Процедура розлучення в Україні за новим Цивільним кодексом геть зміниться — адвокати розкрили деталі законопроєкту

Адвокати зазначили, що за чинним Сімейним кодексом України суди у справах про розлучення зазвичай дотримуються принципу свободи шлюбу

Цивільний кодекс
Адвокати розкрили, як зміниться процедура розлучення за новим Цивільним кодексом

У проєкті нового Цивільного кодексу України запропоновано оновлення процедури розірвання шлюбу, яке передбачає чітке розмежування двох підходів — безспірного та конфліктного. Головна відмінність від чинних правил полягає в тому, що зараз суди навіть за наявності спору зазвичай просто встановлюють, що спільне життя подружжя неможливе, і на цьому завершують розгляд. Про це Інформатору розповіла адвокатка, партнерка юридичної компанії «Lawyer HUB» Марія Конрадій. 

Цивільний кодекс України
Цивільний кодекс України

За словами адвокатки, за чинним Сімейним кодексом України суди при розгляді справ про розірвання шлюбу зазвичай дотримуються принципу свободи шлюбу. Якщо один із подружжя наполягає на розлученні, суд, як правило, не досліджує детально причини такого рішення та його наслідки. Наявність спільних дітей не є перешкодою для розірвання шлюбу. Питання щодо місця проживання дитини, аліментів і участі у вихованні зазвичай вирішуються окремо в інших судових справах.

Розлучення за новими правилами: більш структурований підхід

У випадку, коли між подружжям існує згода стосовно розірвання шлюбу, проте сторони мають спільних неповнолітніх дітей, заява розглядатиметься в порядку окремого провадження. Тобто таке провадження матиме непозовний характер, оскільки між сторонами відсутній спір про право. Суд у такому випадку не вирішуватиме спір між сторонами, а перевірятиме добровільність волевиявлення подружжя та дотримання прав та інтересів дітей.

Ключовим є обов’язковість укладення письмового договору між батьками щодо виховання та утримання дітей. У ньому мають бути визначені:

  • місце проживання дитини;
  • порядок участі кожного з батьків у вихованні дитини;
  • порядок спілкування з дитиною;
  • розмір, спосіб та порядок сплати аліментів.

Окремим важливим пунктом є зміна порядку розірвання шлюбу для подружжя, яке не має дітей. У новій редакції ст. 1509 Цивільного кодексу України подружжя отримує право подати заяву про розірвання шлюбу не лише до органу державної реєстрації актів цивільного стану, а й до нотаріуса. Окрім того, якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву, інший із подружжя має право подати її від його імені за наявності нотаріально посвідченого підпису.

Чинна редакція ст. 106 Сімейного кодексу України фактично передбачає лише подання заяви через орган ДРАЦС та допускає представництво на підставі нотаріально посвідченої або прирівняної до неї довіреності. Таким чином, законопроєкт розширює механізми реалізації права на розірвання шлюбу, спрощує процедуру та підвищує її доступність, зокрема для осіб, які перебувають за кордоном, проходять військову службу або не можуть особисто звернутися до органу ДРАЦС.

Коли один із подружжя виступає проти розлучення, суд більше не обмежуватиметься лише формальним встановленням факту припинення шлюбу. Він також оцінюватиме, чи не порушить розірвання шлюбу інтереси одного з подружжя або дітей. Такий підхід розширює повноваження суду, адже він зможе враховувати соціальні, матеріальні та психологічні наслідки розлучення. Це може ускладнити та затягнути розгляд справ, особливо якщо одна зі сторін намагається використати заперечення для затягування процесу. Також це може зменшити передбачуваність судових рішень.

"Тобто основна відмінність від чинної моделі полягає у відході від суто формального підходу до розірвання шлюбу, за якого достатньо волевиявлення одного з подружжя щодо припинення сімейних відносин, до механізму правового регулювання, націленого на законне вирішення сімейних спорів, пріоритетний захист прав та інтересів дитини, а також забезпечення належних процесуальних гарантій для обох сторін", - наголосила Конрадій. 

В чому полягають основні зміни

Анна Даніель, адвокатка, кандидатка юридичних наук, керуюча адвокатським бюро «Анни Даніель» зазначила, що наразі Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів. Згідно з вимогами ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.

До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. Запропонований проєкт Цивільного кодексу України, який перебуває на розгляді у парламенті і є досить дискусійним, фактично переносить регулювання сімейних відносин із Сімейного кодексу до Цивільного кодексу (ЦК), докорінно змінюючи підходи.

Проєкт Цивільного кодексу України пропонує такі правила розірвання шлюбу

  • Стаття 1509. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріусом за заявою подружжя, яке не має дітей 1. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану або до нотаріуса заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, таку заяву, підпис на якій засвідчено нотаріально, від його імені може подати другий із подружжя. 2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріус складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця з дня подання такої заяви, якщо вона не відкликана подружжям або одним із подружжя.
  • Стаття 1510. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріусом за заявою одного з подружжя 1. Шлюб розриває орган державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріус за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя: 1) визнаний безвісно відсутнім; 2) визнаний недієздатним.
  • Стаття 1511. Розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей 1. Подружжя, яке має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану або до нотаріуса спільну заяву про розірвання шлюбу. 2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріус складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця з дня подання такої заяви, за умови нотаріального посвідчення укладеного між подружжям договору (договорів) про розподіл батьківської відповідальності, способи виконання обов’язку утримувати дитину, крім випадків, якщо такі питання вирішив суд або орган опіки та піклування. 3. У разі нотаріального посвідчення договору (договорів) про розподіл батьківської відповідальності, способи виконання обов’язку утримувати дитину на нотаріуса покладено обов’язок з’ясувати, чи враховано найкращі інтереси дитини. 4. До спливу одномісячного строку з дня подання подружжям спільної заяви про розірвання шлюбу кожний із подружжя має право відкликати таку заяву.
  • Стаття 1514. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя 1. Під час розгляду справи про розірвання шлюбу суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. 2. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
  • Стаття 1515. Погодження подружжям юридичних наслідків розірвання шлюбу 1. До розірвання шлюбу подружжя може укласти договір про юридичні наслідки розірвання шлюбу. 2. У договорі про юридичні наслідки розірвання шлюбу, якщо це не врегульовано іншим договором або вирішено судом, подружжя може врегулювати: 1) розподіл батьківської відповідальності; 2) виконання обов’язку утримувати дитину; 3) поділ спільного майна; 4) утримання подружжя. 3. Договір про юридичні наслідки розірвання шлюбу посвідчують нотаріально. 4. Розподіл батьківської відповідальності в договорі про юридичні наслідки розірвання шлюбу здійснюють з урахуванням вимог статті 1549 цього Кодексу.
  • Стаття 1516. Право на вибір прізвища після розірвання шлюбу 1. Особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право і надалі іменуватися цим прізвищем після розірвання шлюбу або відновити своє дошлюбне прізвище. 2. Дружина, чоловік має право вимагати відновлення дошлюбного прізвища того з подружжя, який поводився негідно (вчинення домашнього насильства, кримінального правопорушення, аморального вчинку, зради).

"Проєкт нового Цивільного кодексу України 29 квітня 2026 року прийнято за основу і до 19 травня народними депутатами України подаються правки та пропозиції до другого читання. Тому що залишиться у остаточному варіанті наразі невідомо", - додала Даніель. 

  Цивільний кодекс оновлюють: адвокати назвали головні зміни 

Раніше ми писали, що 28 квітня 2026 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт нового Цивільного кодексу України №15150. За словами адвокатів, документ має на меті оновити правила щодо майнових і немайнових прав, договорів, власності, спадкування, цифрових прав, а також сімейних і корпоративних відносин. Окремо планується модернізація захисту персональних даних та електронних правочинів.

Головна мета реформи — створити сучасний єдиний кодекс, узгоджений із правом ЄС, прибрати застарілі норми та спростити регулювання цивільних відносин. Також адвокати зазначали, що законопроєкт розширює перелік об’єктів цивільних прав, зокрема включає цифрові активи. Передбачено посилення захисту прав у цифровій сфері та спрощення реєстраційних процедур. Загалом новий кодекс змінює підхід від жорсткого державного регулювання до більшої свободи договору та автономії сторін. Наразі документ готують до другого читання.

Читайте нас у Facebook

Image
Оперативні новини: Україна, світ, війна. Підпишись 👇

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити