У путіна відвалюється рейтинг: чому вождь росіян втрачає довіру свого населення

Читать на русском

Владна вертикаль робить все, аби стримати падіння популярності авторитарного лідера, однак це вдається дедалі важче

Читать на русском
Володимир путін
Кремль має зберігати достатній рівень легітимності, щоб тримати ситуацію під контролем

Владна вертикаль робить все, аби стримати падіння популярності авторитарного лідера, однак це вдається дедалі важче

Пропаганда в рази завищує передвиборчі рейтинги володимира путіна - рівень підтримки вождя рф обвалився до рекордної позначки. Війна, яку росіяни починають відчувати на власній кишені, є лише однією з причин. Населення потроху усвідомлює зростання залежності країни від Китаю і не схвалює вектор розвитку на віддалення від Європи. Але ще більшу недовіру викликає очевидна слабкість диктатора, який абсолютно параноїдально боїться навіть натяку на справжню конкуренцію.

"Потьомкінський" рейтинг путіна

Якщо вірити державній пропаганді, у росії все прекрасно: генштаб доповідає про знищення сотень "Абрамсів" та багаторазові "взяття Кринок", уряд — про чудодійний вплив санкцій та війни на економіку. У тому ж ряді мають стояти рекордні рейтинги путіна, які російські пропагандисти малюють на рівні 80 %, а на тимчасово окупованих територіях — так взагалі 85 %. Але опитування, проведене компанією Russian Field, свідчать, що станом на 20 лютого путіна підтримує 59 % відсотків, тобто аж на 20 % менше.

Треба також врахувати, що йдеться про тоталітарну країну, яка лише мімікрує під демократію, тож частина населення елементарно боїться відповідати чесно. Російський опозиціонер Михайло Ходорковський вважає, що реальний рейтинг путіна — 30-40 %, а для російського тоталітарного режиму це провал.

Здавалося б, навіщо взагалі цікавитися популярністю путіна, якщо кремль може абсолютно ігнорувати думку громадян і це ніяк не вплине на ситуацію? Насправді для авторитарних правителів популярність є життєво важливою, адже народна підтримка дає йому легітимність і захищає від потенційного перевороту. Світ звик вважати, що росіяни виступають єдиною ордою, але це не так.

Війна б'є по кишені

За загальноприйнятою думкою, вибори путіна мають стати також визнанням курсу держави. Але річ у тім, що багатьом росіянам якраз і не подобається, як розвивається ситуація - таких, як свідчать результати опитування, чверть опитаних. Соцопитування Russian Field показує, що 57% молоді за вивід військ з України, при тому кількість прихильників припинення війни перевищує кількість тих, хто виступає за її продовження. Це якраз і продемонстрував феномен "антивоєнного" кандидата Бориса Надєждіна. Вважається, що за нього могли проголосувати 25-30 % виборців, тобто, якщо довіряти оцінкам Ходорковського, стільки ж, як і за путіна. 

Згідно з опитуванням дослідницького проєкту "Хроніки", кількість «послідовних» прихильників війни за 2023 рік знизилася майже вдвічі (до 12 %). Натомість не зменшується потік цинкових трун — їх значно більше, аніж за обидві чеченські війни та Афганську війну разом взяті. Акції солдатських дружин, які спочатку були доволі кволими, усе більш радикалізуються і влада не наважується брутально їх придушувати, адже їм співчуває народ.

За даними Офісу президента, через 17 тисяч персональних та секторальних санкцій росія втратила понад 400 мільярдів доларів. І з часом ситуація тільки погіршується. Кремль компенсує втрати підвищенням видобутку нафти, але вона йде на ринок за заниженими цінами. До того ж третину бюджету з’їдає війна. Наразі накопичені раніше кошти дають можливість регулювати ситуацію, але це стає щораз важче робити. Населення починає відчувати на власній кишені тягар війни. 

Росстат звітує про рекордне за останні 15 років збільшення зарплат завдяки "поштовху", який отримала країна через державні вливання у ВПК та соцвиплати сім'ям загиблих. Натомість за даними опитування RussianField, за час війни 35 % росіян зафіксували зниження рівня життя, 16 % респондентів кажуть, що їхні прибутки зросли, а 48 % — що нічого не змінилося. При тому скаржаться на проблеми найбільш працездатне населення у віці 30–45 років, а все стабільно в пенсіонерів.

Вливання грошей у ВПК оживило економіку, але росіяни вже відчувають війну на власній кишені. Фото з відкритих джерел
Вливання грошей у ВПК оживило економіку, але росіяни вже відчувають війну на власній кишені. Фото з відкритих джерел

"Безмежна дружба" та ядерна зброя

Китайський новий рік у рф відзначали з небувалим розмахом: вулиці москви прикрасили ліхтариками та гірляндами, а губернатори прикордонних із Піднебесною регіонів тижнями тренували свої щелепи, аби вичавити привітання сусідам на мандаринському діалекті. Пропагандисти через речення нахвалювали такі чудові китайські авто та закликають нарешті замурувати "вікно в Європу", яке здуру був прорубав Петро I.

Споглядаючи це, населення спершу намагалося натягнути на свої обличчя радісні посмішки, однак це було занадто фальшиво навіть для рф. Усе більше нарікань, що китайці викачують ресурси за безцінь, скуповують землю, а тепер ще й жадібно поглядають на Байкал. Сюди ж додається "скрєпний" расизм та відчуття приниження від статусу "молодшого партнера" китайців. Навіть запевняння відомого "історика" путіна, що бути під монгольським ігом значно краще, ніж мати стосунки з Європою, нікого не переконують.

Та кремль і сам у це не вірить. Finansial Times повідомляє, що витік секретних планів армії рф за 2008–2014 роки свідчить, що росіяни готувалися до можливого нападу КНР і опрацьовували різні сценарії, зокрема із застосуванням ядерної зброї. Хоч документи десятирічної давнини, а Китай та росія оголосили "безмежне партнерство", експерти стверджують, що оборонні плани залишаються дійсними. Кремль так і не наважується оголити східний фланг і, навіть, нарощує свій ядерний потенціал на Далекому Сході.

Саме цими настроями пояснюється той щенячий захват, який викликав у росіян приїзд американського пропагандиста Такера Карлсона, той пієтет, який відчувають пропагандисти до Віктора Орбана та Роберта Фіцо — це Захід, частиною якого вони хочуть бути. До речі, ці настрої вловив той самий Надєждін. Як і належить типовому "хорошому росіянину", він вважає, що слід негайно припинити війну, звісно, на вигідних умовах, щоб нормалізувати стосунки із Заходом. А вже потім, коли Америка ослабне, встановити домінування над Європою "мирним шляхом"

Китайський новий рік в москві відсвяткували з розмахом, але не всім це подобається  

"Стерх" вже не той

Наразі система створила ідеальні умови для свого вождя. У росіян просто нема альтернативи: ліберальну кандидатку Катерину Дунцову не допустили навіть до початкового етапу реєстрації, а "антивоєнному" Борису Надєждіну відмовили вже після того, як побачили натовпи під час збору підписів на його підтримку. Показово, що рейтинг російського вождя пішов донизу на новинах про ймовірне недопущення цього "професійного політика" до перегонів. Ті три кандидати, які лишилися, абсолютно ялові і їхнє призначення — грати роль "страшненької подружки". Нещодавно під час теледебатів вони не наважилися давати відповідь на, здавалося б, безневинне запитання ведучого, щодо того, як слід розцінювати ініціативу путіна "Освіта в росії".

Це було дуже розважливе рішення, зважаючи на те, що напередодні в колонії за Полярним колом ефесбешники добили Олексія Навального. Очевидно, однією із цілей рішення "прибрати" опозиціонера є спроба знищити навіть примарну альтернативу для населення. До слова, "професійний політик" Надєждін після відмови в реєстрації, одразу допетрав, що до чого, та втік кудись "в одну з країн Азії", припускають - у Казахстан.

Для росіян цілком прийнятно, що коли вождь малює собі рейтинг, використовує пропаганду, адміністративний тиск, переслідує опозицію. Те, що вибори президента рф — чистий фарс, розуміють усі, але такий очевидний і ганебний страх перед здавалось би абсолютно непрохідними декоративними кандидатами бентежить народ. Це сприймається як слабкість — єдиний гріх, який росіяни не прощають своїм правителям. Вони хочуть бачити лідера верхи на коні, чи у винищувачі, а чи на дельтаплані на чолі ключа журавлів-стерхів. І це настільки дисонує з тим, що вони бачать перед екранами, що в багатьох укріплюється віра у "підміну царя". Мовляв, справжній путін давно помер.

Ганебна війна, яка веде в нікуди й створює фінансові труднощі, розплата національними багатствами за підтримку Китаю, а також очевидна слабкість вождя і є тими причинами, які впливають на падіння рейтингу путіна. Народ настільки привчений до покори, що бунт на росії неможливий. Водночас немає сумнівів, що росіяни готові прийняти будь-кого іншого, хто кине виклик старому вождю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.