Працює на межі: чи витримає "Укрзалізниця" наступний блекаут

Росія продовжує руйнувати енергосистему України. 23 листопада сталася нова ракетна атака на об'єкти енергетичної інфраструктури, наслідок якої був блекаут. Він був масштабніший, ніж той, який стався 15 листопада, рівень споживання електрики впав на стільки, що довелося відключити енергоблоки атомних електростанцій. Відповідно, обмеження енергопостачання також торкнулися й української залізниці. Через блекаут зупинилися як пасажирські, так і вантажні поїзди. Відновлення руху поїздів тривало кілька діб. Враховуючи перспективу подібних ракетних атак з метою знищення української енергосистеми, виникає питання, чи зможе "Укрзалізниця" надалі забезпечувати перевезення вантажів та пасажирів. Про те, чи переживе "Укрзалізниця" наступний блекаут розповів експерт Олег Васильєв на каналі Залізні магістралі.

Як розповів експерт, будь-які позаштатні ситуації, що впливають на ритмічність перевезень, виливаються для "Укрзалізниці" у мільйонні збитки. Відомо, що компанія має прибутки лише за рахунок доставки вантажів. Тому зупинка вантажного руху - це недоотримані обігові кошти на забезпечення роботи всього залізничного комплексу. У випадку із пасажирськими перевезеннями, які мають низьку рентабельність, "Укрзалізниця" могла б скасувати планові рейси під час аварійних ситуацій в енергомережі. Це дозволило б перевести наявну теплотяжну тягу для першочергового забезпечення доставки вантажів. Проте, "Укрзалізниця" залишає за собою статус "перевізника останньої" надії" та продовжує забезпечувати пасажирське сполучення попри великі збитки.

Чи вистачить у компанії наявних ресурсів для забезпечення транспортного потенціалу надалі?

23 листопада опівдні з'явилися повідомлення про запуск ракет на Україну. З 70 до цілей долетіли 20, від мережі відключили АЕС. Того ж дня "Укрзалізниця" повідомила про знеструмлення низки напрямків та залізничних вузлів.

Також тоді вперше з 24 лютого зупинився рух поїздів по Києву та області. Згодом "Укрзалізниця" повідомила, що станом на 16:00 23 листопада у дорозі затримувалися 12 поїздів. Час запізненням становив понад годину.

Але вже надвечір у переліку поїздів, що запізнюються, було 22 рейси. Відставання від графіка склало від 1 до 4 годин.

24 листопада кількість поїздів, що вибилися із розкладу, збільшилася до 80. Найбільше проблем було із поїздом № 711 Краматорськ-Київ, де системи життєзабезпечення залежить від електроживлення. Експрес затримувався у дорозі майже 13 годин.

Загалом, щоб мінімізувати затримки поїздів та повернути їх до руху за розкладом, деякі маршрути скоротили. Їх маршрути обмежили до Львова. А пасажирів, які прямували далі, пересаджували на інші рейси.

Деякі поїзди затримувалися у дорозі на 12-14 годин. В підсумку пасажири провели в поїздах понад добу.

Чи можливо якимось чином мінімізувати втрати часу в разі виникнення таких позаштатних ситуацій?

"Як приклад наведу деталі моєї поїздки з Харкова до Умані поїдом № 65. За кілька годин до відправлення у Харкові та області зникла електрика. Тому поїзд із початкової станції вирушив під тепловозом. До Дніпра ми приїхали із запізненням на 2,5 години. Далі поїзд простояв в очікуванні резервного тепловоза 3 години. Наступна зупинка тривалістю 4 години була на станції П'ятихатки. Так само пасажирський склад очікував на тепловоз. Виявилося, що на ділянці П'ятихатки-Знам'янка працював лише один резервний локомотив. Він по черзі доставляв поїзди, що прибували на станцію. Але проблема була не лише у необхідності чекати на прибуття резервної тяги. Коли поїзд рухався за маршрутом, на окремих ділянках не працювали засоби керування рухом - стрілки, світлофори, загородження на переїздах. Тому поїзд рухався зі зменшеною швидкістю - до 20-40 км/год", - розповів Олег Васильєв.

За його словами, коли поїзд прибув на станцію імені Шевченка, запізнення становило майже 14 годин. До кінцевої станції поїзд прибув близько 12 години ночі замість 10 години ранку.

"Тут також варто звернути увагу на те, що подібні форс-мажорні обставини негативно впливають на ресурсний та фінансовий стан залізниці й необхідно переглядати підходи до організації руху поїздів, щоб мінімізувати втрати. Це, зокрема, стосується доставки пасажирських поїздів по знеструмлених ділянках, де, наприклад, на відстань до 400 км могли використовувати до шести різних тепловозів. Зрозуміло, що це відвертає від основної роботи як залізничників, так і технічні засоби. Тому, ймовірно, "Укрзалізниці" потрібно змінювати підходи до організації пасажирських перевезень, щоб мінімізувати втрати як технічні, ресурсні, так і зменшити дискомфорт для пасажирів, які вимушені проводити у дорозі значно більше часу, ніж планувалося", - каже експерт.

За його словами, перше, що спадає на думку для вирішення ситуації, це - зменшення кількості поїздів. Але, враховуючи кризову ситуацію в країні, такий крок призведе до соціального напруження серед населення. Інший варіант - тимчасове скорочення схем поїздів. Тобто, зменшення кількості вагонів до 8-9. У випадку надзвичайної ситуації, подібної до 23-24 листопада, це дозволить формувати на вузлових станціях з кількох складів один поїзд. Відповідно, знадобиться один резервний тепловоз та локомотивна бригада.

"Підбиваючи підсумки цієї теми, варто сказати, що залізниця в Україні сьогодні працює на межі своєї можливості. І у разі повторення ситуації, коли буде знеструмлення залізниці, ми знову стикнемося з тим, що будуть проблеми із забезпеченням руху вантажних та пасажирських поїздів. І люди, які подорожують залізницею, вимушені будуть перебувати в довше. Тому пасажирам варто звернути увагу на, те, що, коли в Україні оголошена повітряна тривога і триває ракетний обстріл, варто очікувати проблем із рухом поїздів, бо знову можливе знеструмлення залізниці. Тому варто або скасувати поїздку, або таки готуватися, що можете провести в дорозі значно більше часу", - резюмував Олег Васильєв.

СТАН ЕНЕРГОСИСТЕМИ УКРАЇНИ

Попри постійні обстріли енергетичної інфраструктури, наша енергосистема вийшла з важкої системної аварії. Вся магістральна високовольтна інфраструктура працює. Єдине, досі є проблеми в розподільчих мережах обленерго. Тому, щоб тримати її в балансі, продовжують діяти як планові, так і аварійні відключення споживачів.

Все це - наслідки атаки рашистів 23 листопада. Через обстріли вся країна пережила блекаут (хоча й не повний, як уточнюють представники влади). Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко 25 листопада заявив, що для переходу до стандартних графіків відключень знадобиться від п'яти днів до тижня. А от для повного відновлення енергосистеми до довоєнного рівня знадобиться декілька років. 

Нагадаємо, де можна зігрітись та зарядити телефон дивіться тут. До чого варто готуватися українцям, якщо удари по енергетиці продовжаться ми писали тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.