Неоперабельна пухлина: чому росію не вдається вигнати з ООН і які зусилля до цього докладають українські дипломати

З перших днів вторгнення росії в Україну війна йде не лише на території нашої країни, а й в одній з будівель абсолютно мирного Нью-Йорку. Саме там розташована штаб-квартира Організації Об'єднаних Націй, з якої останні вісім місяців Україна та її союзники намагаються вигнати росію. Задача виявилася із зірочкою. Але українські дипломати не полишають зусиль розв'язати її, одночасно отримуючи вагомі проміжні перемоги.   

Сеанс самоосудження

Рано чи пізно брехня обов'язково обертається проти того, хто нею постійно зловживає. Черговим доказом цього життєвого правила став результат голосування в Генасамблеї ООН резолюції про засудження неонацизму, яке відбулося 4 листопада. 

17 років поспіль росія вперто вносила на голосування ГА ООН цей документ, сповнений, як водиться, маніпуляцій та пересмикувань. Делегації України та США всі ці 17 років так само вперто голосували проти.

Російська пропаганда після цього отримувала привід для волання з усіх своїх екранів про те, що “Україна та США підтримують нацизм”, і через рік все повторювалося. 

Однак цього разу все пішло не за звичним сценарієм. Росіяни знову винесли на розгляд Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН проєкт документа. Але завдяки роботі МЗС і Постійного представництва України при ООН вдалося не лише повністю змінити баланс голосів за цю фальшивку, а ще й включити до неї нове потужне формулювання. 

«Генеральна Асамблея ООН з тривогою відзначає спроби Росії виправдати її територіальну агресію проти України нібито підставами викорінення неонацизму та підкреслює, що використання терміну «неонацизм» з метою виправдання територіальної агресії серйозно підриває справжні зусилля з протидії неонацизму», – говориться в резолюції, яку зрештою затвердили.

В перекладі з дипломатичної мови, пояснив постійний представник України в ООН Сергій Кислиця, це означає: досить брехати, в маячню про “неонацизм в Україні” більше ніхто не вірить.

“А найсмішніше, що росія опинилася в пастці, бо з цією правкою була змушена проголосувати за оновлений текст... із засудженням себе самої. І проголосувала, – відзначив український дипломат. – Дуже важливо, що Україна зафіксувала це на найвищому рівні в ГА ООН. А також той факт, що абсолютно всі країни ЄС стали на наш бік. Брехня не пройшла. Щонайменше, не пройшла далі за аудиторію «Росії 24».

Історія зловживань правом вето

Розмови про неефективність ухвалення рішень в ООН не припиняються з 2014 року. Першим приводом стало голосування резолюції Ради безпеки ООН, коли росія не дозволила ввести миротворчий контингент ООН на Донбас.

Безплідність цих розмов протягом восьми років привела до того, що 25 лютого 2022 року рф ветувала резолюцію Ради безпеки про припинення вторгнення в Україну. І це попри те, що 141 держава зі 193 країн, які перебувають у складі Генеральній асамблеї, засудила агресію росії.

росія – одна з п’яти постійних членів Радбезу, разом з Китаєм, США, Францією та Великою Британією. Це ті країни, які мають право вето. Будучи ініціатором військових конфліктів по всьому світу, рф використовує це право, аби не дати міжнародній спільноті гідно та вчасно відреагувати на військову загрозу. І мова йде не лише про війну проти України. У серпні 2009 року через зловживання росією правом вето Рада Безпеки ООН не спромоглася ухвалити резолюцію щодо Південної Осетії. А у квітні 2018-го – провалила розгляд резолюції про розслідування можливої хімічної атаки у Сирії. 

Постпред України в ООН назвав росію, а до цього Радянський Союз “абсолютним чемпіоном” із застосування вето. Втім, за його словами, якби проблему вето було вирішено і Радбез ООН наказав би росії вивести війська з України, Володимир Путін не став би його виконувати.

“Питання не у вето, а в тому, що на сьогодні ми маємо справу з країною, яка настільки не має нічого спільного з правопорядком, що хоч є у них вето, хоч у них немає вето – їм глибоко по цимбалах будь-які рішення. І єдине, що зупиняє весь світ від того, щоб дати втришия Росії і вигнати її з Радбезу, – це, на мою думку, ядерна зброя”, – заявив Сергій Кислиця в інтерв'ю НВ.

Рух по замкненому колу

Ще навесні Україна сформулювала три чіткі вимоги від міжнародної спільноти:

• позбавити Росію права вето в Раді Безпеки ООН;
• призупинити членство Росії в ООН;
• реформувати в цілому діяльність Радбезу ООН. 
  
  

Але виявилось, що призупинення повноважень росії або виключення її з Радбезу впирається у процедурний тупік.

“Згідно зі статутом ООН, постійний член Ради безпеки цієї організації і в принципі держави-члени повинні утримуватися від погроз застосування сили. Але офіційно не прописано, що порушення статуту ООН є підставою для виключення з постійних членів Ради Безпеки ООН”, – коментує експертка аналітичного центру “Нова Європа” Маріанна Фахурдінова.

Для подолання цієї колізії, говорить вона, потрібно переписувати статут і вносити зміни до положень про те, як взагалі працює Радбез. Це передбачає голосування в Генеральній асамблеї ООН, яке мають підтримати дві третини її членів. Після того Радбез ООН має затвердити це голосування, ухваливши відповідне рішення. Але ж росія із стовідсотковою гарантією накладе на нього своє улюблене вето.

Єдиний орган ООН, з якого вдалося вигнати росію, – це Рада з прав людини. У квітні Генеральна асамблея проголосувала за це. Однак цього вдалося домогтися завдяки тому, що Рада з прав людини не фігурує в Статуті ООН. Єдиний раз, коли Генеральна Асамблея вдавалася до подібних дій до цього, було припинення членство Лівії в Раді з прав людини. 

“Те голосування стало прецедентом усунення великих держав, що випадково опинилися в Раді з прав людини і поводяться всупереч її нормам. Але механізму, за допомогою якого Генеральна Асамблея могла б щось вдіяти щодо складу Ради Безпеки, немає”, – каже Томас Вайс, дослідник глобального управління Чиказької ради міжнародних справ.

Втім, українські дипломати та експерти пропонують інші шляхи, які можуть допомогти обмежити доступ рф до механізмів ухвалення рішень в ООН.

Викриття самозванців

“Російська федерація каже, що вона є постійним членом Ради безпеки ООН. А це особливий статус, який, наприклад, дає право накладати вето. Перелік держав, що є постійними членами РБ, прямо прописаний у Статуті ООН: це Китай, Франція, Радянський Союз, Велика Британія та США. Повторюся: чинний Статут каже, що Радянський Союз досі існує, а про росію і не згадує. Однак вже 30 років у залі сидять якісь люди, що поставили перед собою табличку “Росія”, і видають себе за члена Радбезу ООН”, – говорить Сергій Кислиця

За його словами, росія не проходила процедури набуття членства в ООН:

“Статут ООН був підписаний у червні 1945 року на так званій “Сан-Франциській конференції”, де була створена Організація об’єднаних націй. Свої підписи на Статуті поставили 50 держав-засновниць ООН. Там є підписи Радянського Союзу, Української РСР, Білоруської РСР. А от підпису РСФСР, тобто Радянської Росії – немає”, – стверджує амбасадор.

Хоча на той час існувало окреме міністерство закордонних справ саме росії як республіки-члена Радянського Союзу. Тобто росія могла бути учасником процесу – але не стала. Отже, з’явилася ООН, країни-члени почали засновувати свої представництва – з’явилися окремі дипмісії СРСР, УРСР, БРСР. А от росії та інших республік як членів ООН так і не з’явилося.

“Останнім послом СРСР був Юлій Воронцов... Так збіглося, що в грудні 1991 року саме СРСР був головуючою країною в Радбезі. Уявіть собі картину: 24 грудня, останнє у році засідання РБ, всі західні дипломати вже готові святкувати Різдво. І от наприкінці цього засідання посол Воронцов інформує інших членів Радбезу про те, що до секретаріату ООН надійшов лист президента рф Бориса Єльцина про намір його країни бути правонаступницею СРСР в ООН та у Раді безпеки. І додає: а я відтепер буду послом не Радянського Союзу, а російської федерації. І закриває засідання”, – розповів Кислиця. 

Однак Статуту ООН, за його словами, передбачає окрему процедуру прийняття нових держав до ООН і членства в Радбезі. Тож, наголошує український дипломат, росія стала єдиною державою у світі, яка обійшла цю процедуру.

Правда, заклики представництва України в ООН здійснити юридичний аналіз документів і перевірити обставини набуття росією членства в організації чомусь досі залишаються непочутими.

Не полишаючи зусиль

Які ще є засоби позбавитися від присутності рф в ООН? Володимир Єльченко, постійний представник України при ООН у 2015-2019 роках, вважає, що Україна може попросити розглянути це питання в Міжнародному суді ООН.

«Сформулювати цей запит просто: чи законно Росія там, чи ні? І до цього докладаються усі ці документи – лист Єльцина, багато чого іншого, що писалося і надсилалося в грудні 1991 року, коли це питання вирішувалося. У Міжнародному суді ООН сидять, скажімо так, не останні юристи у світі, і вони справді аполітичні, принаймні більшість з них. Тут є шанси, що рішення буде на користь того, що Росія незаконно там перебуває», – прогнозує Єльченко.

Інша справа, що в ООН не має спеціального виконавчого органу Суду – просто всі країни-члени зобов’язуються виконувати рішення Міжнародного суду ООН. Якщо цього не стається – а у випадку з Росією може бути саме так, – РФ не визнає юрисдикцію Міжнародного суду ООН, то контроль за виконанням рішень Суду здійснюватиме Рада Безпеки ООН, в якій у Росії, як вже всі добре засвоїли, є право вето.

Однак спробувати піти цим шляхом все ж таки варто, вважають експерти. А паралельно намагатися реалізувати ще один сценарій – тимчасове заморожування членства росії в ООН. Генеральна асамблея могла б призупинити повноваження російської делегації, не допускати її на засідання. Аргументувати це можна або російською агресією в Україні, себто порушенням Статуту ООН, або неправомірністю перебування Росії в ООН замість СРСР.

Ще один шлях – реформування Ради безпеки ООН. Щодо цього є багато ідей, які поки не мають однозначної підтримки. Наприклад, делегація США при ООН пропонує розробити нову схему накладання вето, за якою постійні члени Радбезу муситимуть додатково роз’яснювати рішення про ветування резолюцій Генеральній Асамблеї ООН. А президент Франції Еммануель Макрон закликає обмежити право вето щодо питання масових злочинів та розширити склад Ради Безпеки. Туреччина взагалі наполягає на скасуванні права вето.

У будь-якому разі українські дипломати не сидять склавши руки, поки міжнародні організації розмірковують над змінами у своїй роботі. І пошуки дієвого засобу позбавлення росії членства в ООН поєднують з тролінгом та висміюванням агресора.

Наприклад, під час голосування резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо засудження незаконних «референдумів» Сергій Кислиця відреагував на результат, отриманий росією, таким чином: «О, Боже! Я не можу бачити! Скільки, ви кажете, проголосувало за Росію? 4? Оце так!». Про це Кислиця написав у Twitter, додавши своє фото із біноклем.

За словами постпреда України в ООН, світ перебуває на перехресному моменті – або ООН відновить до себе довіру, або зазнає краху.

«Не можна сподіватися на мир, поки божевільні диктатури існують поруч з вами і використовують ракетний терор проти цивільного населення та інфраструктури», – говорить Сергій Кислиця. Адже право на вето не може бути правом на вбивство.

Раніше Інформатор писав, як кожен українець може допомогти виключити росію зі складу ООН.

Також ми повідомляли, що Генсек ООН засудив росію за намір анексувати території України після псевдореферендумів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ольга Чорна