Politico: через російсько-українську війну в Азії вимикають світло
Війна, яку розвязав путін, порушила глобальну систему енергопостачання і поставила у скрутне становище економіку низки азійських країн.
Наслідками російської агресії в Україні стала не лише глобальна рецесія економіки та продовольча криза, але й порушення енергопостачання у всьому світі. Ринок Європи виявився привабливішим для постачальників скрапленого природнього газу ніж азійські рикни, що спричинило здорожчання енергоносіїв у регіоні Південної Азії. У довготривалій перспективі політика путіна може спричинити до глобальних екологічних і соціальних катастроф.
Хотів заморозити Європу, але вийшло, як завжди
Деякі азійські країни опинилися в кризі енергопостачання і змушені економити енергоносії. Причиною стало те, що через війну путіна в Україні, світові енергетичні ринки переформатувалися, пише видання Politiko.
Протистояння колективного Заходу та росії через війну в Україні вилилося в спробу енергетичного шантажу кремля. Але путін жорстоко прорахувався — європейські країни знайшли нових постачальників природного газу та стали незалежними від москви. Постачальники газу з азійських ринків вийшли на значно привабливіший ринок ЄС, що спричинило дефіцит енергоносіїв у країнах Азії.
Страждають Індія та Індонезія. Такі країни, як Бангладеш і Пакистан, змушені були вдаватися до відключення електроенергії через раптову нестачу палива. Деякі держави в Африці теж відчувають брак доступних енергоносіїв, що позначається на розвитку економіки та росі цін.
Показовим є приклад 233-мільйонного Пакистану. За даними Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу, дев’ять партій скрапленого газу, які прямували до Пакистану, були перенаправлені в інші країни. Ціни на імпортне вугілля також зросли, що змусило Ісламабад збільшити внутрішнє виробництво бурого вугілля.
Оскільки попит на електроенергію зріс, Пакистан вдався до надзвичайних заходів. Уряд наказав закрити торгові центри достроково, а також вимкнув вуличне освітлення. У січні спроба зупинити на ніч роботу вугільних та атомних станції мала результатом те, що їх не змогли перезапустити впродовж 15 годин. Скарбниця країни виснажена через високі ціни на енергоносії і відчайдушні спроби врятувати економіку країни.
Як війна вплинула на ринки
До війни 40 % газу, який живив заводи і фабрики в Європі було саме російського видобутку й рухався газогонами. Через війну цей експорт припинився, натомість ринок зрідженого природного газу (СРГ) поширився на ЄС. Не в останню чергу це пов’язано з появою дешевого СПГ зі США. Вашингтон став найбільшим у світі експортером скрапленого газу вже в першій половині 2022 року.
Зусилля Європи створити запаси газу викликали обурення в інших частинах світу. Річ у тім, що це спричинило зростання закупівельних цін на азійських ринках на 20 %. Зростання цін на енергоносії було особливо відчутним у Південній Азії. Якщо раніше очікувалося, що економіка цих країн буде розвиватися в бік збільшення поставок природного газу, то тепер вважається, що ставку зроблять у бік використання вугілля та, меншою мірою, відновлювальних джерел енергії.
Глобальна небезпека
Країни, як Індія та Індонезія, через переформатування ринків газу теж перейшли до викопних типів палива й почали спалювати більше вугілля. Індія наростила видобуток вугілля на 21 %. Передбачається, що далі кількість викопного палива зростатиме. Усе це означає зростання екологічного забруднення в час, коли світ намагається скоординувати зусилля для протидії глобальному потеплінню клімата.
За розрахунками вчених, якщо поточні темпи викиду збережуться, то через дев’ять років людство зустрінеться з катастрофічними змінами в екології, що потягне за собою глобальну економічну та продовольчу кризи, а також зростання соціальної напруженості.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
