Приватних підприємств більше не буде - адвокат про скасування Господарського кодексу України
Бізнес має бути готовий до більш складної процедури ведення податкової звітності, попереджає адвокат
Скасування Господарського кодексу України стало однією з ключових реформ у сфері бізнесу. Проте така різка зміна правового регулювання у сфері господарських відносин викликала значні дискусії серед бізнес-спільноти та експертів щодо питання практичної реалізації даної реформи. Так, постало питання подальшого існування приватних підприємств як організаційно-правової форми. Про це Інформатору розповів адвокат, голова комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.
Адвокат нагадав, що 9 січня 2025 року Верховна Рада прийняла проєкт Закону «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період». Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями, вказаного законопроєкту передбачено скасування Господарського кодексу України.
"До основних причин проведення згаданої реформи відносять те, що Господарський кодекс України, фактично дублював чимало положень Цивільного кодексу України. Це призводило до певної правової невизначеності. Поряд з цим, Господарський кодекс України містив застарілі, радянські поняття, багато з яких не відповідали принципам сучасної ринкової економіки", - вказав адвокат.
Одним із ключових наслідків скасування Господарського кодексу України є скасування такої організаційно-правової форми як «приватне підприємство». Згідно зі статтею 113 Господарського кодексу України зазначалось про існування приватних підприємств, заснованих на приватній власності фізичних або юридичних осіб. Однак після скасування Господарського кодексу України можливості вести бізнес шляхом створення приватного підприємства більше не буде. Своєю чергою, реформа пропонує використовувати більш універсальні форми підприємницької діяльності, які передбачені зокрема ст. 84 Цивільного кодексу України:
- Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).
- Фізична особа-підприємець (ФОП) – для малого бізнесу та індивідуальної діяльності.
- Акціонерні товариства (АТ)- для великих компаній.
Які будуть наслідки для бізнесу в результаті скасування Господарського кодексу України:
- Необхідність реорганізації. Суб’єктам господарювання, які здійснювали свою діяльність у формі приватного підприємства, необхідно буде впродовж 5 років реорганізувати свій бізнес у підприємницьке товариство або ФОП.
- Додаткові витрати на зміну структури підприємства. У зв’язку з реорганізацією бізнесу необхідно буде витратити часові та фінансові ресурси для зміни організаційно-правової форми. Так необхідно буде найняти кваліфікованого юриста, провести ліквідацію приватного підприємства, розробити новий статут, визначити засновників товариства, подати повний пакет для державної реєстрації нової юридичної особи.
- Зміни в оподаткуванні та звітності. Бізнес має бути готовий до більш складної процедури ведення податкової звітності, а також заповнення нових видів податкових декларацій.
Про що новий Закон, яким скасовується Господарський кодекс
Як пише видання "Ліга.закон", Господарський кодекс, який скасувала Верховна Рада, визначав основні засади господарювання в Україні і регулював господарські відносини, що виникали в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання. Згідно з метою, що зазначена в преамбулі Кодексу, він мав забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищити ефективність суспільного виробництва, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. Закон має на меті:
- уніфікувати та вдосконалити організаційно-правові форми юридичних осіб (видів підприємств), водночас забезпечивши стабільність і передбачуваність правового регулювання,
- удосконалити механізм здійснення права державної та комунальної власності, а також механізм контролю за ефективним управлінням об'єктами державної та комунальної власності,
- підвищити рівень інвестиційної привабливості держави.
Відповідно усі державні та комунальні унітарні підприємства повинні бути перетворені на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Для комунальних підприємств процес гнучкіший - громади самі вирішуватимуть, чи потрібно їм перетворення. Операції з майном підприємств, де держава володіє понад 50 % акцій, проводитимуться через систему "Прозорро.Продажі". Це зробить процеси відкритими та дасть змогу зменшити корупційні ризики. Державні підприємства будуть зобов'язані публікувати фінансові звіти, що забезпечить підзвітність та прозоре управління.
Для майна, яке не підлягає приватизації, вводиться механізм узуфрукту - держава контролюватиме його використання, щоб уникнути зловживань. Підприємства збережуть свою діяльність у перехідний період, а Закон гармонізує нові правила із Цивільним кодексом та Законом "Про місцеве самоврядування". Деякі положення Господарського кодексу тимчасово залишатимуться чинними, щоб уникнути правових прогалин. Закон також дозволятиме територіальним громадам створювати юридичні особи (підприємства) для ефективного управління майном і реалізації соціальних проєктів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
