Результати виборів у Вірменії призвели до того, що Кремль розлючений, отримавши поразку там, де традиційно вважав себе найсильнішим, тому Єревану слід потурбуватися про захист
Парламентські вибори, що відбулися у Вірменії 7 червня 2026 року, принесли перемогу проєвропейським силам. Курс чинного прем'єр-міністра Нікола Пашиняна отримав мандат довіри: його партія “Громадянський договір” здобула перемогу з результатом 49,81% голосів. Проросійські сили в особі блоку “Сильна Вірменія” (23,29%) не змогли змінити баланс сил на свою користь.
Попри формальну перемогу демократичних сил, електоральний результат вірменських виборів виводить протистояння між Єреваном та Москвою на траєкторію максимального загострення. Кремль пекельно розлючений черговою поразкою там, де він традиційно вважав себе сильнішим.
Провал проросійських сил на виборах 7 червня викликав у керівництва РФ істерику. Процес системного виходу Вірменії з орбіти впливу Кремля сприймається в РФ як геополітична катастрофа. В Кремлі навіть не привітали Пашиняна з перемогою.
Голосування проходило в умовах безпрецедентного тиску з боку РФ. Москва розгорнула масштабну гібридну спецоперацію з дезінформації, намагаючись реалізувати у Вірменії молдовський сценарій повалення євроцентричного уряду. Паралельно Кремль влаштував “десант” з вірменів - громадян РФ, щоб вони “правильно” проголосували.
Проте основну ставку Кремль зробив на радикальний блок “Сильна Вірменія”, фінансований російсько-вірменським олігархом Самвелом Карапетяном, а також на кілька інших, менших напівмаргінальних політичних сил. Спойлер - не допомогло.
Головна та найбільш реальна загроза для Єревану - це внутрішня “пята колона”, так звані “опозиційні сили” у Вірменії, очолювані проросійським олігархом Карапетяном та експрезидентом Робертом Кочаряном.
Вони вже оголосили результати підрахунку “спецоперацією влади” та намагаються оскаржити підсумки через вуличні протести й блокування ЦВК. Кремль відкрито підтримує ці радикальні кроки, прагнучи штучно створити у Вірменії перманентну кризу та дестабілізувати країну - перш за все, це допоможе Кремлю завадити вступу Вірменії до ЄС.
Паралельно Москва, за вже відпрацьованим в Україні сценарієм, підключила до операцій православну церкву. В якості розплідника російської агентури у Вірменії діє РПЦ - наприклад, місія при 102-й базі ЗС РФ у Гюмрі.
Паралельно “на сцену” випустили директора російської зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна, який почав заявляти про загрозу “євроантихристів” та нібито бажання ЄС відібрати “майно РПЦ” у Вірменії. Попри клоунізм персонажа та неадекватність його заяв їм варто приділити увагу в плані того, що це - один з російських інструментів розхитування Вірменії.
Також у російського диктатора Володимира Путіна намагаються реалізувати сценарій внутрішньої дестабілізації республіки. Зокрема вже почалися спроби делегимізації перемоги Пашиняна. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Кремль не буде вітати Пашиняна, оскільки нібито “відомо про численні порушення” під час виборів.
“Російські чиновники намагаються делегітимізувати перемогу Пашиняна, адже він нещодавно почав дистанціюватися від зв’язків та співпраці з Росією, а також більше не служить інтересам Кремля у Вірменії”, - сказано у звіті ISW, присвяченому виборам у Вірменії.
Водночас висунувся із заявою так званий “перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД” Віктор Водолацький. Він заявив про те, що нібито “щонайменше 20% голосів вкрали в опозиції у Вірменії” - проте жодних доказів “потужних фальсифікацій” надати так і не спромігся, попри гучні та брехливі заяви про “виборчі каруселі”, “винесення бюлетенів”, “знищення бюлетенів” тощо.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова, яку цілком справедливо підозрюють у зловживанні алкоголем, також зробила заяву, звинувативши Єреван в “антиросійській змові”. Мовляв, влада переслідує “політичні сили, які виступають за зміцнення відносин з Росією”. При цьому антивірменські дії Росії, погрози, тиск та спроби вкрасти вибори Захарова прокоментувати не спромоглася.
Ще однією відповіддю Кремля на євроінтеграційні кроки Єревану стали обмеження на вірменський імпорт. За допомогою обмежень, свого традиційного інструменту тиску на країни пострадянського простору, в Кремлі планували завдати збитків економіці Вірменії.
Зокрема, російський пропагандист Олег Пахолков закликав влаштувати економічну блокаду Вірменії. Він навіть порівняв її із “дівчиною, що загуляла”, і яка точно приповзе назад до чоловіка, якщо він перестане давати їй гроші.
Нічого нового в РФ вигадувати не стали: Россільгоспнагляд просто обмежив імпорт до Росії продукції вірменського сільського господарства - вишень, черешень, абрикосів, слив, персиків, нектаринів та свіжого винограду, а також заборонив транзит цієї ж продукції через російську територію до інших держав-членів ЄАЕС. Традиційно пролунала брехня про нібито “численні випадки порушень” та “загрозу” фітосанітарному благополуччю Росії”.
Також заборону поширили на імпорт з Вірменії риби, огірків, помідорів, зелені та полуниці, квітів, мінеральної води, коньяку та вин. В Росії вважають, що такі обмеження мають завдати країні сильних збитків, що викличе незадоволення населення та, як результат, позбавлення Пашиняна влади.
Фактично, наразі стійкість уряду Пашиняна залежить від можливості якнайшвидше перебудувати економіку “в бік” Євросоюзу, зменшивши залежність від російських ринків, а також від готовності ефективно протидіяти російським спробам розхитати ситуацію в країні.
Зазначимо, що Росія здатна повторити проти Вірменії сценарій, який вже застосувала проти України. Так важає керівник Офісу президента Кирило Буданов. Перші тривожні сигнали, за його словами, з'явилися ще два роки тому - і з тих пір загроза лише зростала (лише нещодавно ГУР повідомляло, що РФ нарощує там військову присутність).
При цьому ще наприкінці травня Путін, а за ним і самопроголошений "президент" Білорусі Олександр Лукашенко, заявляли, що війна проти України нібито розпочалася через обставини, схожі на ті, які зараз спостерігаються у Вірменії. Паралельно Москва вдалася до дипломатичного тиску: Росія відкликала свого посла з Вірменії нібито для "консультацій".