Працівник служби безпеки видурив у клієнтки ПриватБанку з рахунків 182 785 гривень - що вирішив суд

Шахрай телефоном повідомив жінку, що її картки намагалися використати при розрахунках за товари (ноутбук, планшет та смартфон), кошти наразі заблоковано, і щоб їх убезпечити і повернути, їх необхідно перерахувати на банківський рахунок фінансового відділу банку

ПриватБанк
Клієнтка ПриватБанку за вказівкою шахрая, який представився працівником служби безпеки банку, перерахувала з рахунків 182 785 гривень на картку невідомої особи

Жінка отримала шахрайський дзвінок від співробітника служби безпеки банку, який переконав її у перерахуванні коштів з рахунків ПриватБанку. Вона задля нібито убезпечення коштів перерахувала 182 785 гривень, які тепер просить відновити. Про це йдеться у рішенні Жашківського районного суду Черкаської області, опублікованому 18 березня 2026 року. 

20.05.2024 року жінка отримала дзвінок від невідомої особи, яка представилась співробітником служби безпеки банку. Так, співрозмовник зазначив, що картки клієнта намагалися використати при розрахунках за товари (ноутбук, планшет та смартфон), кошти наразі заблоковано, і щоб їх убезпечити і повернути клієнту, їх необхідно перерахувати на банківський рахунок фінансового відділу банку. При цьому, оператор назвав клієнту номер банківського карткового рахунку особи, яка є працівником банку з фінансового відділу. Через систему інтернет-банкінгу Приват-24 20.05.2024 року здійснила три операції на загальну суму 90 585 гривень та перерахувала зі своєї карти на рахунок зазначеної вище особи. Після чого той самий оператор зателефонував вже з іншого номера, і повідомив, що банком надано клієнту кредит (хоча вона не зверталась за отриманням кредиту) в сумі 52 тисячі гривень, а кошти вже зараховано на рахунок. Яким чином було погоджено видачу даного кредиту без її відома, останній невідомо. За інструкціями оператора зазначені кошти, і власні кошти клієнта в 14 144 гривень теж треба було перерахувати на спеціальний рахунок банку. Слідуючи настановам зазначеної особи 20.05.2024 року здійснила п'ять операцій зняття готівки по 10 тисяч гривень в банкоматі АТ«Ощадбанк» з картки-1 та одну операцію по зняттю 6 968 гривень (фактично отримано 6 700 гривень, додатково банком утримана комісія - 268 гривень) з картки-2. Після чого в банкоматі АТ КБ «ПриватБанк» з картки-2 клієнтом знято сумарно 20 тисяч гривень: 8 тисяч гривень, 8 тисяч гривень, 4 тисячі гривень; та 16 тисяч гривень з картки-1 (дві операції по 8 тисяч гривень). Після чого оператор зазначив, що оскільки це кредитні кошти, їх не можна залишати і слід перерахувати на рахунок фінансового відділу банку через платіжний термінал, після чого всі кошти будуть повернуті клієнту на нову банківську картку. Через термінал сумарно перерахувала 92 200 гривень. 20.05.2024 року звернулася до відділення банку, де їй повідомили, що працівники банку не контактували з нею та не надавали жодних інструкцій, очевидно це були шахраї. Цього ж дня подала до поліції заяву про вчинення злочину, де відкрили кримінальне провадження за фактом шахрайства за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. На даний час триває досудове розслідування за фактом шахрайських дій.

"20.05.2024 року позивачка звернулася до Шевченківського управління поліції ГУНП Національної поліції м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Кримінальне провадження № 120241400100002112 зареєстроване 21.05.2024 року за ч. 3 ст. 190 КК України по факту, що 20.05.2024 року, тобто в період дії воєнного стану, невідома особа перебуваючи в невідомому місці, шляхом обману, представившись працівником банку, заволоділа коштами у розмірі 170 тисяч гривень, які належать позивачці, які остання самостійно переказувала на номер банківської картки (номер не зберігся) чим завдано великої шкоди", - вказується у матеріалах справи. 

 Що вирішив суд? 

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона самостійно здійснила всі дії та розпорядилася власними коштами на рахунках. 

"Переказ коштів з картки був здійснений шляхом платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Приват-24, вхід у який було здійснено під авторизацією позивачки. При даній процедурі клієнтка ввела свої ім'я користувача і пароль, ввійшла у Приват-24, ввела тільки їй відомий ключ доступу. Зміна пароля та логіну не проводилась. Суд погоджується з твердженням банку, що дані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації клієнтки. Крім того, клієнтка сама здійснила зняття готівки зі своєї карти у банкоматах та здійснила поповнення інтернет-карти. Встановлено, що й не заперечено позивачкою, що вона самостійно перерахувала кошти на картку, як вона вважала, працівнику банку, для захищення коштів від шахрайських дій. Нею визнано, а відповідачем підтверджено, що звернення до банку відбулося не одразу. Урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає її позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, оскільки остання самостійно здійснила всі дії та розпорядилася власними коштами на рахунках. Судом установлено, що списання коштів з банківських рахунків позивача відбулись внаслідок її необачної поведінки та дій, позивачем не надано належних та допустимих доказів на порушення банком правил проведення розрахункових операцій у процесі переказу грошових коштів з її карткових рахунків, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог", - наголосив суд. 

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити