Москва може влаштувати інцидент і перекласти провину на Київ, паралельно розкручуючи ядерний шантаж Заходу
Росія може спровокувати радіологічний інцидент на території України та використати його для інформаційної атаки проти Києва. Про це 25 лютого заявили аналітики Інститут вивчення війни,. У Кремлі паралельно посилюють ядерні погрози проти західних держав, які ведуть переговори про гарантії безпеки для України, намагаючись вплинути на їхні рішення та підтримку Києва.
Аналітики зазначають, що російські посадовці активно використовують заяви Служби зовнішньої розвідки РФ для нагнітання теми можливого застосування ядерної зброї. Погрози лунають насамперед на адресу Великої Британії та Франції, які очолюють переговорний формат так званої коаліції бажаючих щодо післявоєнних гарантій безпеки для України.
За оцінкою ISW, Кремль переслідує одразу кілька цілей: посіяти страх прямої ескалації між ядерними державами, відлякати європейські країни від нових безпекових зобов’язань перед Україною та змусити США дистанціюватися від таких ініціатив.
Окрему увагу аналітики приділили ризику радіологічної провокації. За їхніми висновками, Москва може або спричинити інцидент, або допустити його на підконтрольних чи атакованих територіях, після чого спробувати звинуватити Україну у застосуванні ядерної чи радіологічної зброї. Мета такої операції — підірвати міжнародну підтримку Києва та посіяти паніку всередині країни.
У звіті також наголошується, що російські війська системно атакують українську енергетичну інфраструктуру, зокрема об’єкти, пов’язані з атомною енергетикою. Такі удари створюють реальні ризики радіологічних інцидентів — як навмисних, так і випадкових, що Кремль може використати у власній інформаційній кампанії.
На тлі цього у Європі активізувалися дискусії щодо ядерного стримування. Президент Франції Еммануель Макрон раніше заявив про початок стратегічних консультацій щодо гарантування безпеки континенту із використанням французького ядерного потенціалу. У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц підтвердив переговори з Парижем про можливе формування європейської системи ядерного стримування.
Аналітики ISW вважають, що ядерна риторика Кремля напряму пов’язана зі спробами зірвати формування нової архітектури безпеки в Європі та зупинити поглиблення військово-політичної підтримки України.
Заява президента Польщі Кароль Навроцький про можливість створення власної ядерної зброї вписується у ширшу трансформацію безпекової архітектури Європи. Після припинення 5 лютого 2026 року дії Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) між США та РФ система контролю над ядерними арсеналами фактично втратила один із ключових запобіжників. Це означає, що механізми інспекцій і формального стримування більше не працюють у попередньому форматі.
Російський лідер Володимир Путін запропонував добровільно дотримуватися обмежень ще рік, однак без відновлення взаємних перевірок така ініціатива має радше політичний, ніж практичний характер. У відповідь президент США Дональд Трамп заявив про бажання укласти нову угоду із залученням Китаю, проте конкретних переговорних кроків Вашингтон поки не продемонстрував. Також Трамп доручив Пентагону відновити ядерні випробування на рівних умовах із Росією та Китаєм, що додатково підвищує градус напруги.
На цьому тлі країни Європейського Союзу дедалі активніше обговорюють питання стратегічної автономії. Сумніви щодо безумовності американських гарантій безпеки підштовхують європейські столиці до пошуку власних механізмів стримування. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц уже підтвердив переговори Берліна і Парижа про формування системи європейського ядерного стримування.
Таким чином, ініціатива Варшави не виглядає ізольованою заявою. Вона є частиною ширшого процесу переосмислення безпеки в Європі, де фактор російської агресії та ерозія глобальних договорів про контроль над озброєннями змушують держави розглядати навіть найрадикальніші сценарії. Для України це означає подальшу мілітаризацію регіону, але водночас — потенційне посилення східного флангу НАТО перед загрозою з боку РФ.