Про “народні республіки” під дулом російських автоматів та долю колаборантів

Минулими вихідними росіяни спробували оголосити про створення Херсонської народної республіки, але натомість отримали десятитисячний мітинг протесту. Водночас у Мелітополі з'явилася призначена окупантами в.о. мера. Чим закінчаться ці спроби і що чекає на колаборантів?

12 березня відбулося екстрене засідання сесії Херсонської обласної ради. 44 депутати ухвалили звернення про те, що "Херсонщина – це Україна" і жодної псевдореспубліки на території області не буде".

У зверненні облради, зокрема, йдеться: "Зараз  Україною поширюється інформація про проведення 13 березня 2022 року в Херсоні так званого " референдуму" за створення у Херсонській області "народної республіки".

У Херсоні у день визволення міста від фашистів у Другій світовій влаштували мітинг проти російських окупантів. За даними Інформаційного опору, на акцію протесту проти проголошення окупантами т.зв. ХНР вийшло близько 10 тисяч херсонців. Згодом на мітингу окупанти відкрили вогонь. Люди в цей час скандували: "Російський солдат – фашистський окупант!"

Також у Херсоні кілька людей мітингували на підтримку окупантів. Вони тримали червоні прапори СРСР.

Тижнем раніше СБУ повідомила, що в Івано-Франківську затримали організаторів «народних республік» на заході України. До «Федеративної республіки Україна» мали увійти: Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька області.

У Мелітополі, де російські окупанти викрали мера Івана Федорова, до жителів міста на місцевому телебаченні звернулася депутатка міськради від Оппоблоку Галина Данильченко із закликом підкоритися окупантам. При цьому її представили як в.о. мера міста. 

Офіс генерального прокурора України одразу після заяви Галини Данильченко, призначеної окупантами в. о. "мера" Мелітополя розпочав розслідування за фактом державної зради в умовах військового стану.

Цього ж дня у Мелітополі жителі вийшли на мітинг з вимогою до окупантів – звільнити мера міста Івана Федорова. Мелітопольці регулярно виходять на протести. Загарбники загрожують жителям стріляниною за порушення комендантської години, встановленої з 18.00.

Ми бачимо, що російські окупанти намагаються повторити стратегію, яку вони застосовували у 2014 році у Криму, Донецьку та Луганську: самопроголошені лідери, псевдореферендум під дулами автоматів та проголошення квазі-держави. Чи вдасться у них втілити цей план у 2022 році? Про це Інформатор спитав експертів.

Навіщо росіянам створювати псевдореспубліки?

“Росія багато років займалася створенням квазі-держав. Це і ЛНР-ДНР, і Придністров'я, і ​​Південна Осетія, і Абхазія. Усе це від геополітичних концепцій російського керівництва: створити біля кордонів пояс периферійної “сірої зони”. Подібну політику проводила Римська імперія, Візантія. Для населення цих територій у такому стані справ немає нічого доброго, але метрополію це не турбує. Крім того, створюючи квазі-республіки, Росія намагається створити симулякри, двійників для української легітимної влади, від імені яких вони зможуть виступати та говорити, що представляють інтереси українського народу.

Ці спроби нічим не закінчаться, українська армія та український народ зможуть відстояти свою незалежність. Жодного продовження, крім створення якогось юридичного казусу та картинки для електорату в Росії”, - вважає експерт зі стратегічних комунікацій Владислав Міхєєв.

Політолог Віктор Пащенко вважає, що повернення до цієї стратегії пов'язане з тим, що початковий план бліцкригу провалився.

“Очевидно, зараз вони намагаються змінити свої плани щодо України, тому що реалізувати початкову стратегію не вдалося, кілька захоплених міст та один обласний центр не дозволяють говорити про контроль над Україною та створення Новоросії. Тому вони вирішили повернутися до своїх звичайних напрацювань, щоби пред'явити внутрішньому електорату успішний успіх”, - сказав він. 

Політтехнолог Сергій Гайдай пояснює таку наполегливість жорсткою владною вертикаллю.

“Росіяни впевнені, що їхня стара стратегія спрацьовує. Це ж спрацювало у 2014 році в Донецькій та Луганській областях, а отже має спрацьовувати скрізь, де начальство наказало. Коли суспільство побудоване вертикально, ми бачимо ланцюжок виконавців, які просто виконують накази, а не діють відповідно до поточної обстановки та здорового глузду. Російській армії наказали рухатися колонами на Київ, їх знищують як доступну ціль, а вони все одно рухаються, бо іншого наказу не було, а начальству з Москви видніше. Так і тут: наказ надійшов створювати народні республіки і вся агентурна мережа починає їх створювати, хоча це безглуздо у будь-якій точці України”, - сказав він. 

Чи вийде щось в Україні у 2022 році?

Віктор Пащенко вважає, що небажання населення жити у "ЛДНР" та відсутність місцевих еліт має поставити хрест на цих спробах. У 2022 році повторити те, що вийшло у 2014 не вийде.

“Коли створювали "ЛНР" та "ДНР", було незрозуміло, до чого це призведе, тому багато хто на це ніяк не реагував. Сьогодні всі в Україні розуміють, що створення таких органів - це не найкраща перспектива для тих, хто живе на цій території. Крім того, у 2014 році в Донецьку та Луганську росіянам було на кого спертися. Там були відверто антиукраїнські та проросійські сили, які протягом багатьох років публічно говорили про необхідність приєднання до Росії, створювали відповідні організації. за останні 8 років більшість людей із такою позицією покинули Україну. Залишилися одиниці, які сприймаються як маргінали. Крім того, не можна всидіти на багнетах. У 2014 році багато хто в Донецьку та Луганську очікував, що їхні міста увійдуть до складу Росії, як і Крим. Нині ніхто в це не вірить. Тому, створюючи такі організації, росіяни мають розуміти, що підтримувати їх можна лише силою зброї. І з відходом росіян із членами цих організацій буде приблизно те, що було після відходу американців з Афганістану з тими, хто співпрацював із ними”, - сказав він.

За словами Сергія Гайдая, окупанти сподівалися, що мери почнуть із ними співпрацювати, а мери українських міст та сіл на це не йдуть. Вони розуміють, що залежать не від начальства в Москві, а від тієї громади, яка їх обрала. Росіяни цього не розуміють.

Що чекає на колаборантів?

Віктор Пащенко бачить три варіанти майбутнього для колаборантів:

1. Втекти до Росії, як Янукович.
2. Потрапити під суд за звинуваченням у зраді батьківщини, як мер Куп'янська Геннадій Мацегора.
3. Загинути, як розстріляний мер Кремінної Володимир Струк. 

"У цьому випадку важливо розуміти, що загинути такі люди можуть як від рук патріотів України, так і внаслідок провокації росіян, яким потрібні будуть факти безчинства на території України", - додав Віктор Пащенко.

Керівник дослідницької компанії “Актив-груп” Андрій Єрьоменко вважає, що співпрацювати з окупантами вкрай ризиковано, бо, як свідчить практика, самі росіяни цих людей не цінують.

“Ми бачили низку досить дивних смертей, не всі з яких можна списати на українські спецслужби, а ось на російські – цілком. По-друге, вони стають зрадниками для України, а таких ніхто не любить. Тому доля цих людей незавидна. Але все-таки хтось може спокуситися, хтось злякатися, на когось можна натиснути”, - сказав він.

“В Україні пройшла декомунізація, а мала пройти дерусифікація, - каже Сергій Гайдай, - Усі політичні сили, які на камеру не можуть сказати: Путін х@ло, Крим – окупована частина України, а Росія – агресор – мають бути покарані згідно із законом . Частина колаборантів, яка за недоглядом української еліти була присутня в нашому політичному житті зі своїми каналами, зі своїми наративами. Але вони залишалися колаборантами, орієнтованими на матеріальні блага, які можна отримати від окупантів. Окреме питання, чи підпорядковуватиметься колаборантам населення? Скоріш за все ні. Особливо тепер. Коли образ Росії – це образ вбивці та руйнівника. За законами воєнного часу ворога, мародера та колаборанта можна розстрілювати на місці. Після перемоги України ці люди мають бути засуджені та відправлені за ґрати”.

Про те, хто оплатить відновлення України після її перемоги над Росією, Інформатор писав тут, що означає рішення Саміту ЄС щодо перспектив членства України, прийняте нещодавно - тут, а про те, як зміниться політичний ландшафт України після перемоги - тут.

Ольга Палій