Протести в Китаї: чи розхитають вони стілець під Сі?

Політика лідера Китаю Сі Цзіньпіня щодо «нульової» толерантності до COVID-19 неочікувано зустріла відчайдушний опір китайців, які подекуди переростають в антиурядові протести. Майже напевно влада відповість на громадський опір нарощуванням репресій, але це може вилитися в негативні наслідки в майбутньому.

Чи небезпечні протести для влади

Протести в Китаї, які спрямовані проти драконівських карантинних заходів через новий виток захворюваності на COVID-19, набувають небачених розмахів. Це вражаюче, оскільки донедавна здавалося, що будь-яка громадська активність у Піднебесній давно придушена і взята під контроль Комуністичною партією Китаю. Залики «Сі Цзіньпін, відійди», які лунали з натовпу на цих вихідних, безумовно свідчать про відчайдушність протестувальників, а проте, немає жодних ознак того, що це якось зашкодить некоронованому імператору Сі Цзіньпіню, пише Politico.

Хоча поки немає жодних ознак, які б вказували на те, що влада Сі та його позиції у верхівці Комуністичної партії зазнали якоїсь шкоди, протести занадто гучні, щоб їх ігнорувати. Політика суворих карантинних обмежень, таких як носіння масок та проходження тестів ПЛР, яку пов’язують з особистою ініціативою Сі, робить його відповідальним за суспільний гнів.

Хофунг Хунг, науковець Університету Джона Гопкінса, який спеціалізується на протестних рухах Китаю, каже, що уряд і суспільство «знаходяться в процесі пошуку нової рівноваги. У цьому процесі можуть виникнути конфлікти та нестабільність». Після ХХ З’їзду Комуністичної партії, на якому Сі вдалося підтвердити свій статус генерального секретаря, ці протести не настільки небезпечні для нього, як могли б бути перед З'їздом.

Репресії неминучі

Акції непокори, які захопили країну,  — це наймасштабніша подія такого зразка за останнії чверть століття. Чимось подібним був студентський протест у 1989 році на майдані Тяньаньмень. Тоді демонстрантів було ще більше і вони змогли захопити культову майдані в центрі Пекіна.

Сучасне покоління студентів, які протестують проти карантинних обмежень, має нечітке уявлення про ті події, адже партійна цензура подбала про це. Але студенство знову стало рушійною силою акцій непокори, студенти з понад 100 університетів виявили солідарність із протестувальниками.

Для компартії та Сі така політична самосвідомість освіченої молоді, яка готова публічно виступити проти влади, є тривожним дзвіночком і обіцяє великі проблеми в майбутньому. Авторитарні режими, як відомо, звикли в такому випадку вдаватися до репресій.

Наразі поліція утримується від кривавого розгону мітингувальників, випадки фізичних нападів трапляються, але вони не йдуть у ніяке порівняння з діями, наприклад, російських силовиків. Водночас до протестувальників здійснює телефонні дзвінки поліція, пише BBC. Після протестів на вихідних, присутність поліції була значно посилена. Деякі вулиці в Шанхаї, наприклад, були огороджені барикадами, аби легше контролювати протестувальників. Також посилилася цензура в китайських соцмережах, аби уникнути поширення руху.

За даними Associated Press, у вівторок уже не відбувалося ніяких протестів у Пекіні, Шанхаї та інших великих містах через велику присутність поліції. Увечері 29 листопада Комуністична партія Китаю пообіцяла «рішуче придушити проникнення та диверсійну діяльність ворожих сил».

Деякі університети розпочали зимові канікули раніше запланованої дати, очевидно, аби відправити частину студентів додому й тим самим утримати них від участі в акціях непокори. На даному етапі незрозуміло, чи закінчилися заворушення, чи протестувальники просто чекають наступної можливості.

Чому бунтує Китай?

Масові протести проти карантинних обмежень стали наслідками політики Сі Цзіньпіня в боротьбі з пандемією. На відміну від вакцин західного виробництва, китайські виявилися не такими ефективними й пандемія набуває нового розвитку. Натомість продовжується жорсткий карантин, який придушує економіку. Офіційно з початку пандемії від вірусу померло трохи більш як 5200 осіб, але насправді число загиблих має бути набагато більшим.

Раптове скасування карантинних заходів, ймовірно, спровокує сплеск інфекцій серед населення. Однак дозвіл на використання західних вакцин призведе до публічної втрати обличчя для відповідальної людини — Сі Цзіньпіня.

У ЄС політики підтримують протестантів. Голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила, що Китаю настав час відійти від масових карантинних заходів і перейти до більш цілеспрямованого підходу до COVID-19. А от у США адміністрація Байдена реагує обережно, не бажаючи ускладнювати відносини між Вашингтоном та Пекіном, які тільки-но почали налагоджуватися. Жодних заяв чи твітів від президента Джо Байдена не було. Держсекретар Ентоні Блінкен і радник із національної безпеки Джейк Салліван також уникають коментарів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.