Неочікувано: Верховна Рада допустить до виборів кандидатів з-за кордону — законопроєкт вже у порядку денному
Ценз осілості хочуть скасувати, у президенти та депутати зможуть висуватися люди, які останні роки мешкали за кордоном: але більшість українців проти – законопроєкт 11300
У Раді зареєстровано законопроєкт, який де-факто скасує ценз осілості під час наступних виборів. Раніше у депутати та на посаду президента могли висуватися лише ті громадяни, які постійно проживали в Україні. Тепер буде зроблено виключення: «Не є порушенням вимоги про проживання в Україні (…) перебування особи за межами України під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», вказано в законопроєкті 11300, який вже включений до порядку денного Верховної Ради. Оскільки війна наближується до п’яти років, а ценз осілості де-факто сягає саме п’ятирічного терміну, за кілька місяців це поняття взагалі втратить сенс.
За цим законом можна буде обирати навіть Медведчука
Норма, яка фактично скасовує ценз осілості, вшита до законопроєкту 11300, головна мета якого – подолати сексизм під час виборів. Цей законопроєкт з 2024 року лежав у парламенті нерухомо. Але зараз його витягнули з пильних аналів та включають до порядку денного. В кулуарах його називають законом про ухилянтів. Навіть Медведчук матиме законні підстави висуватися, якщо його буде ухвалено.
Варто зазначити, що ценз осілості – не формальність. Його було запроваджено суто з практичних міркувань.
«Ценз осілості в національному виборчому законодавстві виражається у вимозі до кандидата в народні депутати проживати на території України протягом останніх п`яти років. Ценз осілості спрямований на те, щоб депутатами Верховної Ради України обиралися особи, які достатньо глибоко знають і розуміють економічні, політичні, соціальні й інші проблеми державного та суспільного розвитку України і відповідно до цього можуть більш компетентно виконувати свої обов`язки», - зазначалося в рішенні Верховного Суду у конкретній справі, повʼязаній з відмовою у реєстрації кандидата в депутати на виборах 2019 року.
У висновках головного науково-експертного управління ВР зазначаються й інші нюанси:
- По-перше, перебування у Росії під час війни згідно законопроєкту не може бути причиною для відмови у реєстрації.
- По-друге, навіть якщо людина покинула країну, не маючи законних підстав, вона все одно може брати участь у виборах.
- По-третє, навіть якщо людина ніколи не мешкала в Україні, але має український паспорт, її також допустять до виборів, оскільки чотирьох років війни майже достатньо, щоб визначення цензу осілості повністю втратило сенс.
«Згідно з приписами проекту, які, фактично, прирівнюють знаходження за межами України під час дії правового режиму воєнного стану до проживання в Україні, право балотуватись на президентських та парламентських виборах матимуть всі громадяни України, зокрема, й ті, які незаконно покинули територію України або виїхали за її межі до оголошення воєнного стану, а також ті, які перебували тривалий час в державі, що була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та країнах, які сприяли такій агресії/окупації», - вказано у висновках ГНУ апарату ВР.
І тут Безугла доклала руки
Авторство законопроєкту належить великій кількісті депутатів, зокрема зі Слуги народу. Серед авторів зазначені Аліна Загоруйко, Олена Шуляк, Неллі Яковлєва, Марʼяна Безугла – воні всі з президентської фракції.
Проте фракція нібито не схвалює цей законопроєкт. Про це на засіданні робочої групи заявив віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко. Він зазначив, що можливість обирати на високі посади громадян, які перебувать за кордоном, потребуватиме окремого обговорення:
"Щодо пасивного права - тут точно буде політична дискусія, - підкреслив Олександр Корнієнко. - Ми всі розуміємо, що депутати - представники людей, і ця дискусія так чи інакше буде спиратися на думку людей".
Соціологічні опитування до речі теж показують, що переважна більшість українців, що не виїхали, виступають проти балотування на виборах тих, хто залишив Україну. За даними опитування, опублікованого центром Разумкова в березні, 76% мешканців України вважають, що на повоєнних виборах в Верховну Раду "не повинні мати право обиратися" ті, хто виїхав з країни під час війни, та не повернувся.
Експерти вважають закон неактуальним для українців за кордоном
Здавалося б Рада не має жодної причини, щоб голосувати за цей законопроєкт. Але є важливий нюанс. Загалом він спрямований проти дискримінації на виборах, зокрема – дискримінації жінок. Прийняти його необхідно на вимогу Євросоюзу. Як і низка інших законопроєктів, які Рада успішно провалила за два минулих тижня, цей є умовою членства України в ЄС.
Є велика імовірність, що депутатів змусять припинити «бикувати» та проголосувати знов за всі провалені єврозакони. Можливо навіть голосуватимуть за спрощеною процедурою. У такому випадку існує велика імовірність, що жіночій законопроєкт 11300 буде швидко прийнятий, а скасування цензу осілості фактично легалізоване.
Хоча ситуація виглядає як потенційний конфлікт між різними групами громадян України, можливо, що все врегулюється природним шляхом. Закордонні українці просто не настоюватимуть на своєму праві бути обраними. Якщо можливість проголосувати, ще сприймається як засіб підтримати зв'язок зі "старою" Батьківщиною, то особисте змагання за крісла українських посадовців, що вимагатиме повернення, їх вже не цікавить.
"Той мікро і малий бізнес, який представляє моє ГО - він не планує повертатися з країн перебування, бо за чотири роки підприємці змогли відкрити нові бізнеси. Таким чином, іх не турбує цей законопроєкт. А ті, хто лишився в Україні, теж розуміють, що іх не оберуть в приймаючих громадах. Тож для ВПО політика закрита" - підсумовує голова правління ГО "Кластер підприємців - ВПО " Альона Куровська.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
