Операція “Утилізація”: ЗСУ тримають Бахмут, щоб максимально обезкровити російську армію

Це місто обіцяли подарувати путіну ще на його день народження 7 жовтня. Потім  російські пропагандисти обіцяли захопити Бахмут до нового року. Тепер, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова, росіяни намагатимуться взяти Бахмут до річниці війни, що наближається. Чи отримає кремлівський диктатор довгоочікуваний подарунок до чергової сакральної дати? Інформатор розбирався в цьому разом з експертами.   

Їх посилають, посилають і посилають

Штурмувати Бахмут росіяни почали ще у липні минулого року, і вже понад шість місяців не припиняють намагань захопити місто. Здається, битву за Бахмут вже цілком може назвати війною в середині війни.

За цей час ворог неодноразово міняв тактику. Спочатку вона виглядала так: спершу йшла артпідготовка, а потім запускались групи по 20 чоловік. І так – раз на два-три дні. Їх легко розбивали українські війська і всі залишалися на своїх позиціях.

“Потім вже у Соледарі ми бачили іншу тактику. Вони стали слати просто нескінченну кількість погано підготовлених мобілізованих і зеків. Їхнім завданням було йти хвилями, аби у нас перегрівалася зброя. А потім уже йшли більш підготовлені бійці”, – розповідає боєць 93-ї бригади “Холодний Яр” Андрій Бабичев з позивним Ютуб.

Нині, за його словами, тактика змінилася. Росіяни направляють групи по 30−50 людей, які намагаються пройти зліва чи справа від Бахмуту, зайти в саме місто. 

Ці групи заходять, приміром, у посадку, і їх відразу визначає українська розвідка. Українська арта та міномети накривають їх. З цих 30 росіян виживає менше третини, і вони залишаються замерзати у посадці. Після цього вже з іншого боку намагається просунутися наступна група. І історія повторюється.

“Так потрошку – в кожній посадці по п’ять-сім чоловік – вони начебто просуваються у напрямку міста. Однак коли наступить момент їх вигнати, це не буде якоюсь складною задачею, бо там неможливо зробити укріпрайони, вирити бліндаж у мерзлій землі, напиляти дров і накрити, аби було безпечно. Це неможливо, бо ми постійно напружуємо ворога”, – пояснює Бабічев.

Бабічев відзначає, що ландшафт довкола Бахмута – дуже сприятливий для оборони. Українські війська розташовані на висоті, у повітрі – сотні дронів, ситуація постійно контролюється. “Так, вони заходять кожну годину. Їх посилають, посилають і посилають постійно. Це нескінченно. Але, думаю, українська армія спроможна цей тиск витримати. І коли командування скаже, що треба їх прибрати, ми їх і приберемо”, – говорить український боєць. Зараз, наголошує він, стоїть інше завдання – перемолоти людські ресурси противника.

Бахмут в осаді

За першу половину лютого в Бахмуті від безперервних артилерійських обстрілів загинули 11 мирних жителів, ще 30 – отримали поранення. Про це пише сайт “Вечерний Бахмут”. Новинна стрічка якого схожа на мартиролог: 31 січня в Бахмуті в результаті обстрілу загинули 2 особи, ще 5 отримали поранення, за весь перший місяць 2023 року вбито 17 мирних жителів, поранено майже 50. 

Статистики про те, скільки містян за цей час померли від холоду, недоїдання, хронічних хвороб та неможливості отримати лікування, ніхто не веде. 

У місті пошкоджено 4291 житловий будинок: 381 багатоквартирний (56,5%) та 3910 (24,9%) приватних. Ці цифри є приблизними, оскільки встановити точну кількість руйнувань у безпосередній близькості до лінії фронту неможливо.

Бахмут вже давно живе без світла і газу, в місті практично немає води, поганий зв’язок. Із 70 тисяч довоєнного населення в ньому залишилось тисяч п’ять жителів. Всі вони виживають фактично в умовах гуманітарної катастрофи. Єдиним джерелом коштів для існування практично для всіх містян залишається гуманітарна допомога, яку до Бахмуту привозять волонтери, благодійні фонди та громадські організації.

З 13 лютого для роботи в Бахмуті журналістам необхідно отримувати спеціальну разову перепустку в обласній військовій адміністрації. Без неї до міста не пускають.

Перепустки видають військові спільно з правоохоронцями та Донецькою обласною військовою адміністрацією, причому для отримання їх необхідно мати акредитацію Збройних Сил України. 

Однак обмеження в’їзду торкнулося не лише журналістів: у волонтерів, які привозять у місто продукти, ліки та паливо для “Пунктів незламності”, теж вимагають спеціальні перепустки. Як результат – далеко не всі з них можуть заїхати до міста. Закрити Бахмут для в’їзду цивільних довелось через загрозу проникнення в місто російських диверсійно-розвідувальних груп.

“Вночі знищили диверсійну групу у Бахмуті. Косять під наших, тому на щастя Бахмут стає режимним містом і ніяка шваль сюди більше не потрапить, ніякі блохери та інші туристи, що туристять в центрі міста. Бо могли заїхати хто завгодно. Для волонтерів є Констаха, звідти броня забере всю допомогу, всім вдячні”, – написав у своєму Telegram-каналі український боєць із ніком “Бахмутський демон”.

Під Констахой він мав на увазі Костянтинівку, куди волонтери можуть тепер доставляти допомогу і звідки її до Бахмуту переправлятимуть військові.

Ціна питання 

РосЗМІ та пропагандистські Telegram-канали розповідають про те, що війська рф зайняли основні висоти на околицях Бахмута і у бійців ЗСУ є пару днів на те, щоб вчасно відійти з міста, уникнувши повного оточення.

“Ситуація для Збройних сил України склалася така, що у бійців відсутня артилерія, а кільце оточення ось-ось замкнеться. Якщо за кілька днів нас не виведуть, нам **** [кінець]”, – цитує один з російських пабліків анонімного українського військового. 

Втім, засновник ПВК “Вагнера” Пригожин прогнозує, що Бахмут вдасться повністю оточити до березня-квітня. На його думку, причиною такого запеклого утримання міста українськими військами є особливий політичний мотив.

І доля правди в цьому є. За словами аналітиків, тактична цінність Бахмута може викликати сумніви, але ця битва має велике стратегічне значення. Оборона міста-фортеці, яке майже зруйноване, стала для України символом національної боротьби з російськими окупантами.

Однак і для рф, яка давно не показувала жодних великих досягнень на війні проти України, взяття Бахмута має велике психологічне значення.

“Кількість витрачених росією боєприпасів і людські втрати, які вони зазнали, призвели до поразки російської армії”, – говорить аналітик Роб Лі, коментуючи ситуацію для New York Times . За його словами, чи зіграє Бахмут важливу роль перед можливим весняним наступом України, залежить від багатьох факторів, в тому числі і від того, скільки солдатів росія зможе виставити після мобілізації.

Згоден з ним і американський генерал Девід Петреус, який у 2011—2012 роках очолював ЦРУ, а нещодавно побував на фронті в Україні. За його словами, росіяни домоглися поступового покращення ситуації для себе. Але величезною ціною. Головне питання сьогодні – чи зможуть вони у новому, більш широкому наступі продемонструвати ефект координованого застосування різних родів військ. Не просто кидати на українську сторону солдат і танки для контактних боїв, а організовувати прикриття цих боїв артилерією.

“Сьогодні вони втрачають величезну кількість солдат, а таку тактику складно підтримувати довгочасно. Так, в них є 300 тисяч мобілізованих, які або вже воюють, або направляються до місць ведення бойових дій. І ще 150 тисяч – готуються послідувати їхньому прикладу. Однак якщо далі все буде йти так, як зараз, то, скоріш за все, вони продовжать продукувати величезні людські втрати, оскільки українські військові демонструють чудові навички ведення боїв в міській місцевості”, – говорить генерал.

Тож, Бахмут продовжує виконувати свою місію з утилізації живої сили ворога. І на даний момент питання відходу українських оборонців міста не стоїть. Про це Інформатору заявив військовий експерт Роман Світан.

“Рубіж оборони, який проходить по лівому берегу ріки Бахмут, – хороший укріпрайон. Зверху його прикривають висоти – часовоярські холми. Там розташована українська артилерія, яка немов колпак захищає бахмутський гарнізон. Якщо виникне загроза оперативного отчення і росіяни пересечуть дороги, які ведуть з Бахмута у бік Дружківки та Краматорська і Слов'янська, то тоді буде ухвалено рішення піднятися на висоти Часового Яру і утримувати оборонний рубіж там”, – коментує експерт.

Ніякої проблеми тут немає, оскільки реальним рубежем оборони з західного боку Бахмута. Саме на цей кряж, який тягнеться до Соледару і далі до Сіверська, відійшли свого часу наші війська, відступивши від Соледару. Проте на даний момент ніякої оперативної необхідності у відступі від Бахмуту немає, стверджує Роман Світан.

Раніше Інформатор писав про те, що гурт «Антитіла» емоційно заспівав пісню «Фортеця Бахмут» на фестивалі в Сан-Ремо.

Також ми пояснювали, чим важливе місто Бахмут та чи зможуть ЗСУ втримати наступ росіян.