Путін не поїде на саміт у ПАР: чому це стало сенсацією і чому цього варто було очікувати

Вождь росіян володимир путін не буде присутнім на саміті БРІКС у Кейптауні, хоча президент ПАР Сиріл Рамафоса стверджував, що його арешт неможливий, оскільки призведе до війни між країнами. Гучна заява південноафриканського президента перетворює путіна на вимагача й підкреслює його міжнародну ізоляцію, але водночас створює передумови для відкликання заявки про особисту присутність очільника росії. Відмова від участі в БРІКС дивна, зважаючи на зусилля, які Китай та рф доклали, аби можна було його реалізувати. Рішення відмовитися від участі може бути спровоковане панічним страхом путіна за своє життя та свободу, який посилився після операції російських спецслужб, відомої як «бунт Пригожина».

Щасливий день для Рамафоси

Президент Південно-Африканської республіки Сиріл Рамафоса змахнув зі щоки сльози радості після того, як довідався, що його приятель, вождь росіян володимир путін таки не з’явиться власною персоною на саміті БРІКС, який 26–27 серпня має відбутися в Кейптауні. Хоч він, як стверджує опозиція, і намагається повторити успіх «старших товаришів», його країна демократична і за порушення законів заведено відповідати.

Для путін ця поїздка мала стати тріумфом над Заходом, першим його закордонним візитом відтоді, як 17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт за депортацію українських дітей. Зобов’язання вимагають від країни гостинного Рамафоси взяти під варту воєнного злочинця путіна, як тільки він з’явиться на її території. На біду для африканського президента, його країна одна зі 123, які підписали Римський статут, тому повинна виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. Прокурор МКС Карім Хан наголосив, що ПАР має вчинити «правильно».

Опозиція подала до суду, аби ускладнити для влади пошук лазівок, як то «дипломатичний імунітет», спеціальний закон чи «тимчасову призупинку» в дотриманні міжнародних зобов’язань. Намагаючись вислизнути із ситуації, Рамафоса заявив, що правильно буде знехтувати міжнародним законодавством і постановою суду, яка може зобов’язати його арештовувати путіна. За його словами, інакше росія погрожує розпочати війну, а Конституція, мовляв, стверджує, що дбати про безпеку держави є пріоритетним завданням президента.

«Росія дала зрозуміти, що арешт президента путіна буде оголошенням війни проти росії. Сам Міжнародний кримінальний суд висловив занепокоєння щодо ядерної загрози з боку росії після того, як був виданий ордер на арешт. Південна Африка не має права оголошувати або провокувати війну з росією. І вона цього не хоче», — передає слова Рамафоси Bloomberg.

Як наслідок, ПАР та рф заявили, що відмовляються від ідеї особистої присутності путіна на саміті «за згодою сторін». Замість російського вождя до Кейптауна полетить очільник російського МЗС Сергій Лавров.

«Невдобно вийшло»

Навряд, пан Сиріл думав, що підсунувши таку свиню путіну, робить йому подарунок, як це заведено в народу ванду. На практиці такі заяви продемонстрували, що кремлівський вождь остаточно перетворився на «гопника», з яким говорять тільки через те, що не мають іншого вибору.

«Немає кращого прикладу того, що її (росії — ред.) авторитет у світі значно знизився, ніж те, що президент путін зараз навряд чи може перетнути власні кордони. Він є міжнародним вигнанцем, який навряд може перетнути власні кордони, побоюючись арешту», — заявив речник державного департаменту США Метью Міллер.

Важко повірити, що гарвардський випускник, свого часу, один зі списку 50 найбагатших африканців за версією Forbs і досвідчений політик Сиріл Рамафоса не розумів, який резонанс викличе його заява. Він мав сотні інших варіантів, як обіграти цю тему: міг обійтися натяками, міг виразити свої страхи й сумніви. Зрештою, якщо все так для нього погано, Рамафоса міг повідомити росіянам, що обставини такі, що він не гарантує безпеку путіну й тихцем розв’язувати проблему. Але він сказав це гучно, просто в лоб.

Тож, ймовірніше, його заява була потрібна, бо підготувала путіну шлях до відступу. Після цього, росіяни можуть спокійно, з виглядом ображеної гордості, пояснити, чому путін не відвідає саміт, мовляв, раз ви так боїтеся, наш вождь не поїде. Росіяни намагаються переконати інших, що вони цивілізовані люди, а ті заяви про негайний ядерний удар у відповідь на арешт путіна — це так, для гарного слівця.

Дуже хочеться, але...

Для путіна важливо довести, що він і далі виїзний, що він може ігнорувати ордер Міжнародного суду. Китай, головний торговий партнер ПАР, теж цьому зацікавлений, адже це продемонструє, що він може захищати своїх васалів, що його вплив зростає, а також вбило б додатковий клин між ПАР та Заходом.

КНР та рф мають достатньо можливостей, аби натиснути на африканського президента, і вони докладали чимало зусиль, щоб реалізувати цей план. Зрештою, вони все ж відмовили Рамафосу від ідеї проводити саміт у форматі відеозв’язку. Навіть прохання південноафриканського президента до рф, аби делегацію очолив не російський «президент», а очільник МЗС Лавров, яку він подав усього лиш за чотири дні до проголошення «рішення за згодою сторін», відхилили. Тож схоже на те, що пан Сиріл нікуди б не дівся, мусив би ризикнути, і заблокувати можливість арешту путіна, зрештою, подібні преценденти вже були в історії його країни — у 2015 році на саміті Африканського союзу вони не заарештували президента Судану Омара аль-Башира, на якого МКС теж видали ордер. 

Тож що сталося? Схоже, Пекін та москва справді чинили тиск на ПАР, але потім відмовилися. І пояснити це можна ось чим: як це часто буває, чим ближче до переломного моменту, тим більшими стають страхи та сумніви. Путін наляканий, і вирішив, що потрібно відмовитися від поїздки.

Проблема для вождя росіян у тому, що на саміт БРІКС свого двійника не надішлеш, там треба бути особисто. А за час, поки розмірковували, як забезпечити його присутність, у росії відбулося багато чого. У кремлі криза на тлі події, відомої як «бунт Пригожина», третина росіян і далі підтримує тези, які висував вождь «Вагнера». Путч продемонстрував, що система хитається, тому путін боїться полишати москву.

Ймовірність того, ПАР узяли б та й заарештували путіна, далеко не нульова. Зрештою рішення, яке дало можливість прийняти Омара аль-Башира, визнали неконституційним. А от чи розпочали б росіяни ще одну війну — це ще питання. Важко воювати на два фронти та ще й дуже затратно, адже це вам не сусіда захопити — ПАР на іншому кінці планети. А найголовніше, кому це треба?

Судячи з того, як російська верхівка сприйняла спробу перевороту, якби путіна арештували, у кремлі всі з полегшенням видихнули б і розпочали захоплюючу гризоту за владу. Після чого переможець висловив своє обурення діями ПАР, поцікавився б, як у путіна здоров’я, захотів би передати йому чаю з «Новачком» і постарався б унормувати відносини із Заходом. Бункерний дід розуміє, що війна всім набридла й шанси на те, що хтось надумав би його визволяти — мінімальні.

Путін не може довіряти оточенню і підозрює, що поки він у від’їзді, хтось перехопить владу. Зрештою, очевидно, що Пригожин мав якихось потужних покровителів у кремлі. Та й по дорозі до Кейптауна може статися багато чого: ніхто не очікував побачити, як безпілотники влучають у резиденцію президента в кремлі, чи, попри всі заходи безпеки, буде вдруге підірвано кримський міст. Для людини, яка дорожить своїм життям, настільки, що тримає тижнями відвідувачів на карантині, не підпускає близько навіть свого спікера Дмітрія Пєскова, а нещодавно пережила дикий страх через спробу перевороту, одні лиш натяки на такі ризики є абсолютно неприйнятими.

Раніше ми розповідали про те, що африканські країни не в захопленні від ідеї путіна блокувати українські порти. Інформатор писав про те, що ПАР та Емірати розмірковують, як організувати мирні переговори між Україною та рф.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.