Помилка уряду чи умисна дія: як екс-очільник Укроборонпрому Юрій Гусєв заважав постачанню ЗСУ

Чи мають право на прибутки компанії, які озброюють та одягають українську армію? Це ключове питання, яке постало в результаті перевірок Державної аудиторської служби провідних українських виробників зброї. Відповідь на нього шукають в начебто помилковому рішенні уряду. Але у кожної помилки має бути конкретне ім’я. Судячи зі змісту нових документів, які опублікував «Главком» - це екс-голова Укроборонпрому Юрій Гусєв.

Про що стало відомо з документів

У розпорядження «Главкома» потрапили документи, які дозволяють встановити усю хронологію рішень, ухвалених урядом у березні 2022 року. І саме ці документи пояснюють, як виникла проблема, яка сьогодні не сходить з новинних стрічок.

З документів зрозуміло, що ініціатором та фактичним співавтором скандальної постанови №335, якою Кабмін надав право державним та приватним компаніям імпортувати боєприпаси та озброєння для потреб Сил оборони України був державний концерн «Укроборонпром» та його тодішній очільник Юрій Гусєв.

У своєму зверненні до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля Гусєв просить якнайшвидше розглянути підготовлений  Укроборонпромом проєкт постанови «Деякі питання оплати за продукцію, товари і послуги для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», який в подальшому і став основою для тієї самої постанови №335.

Про жоден прибуток серед складових ціни не йшлося. А ініціатива ця йшла від не від кого іншого, як від стратегічного виробника озброєння та військової техніки в Україні, який об'єднує підприємства у стратегічних галузях оборонної промисловості.

Проте, проєкт постанови, підготовлений  Укрборонопромом, вивчило Міністерство економіки і його також нічого в цьому документі не збентежило.

Потім, без будь-яких згадок про прибуток проєкт був поданий на фінальний розгляд Кабміну і від Міноборони за підписом тодішнього міністра Олексія Резнікова.

Випадкову помилку чи недогляд, які могли статися одразу в кількох структурах через дійсно екстрені обставини, виключати не можна. Але вірогідність такого збігу з таким «фільтром», припускають журналісти «Главкому», є невисокою. При тому, що ініціатором такої «невигідної» для постачальників армії постанови був найбільший виробник військової техніки в Україні.

Передісторія конфлікту

У березні 2022 року, коли країна опинилася в реаліях повномасштабного конфлікту, на вищих щаблях влади довелося буквально «з коліс» вирішувати низку термінових питань.

Одне з них – матеріальне забезпечення Збройних сил задля відсічі агресії. Тодішня ситуація диктувала, аби цей процес був максимально спрощений та пришвидшений. І 20 березня 2022 року Кабмін видав постанову №335, якою надав право державним та приватним компаніям імпортувати боєприпаси та озброєння для потреб Сил оборони України.

Проте, з постанови №335 визначення прибутку випарувалося. Лишилися тільки «податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг». Але підприємства «оборонки» продовжували отримувати прибутки, і, як вони стверджують, інвестували їх в подальше виробництво зброї.

Такий різнобій між прописаним в постанові та реальним становищем речей сплив під час фінансового аудиту Міноборони за 2022 рік, який замовив тодішній голова відомства Олексій Резніков.

Держаудитслужба, яка проводила перевірку, зафіксувала, що постачальники Міноборони продовжували отримувати прибуток, який вже не був передбачений прийнятою на початку повномасштабного вторгнення постановою. Відповідно якщо рахувати весь цей прибуток як незаконний, він автоматично переходить до категорії державних збитків, які в якийсь спосіб треба державі повернути. Сума збитків оцінюється в близько 2,5 млрд грн. Постачальники армії виплачувати ці гроші не хочуть, звинувачують Держаудитслужбу у роботі на ворога.

Наслідки конфлікту

Ймовірним найгіршим наслідком конфлікту з державою зброярі називають повний параліч вітчизняної "оборонки", яка має безперервно працювати для фронту. Легендарні конструкторські бюро «Луч» та «Південне», державний «Південмаш» та скандально відома приватна «Українська бронетехніка» звертаються до Кабміну з вимогами вирішити їхній конфлікт з Держаудитслужбою. Позиція цього органу, на їхню думку, ставить під загрозу виживання всього оборонно-промислового комплексу.

Своєю чергою аудитори запевняють, що діють виключно за буквою закону, – і цей клінч триває вже кілька місяців. А уряд, який міг би буквально одним махом розв’язати це питання, поки що міркує, з якого боку підійти до проблеми. Кабмін навіть отримав відповідну директиву від парламенту, який, по суті, дав доручення поставити крапку у конфлікті.

Кабмін у цій історії посів позицію нейтралітету. З одного боку, у липні 2023 року він нарешті скасував сумнозвісну постанову №335 і прийняв нову – №736, в якій прибуток уже фігурує у складі ціни за товари оборонного призначення. Але діяти постанови стало лише з липня 2023 року. А рік і чотири місяці до цього діяла попередня ухвала, згідно з якою постачальники, отримуючи прибуток, фактично порушували закон. Це не пусті слова. ДБР уже веде кримінальні провадження за низкою таких підприємств.

Для чого все це треба було Гусєву? Відповідь, на наш погляд, очевидна. Таким чином неповороткий за Гусєва Укроборонпром намагався вибити з ринку активніших конкурентів. Але якої крові бійцям ЗСУ коштували ці апаратні ігри? І чи відповість за це Гусєв?

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.