Пенсіонер втратив з карток 53 040 гривень, але ПриватБанк не поспішає повертати кошти - що вирішив суд
У ПриватБанку вказують, що клієнт сам винен у втраті коштів з рахунків
Чоловік виявив втрату коштів з двох рахунків у загальній сумі 53 040 гривень. У ПриватБанку зазначають, що саме клієнт надав шахраям доступ до його власного додатка Приват-24 та карток. Про це йдеться у рішенні Комунарського районного суду Запоріжжя, опублікованому 21 лютого 2025 року.
04.07.2023 року невстановлені особи заволоділи коштами з банківської картки чоловіка у загальній сумі 53 040 гривень. Він прибув до відділення АТ КБ «ПриватБанку», де здав банківську картку та кредитку, заблокував їх, після чого отримав нові картки та довідку операцій по картці/рахунку за період 04.07.2023 року-04.07.2023 року. Постановою слідчого поліції від 05.07.2023 року його визнали потерпілим в кримінальному провадженні, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
"Як випливає з обставин справи, "спірні" операції здійснені 04.07.2023 року, а позивач звернувся до ПриватБанку щодо невизнання транзакцій та блокування карток лише після здійснення цих операцій. Нормами права чітко та однозначно розмежовані часові межі відповідальності сторін за відшкодування збитків від здійснення "спірних" операцій. Банк несе відповідальність за збитки клієнта від можливих шахрайських дій за банківські операції, які вчинені лише після повідомлення клієнта про необхідність блокування карток чи про втрату карток, а не до цього, як бажає позивач. Отже, через власну недбалість позивача та власні його дії, що були спрямовані на повідомлення/розголошення стороннім особам власних персональних даних та даних кредитної картки, надало шахраям доступ до її додатка Приват-24 та надало їм можливість здійснити вхід до додатка Приват-24 клієнта та розпоряджатися його кредитними та власними коштами. Таким чином, у цьому випадку та у цій справі ризик збитків від здійснення операцій 04.07.2023 року було вчинено хоч й невідомими особами-шахраями, але були здійснені саме санкціоновано самим клієнтом, який надав цим особам доступ до його власного додатка Приват-24 та рахунків/карток. Наявність кримінальної справи та визнання позивача потерпілою особою захищають його порушені права, бо позивач зможе стягнути завдану шкоду в порядку цивільного позову з шахраїв", - заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов чоловіка. ПриватБанк зобов'язали відновити залишок коштів на пенсійній картці до стану 3 836 гривень (власні кошти), у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 04.07.2023 року. Також банк має відновити залишок кредитних коштів на рахунку до стану 49 337 гривень. З фінустанови на його користь стягнуть кошти в сумі 1 679 гривень, які були безпідставно стягнуті з пенсійної картки в рахунок погашення боргу за кредитною карткою. Крім того, банк має припинити нарахування та скасувати нараховані відсотки, неустойки на кредитні кошти картки Універсальна та інші санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення фінансових операцій (транзакцій) 04.07.2023 року.
"Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що клієнт втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Судом встановлено факт звернення позивача до банку про скасування спірної транзакції, а так само його звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту його звернення з вимогою про скасування цієї транзакції. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними». З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що його позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
