Рахівський суд закрив адміністративне провадження проти розробника компанії Samsung, якого прикордонники затримали за 25 км від румунського кордону без фото чи відеодоказів
Рахівський районний суд Закарпатської області закрив адміністративну справу проти програміста компанії "Самсунг РиД інститут", якого прикордонники звинуватили у спробі незаконного перетину кордону з Румунією. Чоловіка затримали у складі групи з чотирьох осіб 25 травня 2026 року поблизу Лазещини - за 25 кілометрів від лінії державного кордону. Суддя Марина Марусяк встановила, що обвинувачення не надало жодного фото чи відеодоказу спроби перетину кордону, а тому закрила провадження на підставі відсутності складу правопорушення.
Прикордонний наряд "Контрольний пост" затримав чотирьох громадян України близько 10:00 ранку в контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку №413 (Ясінянська об'єднана територіальна громада, Рахівський район), згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень. Протокол про адміністративне правопорушення було складено за частиною 2 статті 204-1 КУпАП - незаконне перетинання або спроба перетинання державного кордону групою осіб. Санкція цієї статті передбачає штраф від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів або адміністративний арешт від 10 до 15 діб з конфіскацією засобів вчинення правопорушення.
До протоколу додали такі матеріали:
Сам програміст на засідання не з'явився, проте надіслав письмову заяву з проханням розглянути справу без нього. Вину він не визнав.
Суддя Марусяк встановила ключове: жоден із наданих доказів не підтверджує, що чоловік саме перетинав або намагався перетнути кордон. У матеріалах справи не було ані фотофіксації, ані відеозапису з місця затримання, які б зафіксували безпосередню спробу нелегального виходу за кордон поза пунктами пропуску. Чоловіка затримали на значній відстані від кордону - за 25 кілометрів, - що саме по собі не утворює об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Суд нагадав про статтю 62 Конституції України: обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи. На підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження закрите у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Судовий збір у розмірі 665,60 гривні суд відніс за рахунок держави. Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 діб.
Це не перший подібний прецедент у регіоні. Великоберезнянський районний суд Закарпатської області вже розглядав справу програміста компанії EPAM SYSTEMS, якого прикордонники звинувачували у спробі незаконного перетину кордону. Суддя тоді встановив, що матеріали справи не містять належних даних щодо умисних дій фахівця, спрямованих на перетин кордону поза пунктами пропуску.
Матеріали тієї справи також не містили жодного доказу, що фахівця було затримано при безпосередній спробі незаконного перетину. Паралельно з такими судовими рішеннями правоохоронці продовжують фіксувати реальні схеми нелегального виїзду. З початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року зафіксовано майже 43 тисячі випадків затримання осіб, які намагалися незаконно перетнути кордон. З них 83% відбулися поза пунктами пропуску.
СБУ заблокувала кілька схем для виїзду ухилянтів за кордон, частина з яких діяла на території Закарпаття. Послуги зловмисників коштували до 10 тисяч доларів, фігурантам загрожує до 10 років ув'язнення. Про реальний масштаб проблеми у Закарпатті свідчать і трагічні випадки на спробах нелегально перетнути Тису - найвідомішому маршруті ухилянтів у регіоні.
Серед тих, хто намагався нелегально виїхати з країни, були і представники ІТ-галузі. Відомі випадки, коли айтівці намагалися перетнути кордон нелегально і зрештою опинялися в лавах прикордонної служби. У річці Тиса в Закарпатській області від початку воєнного стану виявили тіла 28 чоловіків, які намагалися у незаконний спосіб перетнути лінію кордону. Таких історій у Державній прикордонній службі назбиралося вже чимало.