Новий порядок бронювання військовозобов’язаних: у Мінекономіки розповіли деталі

Уряд затвердив критерії, за якими установи, компанії та підприємства визнаються критично важливими для функціонування економіки країни. Вони отримуватимуть відстрочку від мобілізації для 50% і більше своїх працівників. Разом із тим оновлений порядок бронювання військовозобов’язаних працівників. Інформатор розповідає подробиці.

В чому необхідність впорядкування цього питання

На початку листопада Верховна Рада ухвалила новий закон, який регулює порядок бронювання військовозобов’язаних, що не підлягають призову під час мобілізації. Документ – рамковий, більш чіткі та детальні правила бронювання мав затвердити Кабмін. Що, власне, він і зробив своєю постановою №76, яка набула чинності 31 січні 2023 року. 

Запровадження нового порядку бронювання, кажуть в Мінекономіки, дозволить виконати два ключових завдання, що стоять перед україною. З одного боку це допоможе забезпечити обороноздатність країни, зберегти та посилити потенціал ЗСУ. А з другого – сприятиме стабільній роботі економіки.

“В нас є три пріоритети: забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань, стабільне функціонування економіки, а також задоволення потреб населення. І нашим завданням було знайти баланс між всіма трьома пріоритетами”, – зауважив заступник міністра економіки України Ігор Фоменко під час брифінгу, присвяченому цій темі. 

За його словами, порядок бронювання військовозобов’язаних працівників та інші положення постанови вироблялися урядом спільно з Генштабом ЗСУ, представниками бізнес-спільноти та громадських організацій.    

Підприємства, що забезпечують потреби армії 

Підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань, мають забронювати 50% кількості військовозобов’язаних, а в разі обґрунтованої потреби – і більше. 

Підприємства сфери ПЕК

Працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

До підприємств ПЕК не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Підприємства, які є критично важливими для економіки 

Підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, повинні забронювати 50% військовозобов’язаних працівників, але можуть і більше.

Для того, щоб підприємство було визнано критично важливим, воно має відповідати щонайменше трьом критеріям з такого переліку:

• загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних) перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
• сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує 32 млн євро;
• стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до постанови уряду № 83 від 04.03 2015;
• важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи для забезпечення потреб територіальної громади (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА);
• відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ;
• розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників по підприємству за останній календарний квартал - не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період;
• підприємство є резидентом Дія Сіті.

Органи державної влади та місцевого самоврядування 

В органах державної влади та держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади, повинна становити 50% від загальної кількості військовозобов’язаних – за винятком керівної ланки.

Бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності підлягають: військовозобов’язані, які:

• займають посади державної служби категорій “А” та “Б”
• є керівниками міністерств та їхніми заступниками
• є керівниками та заступниками керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України
• є керівниками самостійних структурних підрозділів таких органів та заступниками їхніми заступниками,
• є працівниками патронатних служб.

В органах місцевого самоврядування військовозобов’язані, які займають посади 1-4 категорій посад, підлягають бронюванню незалежно від звання, віку та спеціальності. Серед посадовців 5-7 категорій бронювання можливе для 50% військовозобов’язаних.

Хто ще підлягає обов’язковому бронюванню

Крім працівників сфери ПЕК, обов'язково бронюються працівники спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ, представництв донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів.

Списки кандидатів на бронювання подаються у відповідні органи та погоджуються Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки), а ті надсилають їх Мінекономіки, яке видає остаточні документи про бронювання.

Бронювання, які вже надані працівникові за старою процедурою, будуть дійсними протягом терміну, на який вони були надані.

У випадку втрати підстав для бронювання (завершення мобілізаційного завдання, звільнення, розформування держоргану тощо) відстрочка анулюється.

Чи можуть “заброньовані” виїжджати за кордон?  

Відповідаючи на питання, чи можна “забронювати” співробітників ФОП, Фоменко зазначив: “Так, це можливо. Для цього необхідно звернутися до обласної військової адміністрації або до галузевого центрального органу виконавчої влади. І якщо діяльність ФОП відповідає прописаним критеріям і є критично важливою для регіону або надає якісь унікальні послуги, його можна подавати на узгодження Генштабу ЗСУ”.

Що стосується права “заброньованого” працівника виїжджати за кордон, то це питання регулює інша постанова Кабміну – №57. В ній доволі детально прописаний і порядок, і функції Державної прикордонної служби, яка відповідальна за перетин державного кордону громадянами України. “Заброньовані” працівники мають право виїжджати у закордонні відрядження за погодженням ДПСУ.

Крім того, за словами Ігоря Фоміна, в Кабміні рекомендують при внесенні працівників до списку, які підпадають під бронь, перевіряти чинність їхніх військово-облікових даних, а не просто дублювати їх з військових документів. Це мінімізує ризики того, що потім, коли людина прийде до ТЦК ставати на спецоблік, вона отримає відмову через невідповідність військово-облікових даних з інформацією, занесеною у наказ Мінекономіки щодо визнання громадянина підпадаючим під бронь.

Раніше Інформатор писав про те, чи можуть в Україні ув'язнити за ігнорування повістки.

Також ми пояснювали, звідки виникли чутки про повістки через Дію та чи можуть хакери заволодіти нашими особистими даними.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.