Зловмисники діють у парі: один прикидається покупцем, другий - працівником банку. Як розпізнати схему і не втратити кошти
Зловмисники придумали нову схему обману продавців на онлайн-дошках оголошень - вони діють у парі й виманюють платіжні дані картки під приводом оплати за товар. Схожу тактику використовують і в соцмережах - зловмисники полюють на жертв у соцмережах за аналогічним принципом. Жертва залишається без усіх коштів на рахунку вже після першого контакту. Державна податкова служба України попереджає про небезпеку і пояснює, як захиститися.

Типовий сценарій виглядає так, як описує Держпродспоживслужба. Людина виставляє товар на дошці оголошень - наприклад, вживаний телефон. Невдовзі з'являється "покупець", який просить реквізити картки для повної передоплати. Одразу після цього на продавця телефонує невідомий - і представляється працівником служби безпеки банку. Він переконує, що для зарахування коштів потрібно виконати якусь дію - "активувати картку" або підтвердити платіж. Насправді жертва надає зловмисникам усе необхідне для крадіжки, і з рахунку списуються всі гроші.
Схема побудована на злагодженій роботі двох людей. Перший грає роль покупця і встановлює довіру. Другий під виглядом банківського співробітника завершує операцію - вивідує реквізити або змушує жертву самостійно підтвердити переказ коштів зловмисникам.
Державна податкова служба підготувала конкретні правила безпеки для продавців в інтернеті:
Шахрайство на дошках оголошень - лише одна з багатьох схем виманювання грошей. Окремим інструментом зловмисників є дзвінки з підозрілих номерів телефону: вони маскують номери під банки, держструктури або відомі компанії, щоб здобути довіру жертви з перших секунд розмови. Фахівці з кібербезпеки рекомендують не брати слухавку з невідомих номерів, а у разі необхідності - передзвонювати лише на офіційні контакти.
Банківські картки залишаються головною мішенню для онлайн-зловмисників. Серед найпоширеніших методів - популярні схеми крадіжки коштів з карток, що охоплюють фішинг, підроблені сайти банків і маніпуляції через месенджери. Знання цих методів допомагає вчасно розпізнати загрозу і не передавати дані навіть під психологічним тиском.