Після провалу переговорів Трампа з Путіним Україна може віддати Херсон та Запоріжжя заради миру: але є нюанси
Успіх України залежить від чотирьох факторів: яким буде наступ РФ, чи буде допомога від США, чи вистоить російська економіка і чи нищівні санкції з боку Заходу
Після телефонної розмови Трампа з Путіним експерти навперебій обговорюють, що буде далі. Є купа версій, зокрема конспірологічні. Але фактично нічого складного: Америка не змогла переконати Росію, а Трамп не може визнати своєї поразки. Він сам загнав себе у пастку численними оптимістичними заявами. Із цього випливають дуже неприємні для України моменти. Інформатор розібрав їх на основі даних у відкритому доступі.
Отже, переговори Трампа із Путіним провалилися. Незважаючи на це, Трамп назвав свою телефонну розмову з правителем РФ чудовою і гарною.
Провалилися вони ось чому. Путін не підтримав мирний план Трампа, не говорячи вже про мирний план України та ЄС. Москва наполягає на припиненні війни лише в тому випадку, якщо Україна віддасть їй Херсон та Запоріжжя. У цьому руслі розвиватимуться будь-які подальші переговори Москви з Києвом. І найцікавіше, що Трамп усі ці подальші переговори підтримав та проанонсував.
Путін хоче увійти в історію, як цар Петро
Відбувається ось що: вибираючи між батогом та пряником, Трамп для Путіна зробив ставку на пряник. Він пообіцяв Путіну повернути його до кола рукостислих політиків. А також пообіцяв численні вигідні бізнес-проекти.
Біда в тому, що Путін постарів, затаївши злобу на Захід, який так і не визнав у нульові його своїм. І тепер саміти з європейськими політиками хвилюють його набагато менше, ніж молитви в бункерній церкві.
Щодо економіки, то, по-перше, Захід неодноразово обіцяв Росії золоті гори, а потім кидав її. А по-друге, Путін упевнений, що й так отримає від Трампа все, що потрібне. Бо коли б він не уклав мир з Україною, він ощасливить Трампа, який легковажно обіцяв "закінчити цю війну".
Але головне в тому, що Путін хоче увійти в історію, як цар-переможець, на зразок Петра I. Недарма Мединський у Стамбулі згадав Північну війну, яку Петро вів протягом 21 року. З перемир'ям по лінії фронту Путін увійде в історію не як переможець. Скоріше, як клоун.
Тому Путін хоче продовжувати війну. Він має намір завдати Україні вирішальної шкоди.
А Трамп не може завадити йому. Своїми заявами про встановлення миру за добу і про те, що він не бездумно допомагатиме Україні, як Байден, Трамп загнав себе в кут.
Трампу важливо зупинити війну за всяку ціну, як він обіцяв - залишилося два сценарії
Поки що Трамп просто хоче зібратися з думками. Тому назвав розмову з Путіним гарною і пообіцяв не вводити проти Росії санкцій. Насправді всі його обтічні заяви зводяться до головного - потрібен час, щоб подумати.
Але ясно, що у Трампа залишилося всього два сценарії, хоч би скільки він думав. Ось вони:
1) Оголосити, що обидві сторони однаково винні у війні. Зеленський та Путін не здатні домовитися. І тому Америка вмиває руки.
Але це поганий сценарій, тому що Трамп усьому світові покаже слабкість США. Мало того, Трампу ймовірно відомо, що коли він зробить таку заяву, у справу вступить Китай – і мир з Україною все одно буде підписано. Але при цьому стане видно не лише слабкість Америки, а й міць Китаю. І це буде справжня поразка для Трампа.
При цьому Трамп не готовий постачати зброю Україні. Він продовжує критикувати Байдена саме за це. І це ще одна погана для нас новина.
2) Другий сценарій для Трамп краще. Але незрозуміло, як його реалізувати. Трамп має натиснути на одну із сторін, щоб досягти підписання миру. І оскільки натиснути на Путіна йому не вдалося, він тепер почне тиснути на Зеленського.
А тиснути можна лише в одному напрямку – віддати без бою Путіну Запоріжжя та Херсон. Це ж наріжна вимога бункерного.
Змусивши Україну виконати цю вимогу, Трамп зможе заявити, що встановив мир, зберіг життя. І виконав свою наріжну обіцянку. Як не парадоксально, цей варіант не такий слабкий для США, тому мабуть здасться Трампу привабливішим.
Але Зеленський не погодиться. І тоді він продовжить війну вже без американської підтримки та розвідданих.
Цей сценарій на сьогодні є найбільш ймовірним. А що далі?
Те, що відбувається, схоже на радянсько-фінляндську війну, а зовсім не на Північну.
Хоча Путіну, як бачимо, приємно порівнювати себе з Петром I, а свою війну - з Північною, є більш правдоподібна аналогія: радянсько-фінська війна 1939-1940 років.
Там усе розвивалося схоже: СРСР теж розпочав війну нібито через небезпеку своєї території. Військові основи європейських імперіалістів поруч із Ленінградом, колискою революції. Це як бази НАТО під Харковом.
Ще одна аналогія: Фінляндія відкололася від Російської імперії за двадцять років до початку тієї війни приблизно як Україна від Росії після розвалу СРСР. Отже, СРСР вважав її зоною свого впливу і вимагав від неї території.
Коли війна почалася, фіни, яким допомагала вся Європа, розгромили 1939 року доблесну Червону армію, зовсім як українці під Києвом у 2022. Але війна з Фінляндією на цьому не завершилася: СРСР продовжував просуватися метр за метром, доки не прорвав укріплену лінію оборони Фінляндії.
Ми зараз ймовірно на цій стадії. Лінію Маннергейма ще не прорвано (і навіть не зовсім зрозуміло, де вона в Україні пролягає).
Але хоч би де вона пролягала, у разі прориву цієї лінії над Україною, як над Фінляндією 1940 року, нависне загроза повної окупації. І тоді переговори, зрозуміло, відновляться вже з ініціативи України. І Україна буде готова віддати Путіну Запоріжжя та Херсон, щоб зберегти державність.
Фінляндія на мирних переговорах 1940 погодилася віддати Сталіну місто Виборг. Ситуація знову схожа.
Коли почався наступ РСЧА, Фінляндія переконалася, що Європа не в змозі надати їй суттєву допомогу. І підписала мир на зовсім невигідних для себе умовах.
До речі, Виборг не здався без бою – Сталіну його все одно довелося штурмувати, незважаючи на ув'язнені домовленості. Імовірно, так само буде і в Україні.
Є моменти, які роблять ситуацію невизначеною
Зрозуміло, це лише сценарій. Але це саме сценарій, на який розраховує Путін. Щоправда, довкола нього є безліч нюансів.
Перший, всі говорять про те, що Росія розпочне масштабний наступ уже найближчими тижнями. Вона нібито нагромадила величезний військовий ресурс, за допомогою якого прорве фронт в одному чи кількох місцях. Наскільки це правда (а не блеф Путіна) невідомо.
Але навіть якщо це правда, цілком ясно, що Росія не має уявлення про те, чи зможе прорвати фронт своїм кулаком чи розіб'є його об стіну ЗСУ.
Друге, чи Трамп не надасть Україні додаткову допомогу (і збереже ту, що є). Ми вважаємо це реальним сценарієм, але є й протилежний. Трамп може роздратуватися і передумати. Він абсолютно непередбачуваний.
Третє, як довго російська економіка може покривати витрати на військові розваги Путіна. Ми цього оцінити не можемо. Кажуть, що російська економіка на межі, і тому такі важливі санкції.
Відповідно, четверте, чорт із нею, з військовою допомогою. Чи будуть нищівні санкції з боку США, які зараз лежать у Конгресі?
Фактично, успіх (або неуспіх) України залежить від цих чотирьох факторів. Тобто настав час дипломатії. І українська дипломатія, ймовірно, на всіх цих факторах зараз і зосередиться.
Україна вже змогла розрулити дипломатичним шляхом кілька складних проблем. Вона повернула військову допомогу США після зупинки, добилася вигідних умов угоди щодо надр, налаштувала Європу на режим повної підтримки, у тому числі в політичному плані.
Тобто, результат подій остаточно не зумовлений. Треба зберігати надію – і діяти розумно.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Путін зрозумів, що загрози від Трампа немає: Ілларіонов влучно прокоментував підсумки переговорів ще до офіційних заяв
- Трамп все заплутав: авторитетний політолог Фесенко підбив підсумки переговорів РФ та США
- The Times: нові санкції США проти РФ стали менш реалістичними після розмови Трампа з Путіним
