“Балістична ракета проти України є черговим доказом, що миру Росія точно не хоче. Путін просто щоразу плює в обличчя тим у світі, хто справді хоче відновлення миру. Його треба зупинити. Потрібно, щоб він відчував, чого коштують його хворі амбіції”
"Ми використовуємо всі засоби для захисту нашої країни, тому ми не будемо вдаватися в деталі. Але ми просто даємо зрозуміти, що ми здатні та можемо відповісти"
Світила сприятимуть успішному просуванню наших планів
Ми не завжди цінуємо тих людей, які поруч з нами, і нажаль, їх дуже легко втратити в одну лише мить. Бо жінка — це муза, вона надихає, розуміє, підтримує. Але якщо вона вже йде — то в більшості випадків назад не повертається. Ця одна помилка може розривати твоє серце багато років поспіль, а, можливо, і до кінця життя.
У братів Данили та Богдана Харченко та 11-річного хлопця з Азербайджану Гісмета Байрамова доля виявилася однаковою - вони загинули через міни, що зараз розкидані тисячами в обох країнах та погрожують життю людей
Саме діти є найбільш незахищеними мешканцями територій, що беспосередньо наближені до мінних полів. Проблема засмічення боєприпасами нині є найбільш актуальною в Україні та Азербайджані, де тисячі вірменських та російських мін розкидані у місцях проживання людей, пише Фокус.
«Данило був життєрадісним, любив майструвати, малювати, займатися спортом», - згадує дідусь 11-річного Данила Харченка з Чернігівської області. До початку повномасштабної російської агресії хлопчик навчався у 5-му класі. У березні минулого року вони разом із мамою та 14-річним братом Богданом спробували на машині врятуватися від озвірілих окупантів. На трасі Чернігів-Київ автомобіль підірвався на російській міні: діти згоріли, їхню маму вибуховою хвилею викинуло з машини, і вона теж загинула.
Майже за рік до цього, у червні 2021-го, інший 11-річний хлопчик, Гісмет Байрамов, який жив у селі Кельбаджарського району Азербайджану, вийшов з дому на пошуки зниклих батьківських коней. Він виріс у фермерській сім'ї, тому таке заняття було для нього не нове. Але цього разу хлопчик додому не повернувся. Шукали його майже три місяці. До кінця вересня сапери виявили фрагменти тіла Гісмета у гірській місцевості, неподалік села.
Місцевість була замінована вірменськими військами при відступі з цього району в листопаді 2020 р. Тоді Азербайджан звільнив основну частину своїх територій, які 30 років перебували під окупацією. Але в Кельбаджарському районі боїв не було – війська Вірменії відступили звідти добровільно після поразки.
«Міни були встановлені там під час виведення збройних сил Вірменії з Кельбаджарського району…», - пояснив представник Азербайджану Яшар Алієв на засіданні Ради безпеки ООН.
Трагічні долі Данила та Гісмета є підтвердженням спільності України та Азербайджану у протистоянні зовнішньої агресії, загрозам проросійського сепаратизму та мінного тероризму.
«Після повномасштабного російського вторгнення Україна перетворилася на найбільш забруднену мінами, бомбами та снарядами країну Європи», - заявив прем'єр-міністр Шмигаль. Про це ж, але про Азербайджан, говорив і президент республіки Ільхам Алієв.
Між тим на вірменському сайті Oragir.news розміщено відео навчання вірменських підлітків установці протипіхотних мін.
Три роки азербайджанська влада просуває цю проблему в міжнародних організаціях. У квітні цього року президент Азербайджану Ільхам Алієв запропонував зробити гуманітарного розмінування 18-тою метою сталого розвитку ООН і створити Групу країн-однодумців, які зазнали впливу мін.
«Міна - інженерний боєприпас, призначений для поразки живої сили», - пояснює начальник штабу військово-патріотичної організації «Атан» Епрем Маргарян.
Він також є заступником командира загону «Орли 30 Арарат». Судячи з публікацій на їхній Facebook-сторінці, загін є партнером проросійської вірменської організації «Міжнародний Союз козаків-миротворців», яка 23 лютого розмістила у своєму профілі привітання із прапором РФ та червоною зіркою.