Французьке видання Le Monde порівняло Путіна з радянськими лідерами пізнього Політбюро - відірваного від реальності диктатора, якому генерали брешуть про успіхи на фронті
Владімір Путін дедалі більше нагадує старіючих членів радянського Політбюро, яких підлеглі тихо висміювали за відірваність від реальності. пропозицію зустрітись у Костянтинівці Кремль відхилив іще 4 липня - але саме цей рефлекс ізоляції і характеризує стиль правління диктатора. Поведінка глави Росії - це суміш заперечення реальності, жаги помсти та ретельно вибудованих меседжів назовні. За таким портретом стоять роки інформаційної герметизації навколо Кремля.
Про це йдеться у великому аналітичному матеріалі Le Monde, опублікованому 5 липня. Видання характеризує Путіна як типового "homo sovieticus" - людину, сформовану радянською системою та так і не здатну вийти за її межі. Головна теза матеріалу: російський президент намагається позиціонувати себе як сильного гравця на міжнародній арені, однак насправді живе у власноруч збудованому інформаційному бункері.
Особливо промовистою є деталь про спосіб отримання інформації: Путін ніколи в житті не надіслав жодного електронного листа і не має мобільного телефону. Його картину світу формують два потоки: відфільтровані телевізійні новини та доповіді генералів, які ретельно уникають йому суперечити. Саме ця закритість, на думку авторів Le Monde, і пояснює системне заперечення реальності - як воєнної, так і дипломатичної.
Образ вождя, якому підносять лише зручні доповіді, - не новина для Росії. Але у випадку поточної війни проти України ця система має конкретні наслідки: Путін продовжує говорити про "успіхи" армії, які розходяться з реальними даними про контроль над територіями. Le Monde вбачає у цьому паралель із пізньорадянською традицією - коли вождь ритуально проголошує перемоги, а апарат тихо хихикає за спиною.
Поза тим Le Monde наголошує, що ізоляція Путіна - це не слабкість, а свідомо обраний інструмент влади. Жага помсти та відчуття цивілізаційної місії дозволяють йому ігнорувати дипломатичні сигнали ззовні. Саме тому будь-які переговорні ініціативи - чи то з боку Києва, чи то з боку Вашингтона - наштовхуються на стіну завчасно підготовлених відповідей, а не на реальний діалог.
Відірваність Путіна від реальності підтверджується й конкретними прикладами. У телефонній розмові з Трампом 4 липня, як з'ясувалося, ситуацію на фронті описав Путін у версії, що суттєво розходилась із фактичними даними. Помічник Ушаков публічно розповів деталі дзвінка, однак версія Кремля разюче відрізнялась від того, що фіксували незалежні джерела.
Паралельно стає зрозуміло, звідки береться ця викривлена картина. Генеральний штаб РФ систематично малює Путіну фейкові перемоги, як виявили OSINT-аналітики у своїх дослідженнях - різниця між офіційними картами Міноборони та даними DeepState склала близько 1900 квадратних кілометрів. Тобто сам Путін, цілком імовірно, щиро переконаний у власній версії подій - бо апарат не дозволяє реальності проникнути всередину бункера.