Путін хоче зернову угоду, але без України: про що з ним розмовлятиме Ердоган у Сочі
Турецький президент на перемовинах 4 вересня намагатиметься повернути російського вождя до відновлення старого формату зернової ініціативи, але є й інші варіанти
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган має намір зустрітися з путіним у Сочі, аби обговорити продовження зернової ініціативи. Самоусунення путіна від зернової угоди поставило світ на межу голоду, але водночас принесло росії багато ризиків, тож тепер кремль шукає можливості повернутися до неї так, аби «зберегти обличчя». Москва хотіла б нової угоди, яка дасть можливість усунути з ринку Україну, однак Київ та Захід працюють над тим, аби цьому запобігти. Для Ердогана саме відновлення попереднього варіанту зернової ініціативи було б найбільш бажаним, безальтернативність участі України у світовому ринку збіжжя усвідомлюють і в ООН.
Перемовини в Сочі
Вождь росіян володимир путін боїться виїжджати за межі рф. Невідомо, що його лякає більше: перспектива арешту за ордером Міжнародного суду, «аварія» літака десь над нейтральними країнами, а чи бунт всередині країни. Навіть якщо йому дуже треба, максимум, куди він наважується виїхати для зустрічі з президентом Туреччини — Сочі. У цьому місті, до якого путіну летіти вдвічі довше, ніж Реджепу Ердогану, 4 вересня має відбутися зустріч, де обговорюватимуть перспективу продовження зернової угоди.
Акела знову промахнувся: виявилося, що припинення потоку зерна із Чорного моря шкодить не лише Україні й Африці та створює загрозу міграційної кризи в ЄС, але й б’є по самі росії. Країни Глобального Півдня, які раніше були «нейтрально-позитивні» до рф, узяли сторону Києва і приєдналися до мирного саміту в Джидді. Ця витівка путіна не подобається, навіть, Китаю, який виявився найбільшим імпортером українського збіжжя у 2022 році, та Ірану, де ціни на хліб різко зростають.
Чому росія не може продавати зерно сама
Росія є найбільшим виробником пшениці у світі, за останнє десятиріччя вона вдвічі наростила виробництво сільгоспродукції, повідомляють в американському урядовому відомстві USDA. У 2022 році, попри брехливі заяви про перешкоди Заходу, поставки однієї лише пшениці сягнули рекордних 45 мільйонів тонн. Кремль, навіть, вдався до експортних обмежень, аби ціни не падали. Крім того, є великі запаси ще торішньої нереалізованої продукції.
Росія могла б сама постачати зерно на ринки африканських країн, що путін і пропонував на саміті «Росія-Африка» наприкінці липня. Але це можна реалізувати лише морем, а тут халепа: Україна у відповідь на блокаду оголосила, що збиватиме судна, які рухатимуться до російських портів, і довела реальність погроз атаками на військовий корабель у Новоросійську та танкер поблизу окупованого Криму. Перевізники не хочуть ризикувати кораблями, а ціни на страхування рейсів суттєво зросли. Це обвалило торгівлю рф Чорним морем, при чому, не лише зерновими, але й сирою нафтою, пише Financial Times. Через Новоросійськ, який є головним чорноморським нафтовим портом рф, експортували близько 600 000 барелів на день.
Кремль очікував, що удари по його нафтовій галузі спровокують ріст цін на нафту і змусять західні уряди тиснути на Київ. Але цього не сталося. Ціни залишаються на прийнятному рівні частково через падіння виробництва в Китаї, а частково завдяки збільшенню поставок з Ірану, повідомляє Bloomberg. Тегеран, на тлі перемовин зі США про нову «ядерну угоду», має намір збільшити видобуток до 3,4 мільйона барелів на день до кінця літа.
Крім того, йдеться не лише про наявність зерна на ринку, але і про його доступність та диверсифікацію постачання. До виходу путіна із «зернової угоди» споживачі могли купувати не лише російське, але й українське зерно. Пропозиція була більшою, а ціна доступному для бідних країн. ООН заявила, що завдяки зерновій угоді ціни на продовольство знизилися щонайменше на 20 % у всьому світі. Через блокаду портів, українська сільгоспродукція дорожчає, адже додаються витрати на транспортування.
Альтернативна угода
Кремль шукає виходу із ситуації, у яку їх загнав «Акела», і розглядає різні варіанти, аби заявити, що «путін усіх переграв». Московські дипломати докладають багато зусиль, щоб укласти нову зернову угоду за участі Катару, ООН та Туреччини, але без України. Про це, нібито, уже говорив з Ердоганом очільник російської республіки Татарстан Рустам Минниханов в Угорщині. Як інформує російське МЗС, ця тема одна з головних на зустрічі з послом Анкари Хаканом Фіданом в москві 31 серпня-1 вересня.
«Альтернативна» зернова угода передбачає постачання росією до Туреччини за пільговою ціною одного мільйона тонн зерна. Воно має надійти за фінансового забезпечення Катару та під егідою Всесвітньої продовольчої програми ООН. На турецьких підприємствах зерно перероблять та планують відправити до країн африканського континенту, які найбільше цього потребують. Цього явно мало для Африки, але якби задумане вдалося б реалізувати, це дало б надію кремлю поступово витісняти Україну з ринків і дещо заспокоїло б Глобальний Південь. Крім того, можна було б не хвилюватися про потенційні атаки безекіпажних кораблів, адже Києву довелося б протистояти не рф, а міжнародній спільноті.
«Розглядаємо цей проєкт як хорошу робочу альтернативу чорноморській угоді», — стверджують у МЗС рф.
Але визначення «хороша альтернатива» означає, що основною темою для обговорення буде саме стара версія зернової угоди. За інформацією видання Bild, очільник МЗС Туреччини Хакан Фідан, поряд із новою угодою, пропонував рф відновити колишню, щоб зерно постачали також з України. Видання повідомляло, що нову угоду мали укласти ще 19–20 серпня в Будапешті, але, очевидно, цього зробити не вдалося. При тому терміни піджимають, адже й Україна, і росія зібрали урожай, тепер потрібно почати його реалізацію, адже затримка на складах є небажаною — це додаткові витрати та ризики псування зерна.
Альтернатива альтернативній угоді
Видання The Wall Street Journal 15 серпня повідомило, що США ведуть перемовини з Туреччиною, Україною, Молдовою та Румунією щодо можливості збільшення поставок українського зерна через дунайські порти. Констанца — румунський порт, через який здійснюється поставка зерна із залізниці в трюми сухогрузів, активно розбудовує інфраструктуру, аби збільшити об’єми відвантаження. До виходу росії із зернової угоди через Чорноморські порти йшло близько 50 % експорту сільгосппродукції. Через Дунай та залізницею в Констанцу йтиме 25 %. До жовтня поставки цим шляхом планують наростити до 4 мільйонів тонн на місяць. Ще до одного мільйона тонн можуть постачати в рамках європейської ініціативи «шляхи солідарності» через балтійські порти Латвії.
«Ми прагнемо підтримувати альтернативні маршрути: це особливо дунайський маршрут. Цей маршрут… залишається в територіальних водах НАТО. Тому він є дуже привабливим для нас, пролягає в більш безпечному коридорі», — сказав анонімний чиновник журналістам Reuters.
Зрештою, попри весь ризик, уже два судна з українським зерном вийшли з одеських портів через тимчасовий «гуманітарний» коридор. Київ та союзники працюють над тим, аби здешевити страхові операції з морськими вантажними перевезеннями. Опрацьовують угоду між українськими державними банками та міжнародними страховими групами, включно з «Lloyd's of London», за прогнозами, вона може бути укладена вже у вересні.
Анонімне джерело WSJ повідомляє, що в уряді США розглядають усі потенційні варіанти, включно з військовими супроводом суден, що прямують до та з дунайських портів України. Однак, визнають чиновники, експорт через Дунай та суходолом до Констанци може бути лише проміжним варіантом і не розв’яже проблему повністю. Вашингтон натякнув, що працює над тим, аби москва мала більше причин повернутися до зернової угоди.
Пріоритет для Туреччини
Путін попіклувався, аби «альтернативний» варіанті зернової угоди виглядав привабливим для турецького президента: вона повертає його в розряд чільних політиків регіону і наповнить грошима турецьку економіку, яка потерпає від хронічної кризи. Крім того, путін може допомогти Ердогану досягнути своїх цілей у Сирії. Але Туреччина — країна НАТО, такий відвертий крок на зустріч путінському плану зі знищення України погано вплине на стосунки із Заходом. Збереження старої форми зернової ініціативи для Ердогана є більш бажаним результатом. Зрештою, це підніме його вплив не лише на Глобальному Півдні, але й на Заході.
Ймовірно, він спробує запропонувати путіну скасування частини санкцій, наприклад, якийсь варіант приєднання «Россільгоспбанку» до SWIFT та вільний продаж російських добрив через аміакопровід «Одеса-Тольяті». Натомість росія може використовувати ідею «альтернативної» зернової угоди, аби посилити свої позиції на переговорах з Ердоганом.
За кілька днів до візиту в москву міністр зовнішніх справ Туреччини Хакан Фідан відвідав Київ, де спілкувався з президентом Володимиром Зеленським. Темою № 1 стало відновлення зернової угоди. Анкара хоче знати, які умови були б прийнятними для України. Видання Al-Monitor повідомляє, що Туреччина вважає, що рішення, які виключають москву, «не будуть стійкими». Цю думку пан Фідан повторив на пресконференції в Києві, однак слова турецького міністра можна трактувати і на нашу користь.
«Ми знаємо, що шукаються альтернативні маршрути, але ми не бачимо альтернативи початковій ініціативі, оскільки вони несуть ризики. Відновлення цієї ініціативи є пріоритетом для Туреччини», — пояснив позицію Анкари колишній розвідник Фідан.
Туреччина вважає, що угода без урахування інтересів Києва ненадійна, адже якщо сухогрузи під егідою ООН будуть у відносній безпеці, то ніщо не завадить ЗСУ і далі атакувати нафтові танкери, та й ризики випадкових інцидентів зростають в рази. Той факт, що будь-який варіант зернової угоди без України був би тимчасовим і несе довготермінові ризики, усвідомлюють в Організації Об’єднаних Націй. Навіть якби росія, Турція, ООН та Катар домовилися наростити поставки до рівня, який дасть можливість суттєво знизити негативні наслідки виходу кремля з зернової угоди, це було б, по-суті, демпінгом і через рік удар по Україні відчули б усі. Українські фермери просто не засіватимуть поля пшеницею, адже це стане невигідно і її обсяг відчутно на світовому ринку впаде.
«У довгостроковій перспективі роль України як основного постачальника продовольства може згаснути, що призведе до жахливих наслідків і глобального голоду. Зазвичай на країну припадає 10 % і 10–15 % світового експорту пшениці та кукурудзи відповідно», — пише Economist.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
