь у папочці поряд із листами Богдана Хмельницького, путін точно має рішення щодо "референдуму" у 2006 році, в якому 97 % мешканців Придністров’я "легітимно" прохали рф приєднати їх. Звернення делегатів анклаву від 28 лютого не містить таких закликів, натомість є чутливі для російської пропаганди тригери, як-то "захист співгромадян" та "геноцид" жителів регіону Молдовою. Це точно не випадково й повинно допомогти кремлю в потрібний момент повернутися до ідеї окупації. Наразі ж МЗС рф каже, що "ретельно вивчає" питання — те саме в москві говорили перед нападом на Україну два роки тому.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
