Фахівець VDI назвав реальні цифри смертності від небезпечного мінералу в Німеччині та ЄС, які набагато вищі за офіційні дані.
У Німеччині щороку офіційно фіксують майже 1600 смертей, пов'язаних із впливом азбесту, проте реальна кількість жертв може бути значно вищою. Про масштаб проблеми свідчить і те, що Рада ухвалила законопроєкт про громадське здоров'я, покликаний посилити захист населення від подібних загроз. За оцінкою експерта об'єднання VDI Мартіна Кесселя, кількість незареєстрованих випадків сягає приблизно 15 000 на рік, адже офіційна статистика враховує лише ті смерті, які визнали професійними захворюваннями. Проблема стосується не лише промислових об'єктів, а й житлових будинків, збудованих до заборони азбесту в країні.
Про масштаб проблеми повідомляє DW Головне, який поширив статистику профспілки працівників будівельної галузі. Зазначається, що частина щорічних смертей пов'язана з "пізніми наслідками" контакту з азбестом, а сотні жертв щороку - це будівельники, які безпосередньо працювали з цим матеріалом. У Берліні існує підозра, що десятки тисяч квартир, які належать житловим держкомпаніям, досі забруднені азбестом, особливо у кількох районах міста.
"І тут ми говоримо лише про тих, чиї випадки були визнані професійними захворюваннями. Це означає, що кількість незареєстрованих випадків у багато разів вища і оцінюється приблизно в 15 000", - зазначив Мартін Кессель, експерт VDI.
Кессель вважає незрозумілою диспропорцію в підходах держави до різних видів небезпеки. Він наголосив, що величезні кошти йдуть на протипожежний захист, тоді як щорічно від пожеж гине лише кілька сотень людей.
"Ми інвестуємо величезні суми грошей у протипожежний захист, хоча на рік трапляється лише кілька сотень смертей, і майже нічого не робимо для усунення небезпеки азбесту, хоча щорічно в ЄС від його наслідків гине 70 000 людей", - додав експерт.
Усі види азбесту є канцерогенами, тобто спричиняють розвиток кількох видів раку й інших небезпечних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, впливу азбесту на робочому місці у світі піддається майже 125 мільйонів людей, і приблизно половина випадків смерті від професійного раку виникає саме через контакт із цим матеріалом. В Україні витрати на лікування професійної патології, спричиненої впливом азбестовмісного пилу, для одного пацієнта з раком легень становлять у середньому 150 тисяч гривень на курс лікування.
Останній із видів азбесту був заборонений до використання в усіх державах-членах Європейського Союзу ще в січні 2005 року. Аналогічне зобов'язання має й Україна - держава повинна імплементувати директиву щодо захисту працівників від ризиків, пов'язаних із впливом азбесту на робочому місці. Документ встановлює межі впливу та конкретні вимоги щодо безпечної практики демонтажу й видалення азбесту та матеріалів на його основі.
Заборона використання азбесту та азбестоцементних матеріалів не вимагає закриття підприємств чи скорочення робочих місць. Уже є приклади в Україні та світі, коли одне й те саме підприємство змінює технологію виробництва і продовжує випускати покрівельний шифер без застосування канцерогенного азбесту. За досвідом європейських країн, таке переоснащення триває від 4 до 6 місяців, тоді як нові норми почнуть діяти лише за рік - тож у виробників буде достатньо часу для змін.
Заборона також не вимагає заміни наявного шиферного азбестовмісного покриття на покриття з інших матеріалів - зміни торкнуться лише нового будівництва. У країнах, які відмовилися від азбесту, його успішно замінюють безпечним альтернативним матеріалом на основі волокон поліхлоралкоголю та целюлози.
Раніше Інформатор повідомляв, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт про громадське здоров'я, який має посилити захист населення від різноманітних загроз здоров'ю та наблизити українське законодавство до європейських стандартів. Також ми писали, що МОЗ попереджало про шкоду вейпів не лише для тих, хто курить, а й для оточуючих - адже під час куріння виділяється вторинний аерозоль, що впливає на якість повітря у приміщенні.