Апеляційний суд підтвердив стягнення боргу з компанії-партнера за договором про використання торгової марки
Північний апеляційний господарський суд 16 вересня залишив без змін рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. УА" понад 203 тисячі гривень боргу за договір про використання торгової марки ROZETKA. Компанія-відповідач оскаржила рішення суду першої інстанції, намагаючись довести, що акти про надані послуги не є належними первинними документами. Апеляційна інстанція відхилила всі доводи скаржника й визнала правомірним стягнення як основного боргу, так і інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Спір виник через те, що компанія не розраховувалася за доступ до платформи rozetka.com.ua попри фактичне користування сервісом.
Суд встановив, що 21 жовтня 2022 року між сторонами було укладено субліцензійний договір №30486/157164, за яким ТОВ "Розетка. УА" надавало ТОВ "ВСА Трейд" невиключну субліцензію на використання торговельної марки "ROZETKA" та доступ до онлайн-платформи. Детальний текст постанови оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. За умовами договору компанія-відповідач мала сплачувати роялті за користування торговою маркою та плату за доступ до інтернет-сайту й онлайн-сервісів на ньому.
Суд встановив, що за період з грудня 2022 по квітень 2023 позивачем були надані відповідачу послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому. На підтвердження цього позивач надав акти надання послуг за кожен місяць окремо, серед яких:
Однак, як встановив суд, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" утворилась заборгованість у розмірі 155 435,36 грн. Крім основного боргу, позивач вимагав стягнути 35 460,50 грн інфляційних втрат та 12 558,33 грн трьох відсотків річних за період з 30 квітня 2023 року по 7 січня 2026 року.
Компанія-відповідач наполягала, що акти-звіти про продаж товарів не є належними первинними документами, оскільки на них відсутній особистий підпис особи, яка мала б їх підписати від імені компанії. Апелянт також вказував, що позивач не надав узгодженого сторонами звіту, передбаченого умовами договору, а також рахунків для оплати. Проте колегія суддів із цими аргументами не погодилася.
"Непідписання відповідачем актів-звітів про продаж товарів та актів про надання послуги доступу до Он-лайн платформи протягом 3 робочих днів, за умови відсутності зауважень стосовно даних, вказаних в таких документах, є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов'язань", - зазначив суд у постанові.
Суд також наголосив, що відсутність рахунка-фактури не звільняє компанію від обов'язку сплатити кошти за договором, адже рахунок має лише інформаційний характер і не фіксує господарську операцію. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий суд всебічно дослідив обставини справи й правильно застосував норми права.

Північний апеляційний господарський суд постановив:
Постанова набрала законної сили з дня її прийняття і подальшому оскарженню в касаційному порядку підлягає лише в межах, передбачених Господарським процесуальним кодексом.
Справа демонструє типову проблему для партнерів великих онлайн-платформ: договори передбачають автоматичне визнання актів виконаними, якщо компанія не надіслала заперечень протягом встановленого строку. Суди регулярно підтверджують юридичну силу такого механізму, навіть якщо сторона фізично не підписала документ кваліфікованим електронним підписом.
У цій справі ключову роль відіграв пункт договору, за яким мовчання партнера прирівнювалося до згоди з наданими послугами. Це означає, що компанії, які користуються послугами платформ на кшталт Rozetka, мають уважно стежити за строками подання заперечень щодо актів, інакше ризикують втратити можливість оскаржити суму нарахувань у суді.
Раніше Інформатор повідомляв, що найбільший логістичний центр ROZETKA у Броварах зазнав критичних руйнувань внаслідок повторних ракетних ударів, що може створити серйозні труднощі для роботи компанії.
Також ми писали, що суд стягнув з боржниці 34 405 гривень на користь ПриватБанку за кредитним договором, оскільки жінка припинила обслуговувати кредитну картку і не погасила тіло кредиту з процентами.