Інформація потребує додаткового підтвердження, проте сигнали про це вже були
Зявилася інформація про те, що Польща та країни Балтії розпочали підготовку введення військ на територію України. Для цього, нібито, можуть використати спільну Литовсько-польсько-українську бригаду імені Великого гетьмана Костянтина Острозького, яка вже існує. Чутки підозріло перегукуються з наративами російської пропаганди, однак є також офіційні джерела, які вказують на можливість реалізації подібного сценарію подій
Країни східного флангу НАТО можуть ввести на територію України власні збройні сили, якщо не буде іншого виходу, аби зупинити росію. Про це заявляє Французький телеканал LCI за посиланнями на анонімні джерела в польському уряді. Телеканал стверджує, що Польща та країни Балтії проводять підготовчі роботи для того, аби ввести свої війська в Україну.
«Анонімні джерела в уряді Польщі повідомляють, що зараз поляки чекають остаточного результату українського контрнаступу та наступальних дій російських військ. Якщо виявиться, що росія виграє війну в Україні, поляки цього року можуть запровадити першу дивізію, куди увійдуть поляки, прибалти, певна кількість українців», — йдеться в сюжеті телеканалу.
Як заявляє LCI, у Варшаві слушно вважають, що нема жодних гарантій, що росія зможе зупинитися, якщо вдасться підкорити Україну. Джерела телеканалу переконані, що великий ризик того, що якщо кремль не зупинити в Україні, то вторгнення до країн Балтії, Польщі, Молдови та Грузії — тільки питання часу.
Такі заяви є сенсаційними, особливо зважаючи на те, що країни НАТО ревно слідкують, аби не давати росії приводу втягнути їх у війну. Зрештою, однією з умов передачі Україні західного озброєння було його незастосування по території росії.
Якщо говорити про міжнародне військове з’єднання, то такий інструмент уже є — це Литовсько-польсько-українська бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького. Можливо, на її основі планують розгорнути більше формування, наприклад, дивізію. Зараз бригада налічує близько 4500 бійців, в основному це поляки. Штаб-квартира розташована в прикордонному до України Любліні, а підпорядковані підрозділи перебувають у пунктах постійної дислокації у своїх країнах.
У 2022 році, коли Україні не залишали багато шансів, Варшава заявляла, що готова відправити свої війська для забезпечення порядку в тилових регіонах України, але за умови підтримки НАТО. У Брюсселі тоді заявили, що в цьому випадку 5 стаття хартії альянсу про колективну оборону не працюватиме, тож від ідеї відмовилися.
Доречно згадати також, що міністр оборони України Олексій Резніков виступив з ініціативою внесення змін до Конституції, аби дозволити розміщення іноземних військових баз. Водночас він пропонує внести зміни до Статті 17 Конституції, де говориться про те, що захист суверенітету та незалежності держави покладається на ЗСУ, міністр пропонує зробити визначення ширшим: «Україна самостійно обирає механізми гарантування своєї безпеки». Загалом, можливо, це якраз той випадок, коли диму без вогню не буває.
Річ у тім, що раз-по-раз з’являлася інформація, що щось подібне можливе. Здебільшого це відбувалося з подачі рф. Це стало «ідеєю фікс» для самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Він неодноразово заявляв, що от-от НАТО в обличчі Польщі наложить свою кістляву руку на Україну й от тоді-то білоруси й увійдуть у війну, щоб, звісно, нас «визволяти». А, можливо, і ядерну зброю кремль застосує.
«І ми із президентом рф цю тему обговорювали. Повне порозуміння. Це дуже небезпечний шлях ескалації конфлікту в Україні, якщо з’явиться бажання вторгнутися на територію України та відвоювати «історичні» території. Для нас це неприйнятно», — сказав він 6 липня.
У березні прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що країни НАТО можуть ввести свої війська на територію України у вигляді миротворців. За його словами, це неминуче спричинить Третю світову, адже в такому разі кремль рано чи пізно завдасть удару по цих державах.
«Ми близькі до того, щоб у розмовах європейських лідерів легітимним і прийнятим стало питання про те, чи можуть країни-члени ЄС послати в будь-якій формі війська якогось миротворчого типу чи краще не посилати. Ми близькі до цього кордону, який раніше не переступали. Угорщина виступить і проти цього заходу підтримки України», — заявив Орбан.
Як повідомляє RMF FM, у квітні 2023 року Польщу заполонили фейкові повідомлення про те, що відбувається набір добровольців саме до Литовсько-польсько-української бригади. В оголошеннях давали справжню електронну адресу з’єднання, однак командування міжнародного заявило, що не має до цього стосунку. Станіслав Жарин, уповноважений польського уряду, тоді заявляв, що в країні діє дезінформаційна кампанія проти біженців з України.
«Зміст цих оголошень, які є явно сфабрикованими листами, містить припущення, що польська держава збирає дані про українців, які постійно проживають у Польщі. Із цього змісту випливає припущення, що Польща готує базу даних для майбутньої мобілізаційної кампанії, яка має бути проведена в Польщі», — пояснив уповноважений польського уряду Станіслав Жарин.
Фейк масово поширювали z-телеграм-канали. Вони стверджували, що Єнс Столтенберг обговорював цю пропозицію з президентом Зеленським під час останніх відвідин Києва. Щоб заяви виглядали достовірнішими, навіть створили фейковий польськомовний сайт — «Niezalezny Dziennik Polityczny»
«Польські та литовські бригади будуть базуватись у Любліні, а українська бригада на Західній Україні у Яворові. У липні тристоронній корпус досягне повної бойової готовності та стане інструментом у реалізації планів створення Люблінського трикутника», — транслює пропагандистський паблік «Пономаръ».
Мотиви кремля зрозумілі: жодне нормальне суспільство не хоче бути втягнутим у війну, тим більше з ядерною державою. Наратив залучення країн НАТО в протистояння з рф неодноразово використовували, аби підживлювати «миролюбні» настрої на Заході. Водночас можливо йдеться про дискредитацію набагато менш радикальної ідеї, яка потенційно може поставити хрест на подальшій територіальній експансії кремля.
LCI вважається проукраїнським телевізійним каналом, але все ж інформацію з анонімних джерел потребує перевірки. Однак є й офіційні сигнали щодо того, що на Заході розмірковують про подібне. На саміті НАТО у Вільнюсі президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна розглядає можливість надсилання до України свого миротворчого корпусу в складі коаліції сил, якщо Альянс чи ООН прийме відповідне рішення.
«Все залежить від того, яких буде досягнуто домовленостей», — заявив тоді президент Польщі.
Йшлося про те, що такі сили можуть бути введені лише після припинення бойових дій. До того про спільне рішення блоку навряд чи можна говорити.
Але річ у тім, що окремі члени НАТО можуть приймати рішення самостійно, на свій страх і ризик. Колишній генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу Андерс Фог Расмуссен заявляв, що якщо на Віленському саміті НАТО не зможуть домовитися про чіткий шлях інтеграції України «існує чітка можливість того, що деякі країни можуть вжити заходів індивідуально». Він додавав, що йдеться передовсім про Польщу та країни Балтії.
«Відомо, що Польща дуже залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я не виключаю, що Польща буде ще більше залучена в цьому контексті на національному рівні, а за нею підуть країни Балтії, ймовірно, навіть із можливістю введення військ на місцях», — запевнив він.
В Guardian вийшла стаття за авторства співзасновниці варшавського аналітичного центру Kalecki Foundation Анни Громади та економіста Кшиштофа Зенюка, у якій вони зазначають, що Польща та країни Балтії найбільше втратять від поразки України. На їхню думку, Західна Європа не зацікавлена у поразці Києва, але їх влаштовує позиція, коли Україна «не програє». Вони більш схильні домовлятися з путіним, попри ціну. Але Східній Європі потрібна наша перемога — це дасть можливість перетворитися з периферії на домінуючий регіон ЄС із величезним людським потенціалом та природніми ресурсами й назавжди позбутися загрози російської агресії.
«Усі основні польські партії підтримують Україну, вони також сподіваються, що, попри історичні перипетії, вона врешті-решт схилиться до нового геополітичного порядку. Вони хочуть, щоб Україна вийшла із цієї війни, як зірка в процесі становлення, багатовікова західна орієнтація Європи була перевернута, а Польща стала неоголошеним переможцем», — повідомляють автори.
Польща незадоволена в’ялою позицією НАТО щодо членства України. Однак навряд вона готова до введення спільних військових сил прямо зараз, LCI теж повідомляє, що це можливо за якогось кризового сценарію. Це не означає, що підготовка до таких дій не відбувається. Ймовірно йдеться про план створення військової місії з метою забезпечення гуманітарних коридорів, зони, закритої для польотів, забезпечення порядку хоча б у кількох обмежених районах, у тих місцях, які будуть віддалені від основних бойових дій. Принаймні, так пропонувала Варшава діяти союзникам по НАТО в березні 2022 року. Ідею тоді не підтримали через «страх ескалації». Очевидно, це вигідно для нас, принаймні росія наприкінці березня 2023 року протестувала й заявила, що це буде прихованою окупацією українських територій.
"Я не виключаю, що коли говорять про миротворців, мабуть, мають на увазі розведення військ на своїх кордонах – захід України. Можливо, вони хочуть ввести миротворців, зробити штаб у Львові, потім залишитися там. У них були такі думки і не тільки думки. Це було в минулому", — заявляв очільник російського МЗС Сергій Лавров.
Ймовірно, однак, що для рф та путіна такий перебіг подій може бути бажаним — це дасть можливість заявити, що вони програли НАТО, а не Україні. Якщо ж на додачу, буде укладено перемир'я, в кремлі заявлять, що частину території вдалося вберегти від окупації поляками, врятувати «братній народ» від сатанинського Заходу.
Ми також писали про те, що через релокацію ПВК «Вагнер» існує ризик вторгнення з півночі, а літак Пригожина вже вчетверте прилітав до Білорусі. Інформатор також розповідав, що Польща готова надати свої аеродроми для навчання українських пілотів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.