Східний фланг НАТО під тиском Путіна - Фінляндія, Польща і Литва готуються зустріти перший удар Росії самостійно
Дональд Трамп неодноразово ставив під сумнів зобов'язання США за статтею 5 НАТО - положенням, згідно з яким напад на одного члена вважається нападом на всіх
Країни на східному фланзі НАТО більше не покладаються виключно на колективний захист Альянсу - вони будують укріплення, розширюють армії та готуються самостійно тримати оборону в перші дні можливого нападу Росії. Журналісти мережі Axel Springer Global Reporters Network відвідали три ключові точки вразливості на східному кордоні Європи - фінсько-російський кордон, польські укріплення вздовж Калінінграда й Білорусі та литовський край біля Сувалкського коридору. Висновок авторів однозначний: континент поспішає зміцнити свій східний рубіж на тлі загрози, з якою Вашингтон, на думку європейців, більше не зможе впоратися самотужки.
Головним тлом для цих змін стала позиція Дональда Трампа, який після переобрання у 2024 році неодноразово ставив під сумнів зобов'язання США за статтею 5 НАТО - положенням, згідно з яким напад на одного члена вважається нападом на всіх. Про це пише видання Politico у своєму репортажі. Невизначеність ще більше зросла після війни в Ірані, коли команда американського президента пригрозила переглянути членство Вашингтона в Альянсі у відповідь на відмову союзників приєднатися до конфлікту. Паралельно супутникові знімки фіксують, що Росія нарощує збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією та іншими країнами ЄС - будує казарми й розміщує техніку.
Керівник шведської військової розвідки розцінив ці дії як підготовку до можливого протистояння з НАТО.
Що сказали військові й політики трьох країн
Фінляндія має найдовший сухопутний кордон Альянсу з Москвою - 1343 кілометри, закритий із 2023 року. Командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті так описав суть фінського підходу:
Як зазначив полковник Матті Піткяніітті, командир прикордонного округу Північної Карелії:
"Росія - наддержава, а ми - маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем."
Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, ще відвертіший: він наголосив, що Гельсінкі не розраховує на швидке застосування статті 5.
"Ми раді бути в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар завдамо самостійно, перш ніж буде активовано статтю 5 НАТО."
Одним із головних стратегічних активів Фінляндії журналісти називають саму її природу - густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та коротке зимове світло. У травні країна провела навчання "Північна зірка 26" та "Карельський меч 26", де французькі, британські та американські війська відпрацьовували дії саме в таких умовах. Разом із Польщею й балтійськими державами Фінляндія минулого року вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін - оскільки Росія до неї ніколи не приєднувалась і вже застосовує цю зброю в Україні.
У Польщі прем'єр Дональд Туск у листопаді 2024 року в селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом презентував першу ділянку "Східного щита".
Як заявив тоді прем'єр Туск:
"Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно."
Проєкт охоплює протитанкові та піхотні рови, бетонні бар'єри, бункери, дрони, тепловізори і мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону. Польське Міноборони оцінює повну вартість системи приблизно в 10 млрд євро. "Східний щит" є частиною ширшої Лінії стримування, яка має простягнутися від Фінляндії до Румунії. Водночас журналісти зазначають: вздовж частини кордону проєкт поки виглядає радше як план, ніж реальність - великі відрізки досі не мають видимих укріплень. Поштовхом для пришвидшення роботи над польською антидроновою системою SAN став інцидент, коли 19 російських дронів увійшли в польський повітряний простір. Літаки НАТО знищували їх ракетами з F-16 та F-35, витративши мільйони євро проти дронів вартістю у частку від цієї суми.
Литва зосередилась на Сувалкському коридорі - вузькій 100-кілометровій смузі між Білоруссю й Калінінградом, яку аналітики давно називають ахіллесовою п'ятою НАТО. Вільнюс ухвалив рішення створити новий військовий полігон у районі Сувалкського коридору для посилення оборони кордону з Білоруссю. Сам полігон матиме бригадний масштаб і стане ключовим елементом оборонних спроможностей країни.
Литва також об'єднує свої розрізнені підрозділи у важку бронетанкову дивізію загальною чисельністю близько 20 000 осіб. Вона буде оснащена німецькими танками Leopard, шведськими бойовими машинами піхоти CV90, французькою артилерією CAESAR та американськими ракетами HIMARS.
Чому Росія нарощує сили вздовж кордонів
Росія розширює військові бази на кордоні з Фінляндією та збирається перекинути додаткові війська. Країна-агресор будує склади та житло для військових, а також залізницю вздовж кордону з Естонією, Фінляндією та Норвегією. Росія формує нові військові частини у новоствореному Ленінградському військовому окрузі біля кордону з Балтією.
Європейські розвідки оцінюють можливу готовність РФ до атаки у 2027 році. НАТО вже зміцнило свій східний фланг, збільшивши кількість ротаційних бойових груп з чотирьох до дев'яти. Деякі з них, зокрема німецька група в Литві, розширені до бригад.
Цього року військові видатки у всіх країнах фланга мають сягнути 5% або більше від ВВП. Проте навіть найпотужніші укріплення не замінять однієї речі: готовності тримати удар до того моменту, поки союзники встигнуть відреагувати.
Що варто знати про оборону східного флангу
За кілька місяців до першої польської презентації укріплень уряд оголосив амбітну програму зміцнення східного кордону - "Східний щит". Вона охоплює супутникову розвідку, системи протиповітряної оборони, бетонні бар'єри, аеростати, антидронові мережі і мінні рубежі. "Східний щит" став втіленням нового мислення в Європі - від реактивної оборони до превентивної.
Якщо ще десять років тому східний кордон НАТО розглядався майже як символічна межа, за якою автоматично спрацьовує стаття 5, то сьогодні Варшава прагне створити фізичний і технологічний бар'єр. Сувалкський коридор затиснутий між Калінінградською областю з північного заходу та Білоруссю з південного сходу. Саме тому він може стати ідеальною мішенню для нападу Росії у випадку військового конфлікту з Альянсом.
Литва будує другий транспортний маршрут для підвезення озброєнь із Польщі, щоб забезпечити безпеку Сувалкського коридору. До 2028 року країна реконструює 113 км доріг і 8 мостів у ключовому наземному маршруті між країнами Балтії та Польщею.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
