НБУ: в Україну не повернеться більше 5 мільйонів переселенців – що далі? Прогноз демографів та соціологів

В інфляційному звіті за січень НБУ погіршив прогноз на найближчі роки. Кількість українців, які перебувають за кордоном, у першому кварталі 2023 року становитиме 9 мільйонів осіб. Повернення може розпочатися не раніше наступного року. Але більшість мігрантів не повернеться.

Хто саме і чи зможе країна пережити демографічну кризу?

Про що йдеться в інфляційному звіті НБУ

Як зазначається у звіті НБУ, упродовж літа й початку осені 2022 року налаштованість мігрантів на повернення збільшувалася. Але удари по інфраструктурі, що викликали перебої з електроенергією, а також настання холодів негативно вплинули на їх схильність якнайшвидше повернутися.

Водночас значної активізації виїздів не відбулося.

«Ймовірно, більшість тих, хто хотів виїхати, у тому числі через побоювання складної зими, вже поза межами України, а інші певним чином адаптувалися», - зазначають в НБУ.

За прогнозом, унаслідок збереження високих безпекових ризиків та проблем з енергопостачанням упродовж 2023 року кількість мігрантів поза межами України залишатиметься високою. У міру послаблення цих ризиків повернення пожвавиться, водночас можуть дещо активізуватися і виїзди після скасування воєнного стану з метою об'єднання родин.

"Чисте повернення мігрантів розпочнеться лише у 2024-2025 роках, але буде меншим, ніж прогнозувалося раніше", - йдеться в огляді.

За прогнозом НБУ, наприкінці 2025 року за кордоном залишатимуться 5,9 млн українців.

 Що відбуватиметься на ринку праці

Ринок праці ще тривалий час залишатиметься слабким, проте поступово відновлюватиметься завдяки адаптації населення та бізнесу до воєнних умов. 

«Безробіття почне скорочуватися в поточному році. Пожвавлення економічної активності після зниження безпекових ризиків посилить попит на робочу силу. Водночас безробіття залишатиметься вищим за свій природний рівень через довгострокові ефекти війни впродовж усього прогнозного періоду. Процес відновлення робочих місць до довоєнних рівнів потребуватиме чимало часу через значні пошкодження виробничих потужностей, логістичних шляхів, а також слабкий внутрішній попит», - зазначається у звіті НБУ. 

На ринку праці зберігатимуться кваліфікаційні, а також регіональні диспропорції, оскільки в повоєнний період змін зазнає не лише структура попиту на робочу силу, а і пропозиція через міграційні процеси. Номінальні доходи населення підтримувалися виплатами військовим та соціальними допомогами, але реальні – істотно знизилися. На прогнозному горизонті реальні зарплати зростатимуть повільно через нижчу за довоєнну продуктивність.

Цифри  НБУ соціологи ставлять під сумнів

За  словами директора компанії «Оперативна соціологія» Дениса Денисенка, в Україні і до повномасштабної війни відбувалася демографічна криза. Це значить, що багато років народжуваність була меншою за смертність. Власне, як і в інших країнах Європи. Але в Україні ця тенденція була погіршена декількома факторами. В тому числі розпадом радянського союзу, кризою 90-х, потім військовими діями на Донбасі і тим, що відбувається зараз.

«Ця ситуація шкідлива для економіки тим, що по-перше ми втрачаємо населення через демографічні причини, а по-друге через те, що активні люди їдуть з країни.  Це люди відносно молоді, працездатні і це люди, які б могли працювати тут.  Приносити податки і користь для країни. Але це вони роблять за кордоном.  І друга проблема в тому, що така структура населення призводить до того, що кількість  працюючих  менша за тих, хто має отримувати пенсію. Фактично на кожному з нас « висить» по пенсіонеру і навіть більше, якого треба годувати.  Але є і гарна новина. Вона в тому, що я не впевнений в правильності даних, які наводить Нацбанк або ООН. Тому що і до війни за межами України постійно знаходилися декілька мільйонів українців. Гастрабайтерів, або хто проживав в інших країнах, маючи український паспорт.  Яка серед цих 5 мільйонів кількість людей, які вже находилися там – ми не знаємо. Скільки реально поїхало під час війни? Я думаю, що теж достеменно невідомо. Мені здається, що за опосередкованими даними, які ми отримаємо з наших соціологічних досліджень, ця цифра менше. Десь до двох мільйонів», - зазначив Денисенко.  

Хто  не повернеться до України – прогноз демографів

Багато з тих людей, хто виїхав, самі собі не готові зізнатися в тому, що вони залишаться там. Це відбувається на хвилі патріотизму, що сьогодні домінує в суспільстві. Так вважає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова. 

«В країни Європи виїхала величезна кількість працездатних, дуже освічених жінок. За даними і поляків, і німців, 70% переселенок мають вищу освіту. Просто неймовірна цифра, і я розумію, звідки вона. Поїхали переважно містянки, левова частка – киянки і харків’янки. Це активні, самодостатні, дієві жінки, які вірять у свої сили. Бо жінці, яка звикла сидіти за чиєюсь спиною, важко наважитися на таку подорож з дитиною», - зауважила Елла Лібанова.

Також вона звернула увагу на те, що вони виїхали з дітьми. Які стовідсотково там вчаться в школі або відвідують дитячі садки. Елла Лібанова каже, що з надвеликою ймовірністю не повернуться ті, в кого діти університетського або близько до цього віку. 

«Кожний місяць війни несе величезні втрати людського потенціалу. Тут відбувається два процеси. Кожний місяць війни – це додаткові руйнування. Руйнується економіка, руйнується житло. Людям не буде де працювати і не буде де жити. І кожний місяць війни посилює адаптацію тих, хто ви їхав, до закордонного життя. Мені здається, що родини, де діти старшого шкільного віку або вступили там до університету – там ризик неповернення найбільший. Дитина вже має шанс на велике майбутнє там, а тут невідомо куди повертатись. І ризик пов1язаний з тим, що по-перше, вони не повернуться. А по-друге, воз’єднання родин відбудеться після війни. Питання в тому – де? В Україні чи там?», -  звернула увагу Лібанова.

Чи можна повернути людей в Україну  

Елла Лібанова переконана, що найбільш проблемне повернення тих, хто перебуває в Польщі - мовного барʼєру немає, будь-яка людина, яка знає українську мову, говоритиме польською.

«З Німеччиною важче, але водночас там дають значно більшу економічну підтримку. Треба розуміти, що уряди практично всіх країн зацікавлені в тому, щоб наші емігранти залишилися» - вважає вона. 

Лібанова рекомендує, що насамперед сьогодні важлива комунікація з тими, хто виїхав. 

«Вони мають відчувати, що тут на них чекають, що їхнє повернення буде радістю. Це має робити не держава, це має робити суспільство. Наприклад, класна керівничка, спілкуючись зі своїми учнями в чатах. Позиція дітей, як не дивно, дуже важлива на це рішення. Я доволі скептично ставлюся до повернення молоді, яка почала вчитись в іноземних університетах. Можливо, вони повернуться, але не зараз», - каже демограф. 

При цьому на притік мігрантів із інших країн Україна може розраховувати з певної умови.

«Це можливо за умови, що в Україні буде швидке економічне зростання, якщо зʼявиться багато нових робочих місць із гідною зарплатою. Якщо рівень життя та якість життя в Україні будуть співставні з найбіднішими європейськими країнами, я маю на увазі Болгарію, Румунію. Щоб приїхали європейці, тут повинні бути гарні перспективи самореалізації та карʼєрного зростання», - зауважила Елла Лібанова.

Раніше ми писали, що у 2022 році в Україні померло 541 739 людей. Це на 24% менше, ніж у 2021 році. На жаль, зробити підрахунки на тимчасово окупованих та звільнених регіонах наразі неможливо. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.