Дозвіл бити по РФ: зросла ядерна загроза, розпочався найменш прогнозований час війни
Рішення США дозволити Україні завдавати ударів углиб Росії може стати переломним моментом війни. Чи готовий Кремль до нової фази конфлікту, і як Захід реагуватиме на потенційну ескалацію
Дозвіл президента США Джо Байдена використовувати ATACMS для атак по Росії відкриває двері для нового етапу конфлікту. Експерти попереджають, що це рішення змінює правила гри. Водночас це посилює як тиск на Кремль, так і ризики для глобальної безпеки.
Зазначимо, що рішення США дозволити Україні використовувати далекобійні ракети ATACMS для ударів по території Росії стало однією з найгучніших подій останніх тижнів. Воно відкриває нову сторінку у війні, переносячи бойові дії у найбільш непередбачувану фазу.
Інформатор з експертами проаналізував історичне рішення Білого дому. Розбираємо його ключові аспекти та наслідки для війни в Україні й глобальної безпеки у світі.
Ядерна загроза - найменш прогнозований аспект
Найголовніше питання, що є на порядку денному: як відповість Росія на удари по своїй території. І ті, що відбулися - і ті, що відбудуться у майбутньому.
Офіційні заяви Кремля відомі: там вказують на можливість застосування ядерної зброї. 19 листопада про те повідомив кремлівський пропагандист Медведєв та голова МЗС РФ Лавров. Обидва посилаються на те, що у вівторок Путін затвердив оновлену ядерну доктрину.
Але далі ситуація незрозуміла: Росія певно може продовжувати лякати збройним нападом. Але треба визнати: зараз вона дійсно за крок до застосування ядерної зброї принаймні тактичної.
І ось чому:
- Якщо припустити, що після інавгурації Трампа відбудуться мирні переговори, то є спокуса скористатися моментом. Звісно ядерні удари можуть завдати суттєвої шкоди силам оборони. Тож російські окупанти зможуть суттєво просунутися. Наприклад, на Купʼянському напрямку, де вони не мають майже ніякого прогресу.
- Є думка, що застосування ядерної зброї призведе саме до того, що намагається отримати Путін: до прямих переговорів із США. Ці переговори підтвердять статус Росії, як супердержави. Також Путін зможе домовитися із США про розподіли зон впливу.
Але є й фактори стримування. Головний - це непередбачуваність такого рішення. Ядерну зброю ще ніхто не використовував у бойових діях. Тож не можна проаналізувати, до яких наслідків це призведе.
Зокрема можливі чисельні питання щодо ось яких позицій:
- Реакція Заходу. Невідомо, як відповість НАТО, що створює ризик неконтрольованої ескалації.
- Міжнародні партнери. Китай та Індія, які залишаються важливими партнерами Росії, можуть відмовитися від підтримки Кремля у разі застосування ядерної зброї.
Є ще нюанс: Путіну нібито непотрібно зараз йти на ескалацію, тому що навіть тими ресурсами, що він має у розпорядженні, він успішно просувається на Донбасі. Наявний результат та оцінка можливих наслідків певно стримують його. Тим більше він досить вдало використовував ядерну риторику, нагнітаючи страх серед населення Європи щодо ударів по об'єктах НАТО.
І нарешті, в Кремлі полюбляють конспірологію. Якщо припустити, що там зацікавлені у перемозі Трампа - а на те все вказує, то варто зазначити, що згідно з оцінками конспірологів, якщо почнеться війна між США та Росією, передачі влади Трампу не відбудеться через воєнний стан. Але це звісно спірно.
Та навіть без конспірології зрозуміло, що Путіну невигідно псувати стосунки із Трампом. А він навряд чи зрадіє від ядерної ескалації. Однак є сигнали, що Кремль демонструє силу, щоб саме з позиції сили вести можливі переговори щодо встановлення миру.
Це підтверджується нещодавньою масованою комбінованою атакою по Україні 17 листопада та заявою Дмитра Пєскова, який категорично відкинув можливість припинення вогню по нинішній лінії фронту.
Висновок ось який: ніхто не може сказати, наскільки ймовірна наразі перспектива застосування ядерної зброї. Проте ця ймовірність суттєво зросла. Можливо до найвищого рівня від вересня 2022 року, коли Путін теж розмірковував над її застосуванням, отримавши поразку та зазнавши відчутних втрат на Харківщині та Херсонщині.
Тоді, у 2022 році Путін вперше випробував удари українській енергетиці. Також з тої пори почалася практика масованих ракетних ударів.
Але ця тактика, як показує останній досвід, навряд чи найефективніша. Тож Путіну потрібна нова. Якщо Росія й не використає ядерну зброю, зрозуміло, що Україна вступає в найменш передбачуваний момент війни.
Конспірологія: війна США з Росією може завадити Трампу отримати владу
Окремі аналітики припускають, що цей крок може бути елементом ширшої гри. Наприклад, якщо Росія наважиться на прямий напад на військові бази США в Європі (зокрема, Рамштайн у Німеччині), це може стати приводом для США оголосити війну. У такому сценарії передача влади Дональду Трампу може бути призупинена.
Проте малоймовірно, що Росія ризикне на такий крок, особливо напередодні потенційних переговорів з Трампом, який може запропонувати Москві вигідні умови. Щобільше, навіть зараз очевидно, що якісь неофіційні перемовини відбуваються, і Трамп нібито просить Путіна не загострювати ситуацію в Україні.
Велика Британія - найкращий лобіст України
За даними джерел Інформатора, головним ініціатором дозволу на використання далекобійної зброї була Велика Британія. Раніше Лондон вже надав Україні ракети Storm Shadow, проте їх застосування було обмежене. Зокрема, надані Францією і Британією дальнобійні ракети наприкінці травня цього року могли долітати до Брянська, Калуги та Воронежа. Вже тоді було зрозуміло, що таке колективне рішення зможе розв’язати руки ЗСУ, але так само – спровокувати Росію до більш жорстоких атак і погроз бити вглиб Європи.
Проте навіть із цим дозволом, як виявилося згодом, користуватися ракетами Storm Shadow було неможливо. Причина банальна - окремі компоненти цих ракет виготовлялися у США, і саме Вашингтон наклав заборону на їх використання проти військових об'єктів на території Росії. Цей прецедент підкреслив залежність союзників України від політичних рішень США.
Чому Байден зважився на дозвіл саме зараз
Нещодавній дозвіл на удари ракетами ATACMS від Байдена став справді важливим геополітичним зрушенням. Час для цього рішення теж обрано невипадково. До президентських виборів у США (які відбулися 5 листопада - ред.) адміністрація Джо Байдена діяла обережно, щоб уникнути звинувачень у надмірній ескалації конфлікту. Проте нині ситуація змінилася.
Демократи прагнуть посилити позиції України напередодні критичних зимових боїв. Для республіканців, які наразі не несуть відповідальності за наслідки, це рішення теж може виглядати цікавим експериментом (нагадаємо, що інавгурація новообраного президента США Дональда Трампа запланована на 20 січня - ред.).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
