Операція ЗСУ в Курській області змушує Кремль прийняти рішення про те, чи почати розглядати тисячокілометровий міжнародний кордон з Україною як діючий фронт
Наступ ЗСУ у Курській області Росії дозволив Силам оборони хоча б тимчасово перехопити ініціативу на одній ділянці фронту й продовжити протистояння на всьому полі бою. Подальші можливі українські вторгнення змусять Кремль знову перерозподілити ресурси для захисту державного кордону, жертвуючи ефективністю військових дій в Україні. Це може накласти довгострокові обмеження на оперативне планування, з якими окупанти раніше не стикалися.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики пояснили, що володіння ініціативою на всій території бойових дій з листопада 2023 року дозволило окупантам самим визначати місце, час, масштаб і вимоги до ведення боїв в Україні та змусило Київ витрачати матеріальні та людські ресурси на оборонні операції. Однак операція ЗСУ в Курській області змусила Кремль й військове командування РФ відреагувати й перекинути сили та засоби в сектор, де українські війська розпочали атаку.
Загарбники не проводили активних бойових дій на Курщині, а використовували свою загальновійськову ініціативу для тиску на Україну. Зокрема, ворог перешкоджав ЗСУ накопичувати живу силу і матеріально-технічні засоби для майбутніх контрнаступальних операцій, одночасно визначаючи темп бойових дій, який дозволяв йому підтримувати свої наступи.
"Володимир Путін і російське військове командування, ймовірно, невірно оцінили, що Україна не має можливості перехопити цю ініціативу, а здатність України досягти оперативної несподіванки й перехопити загальновійськову ініціативу ставить під сумнів оперативно-стратегічні припущення, які лежать в основі нинішніх російських наступальних зусиль в Україні", - вважають аналітики.
На їхню думку, ця операція ЗСУ і подальші можливі транскордонні вторгнення змушують РФ прийняти рішення про те, чи розглядати тисячокілометровий міжнародний кордон з Україною як діючий фронт, і який країна-агресор повинна захищати, а не як неактивну ділянку фронту, як вони ставилися до нього з осені 2022 року. Експерти вважають, що реакція Кремля може вимагати від російського військового командування розглядати потреби в особовому складі й матеріально-технічних засобах для захисту кордону як частину плану кампанії на всій території воєнних дій. Це, своєю чергою, може накласти довгострокові обмеження на оперативне планування, з якими окупанти раніше не стикалися.
Як пояснюють в ISW, ставлення Росії до міжнародного кордону як до "сплячого фронту" надало їй більшої гнучкості у накопиченні й залученні людських і матеріальних ресурсів для війни на території України. Хоча противник витратив значні ресурси на укріплення вздовж свого кордону, але не виділив достатньої кількості особового складу і техніки для укомплектування та оборони цієї території.
Як писав Інформатор, у ніч на 6 серпня ЗСУ увійшли на територію Росії в районі міста Суджа, населення якої становить близько п’яти тисяч осіб. Вже до вечора 7 серпня вони просунулися вглиб території, обходячи Суджу з двох напрямків: північно-східного і південно-східного. У ніч з 9 на 10 серпня російська влада оголосила на території Брянської, Курської та Бєлгородської областей режим так званої "контртерористичної операції", пояснюючи це "загрозою з боку України". Також повідомлялося, що через ситуацію в Курській області окупанти вирішили передислокувати оперативні резерви з різних напрямків фронту у Курську область, де наразі тривають бої.
11 серпня видання Financial Times заявило, що попри відправку підкріплень росіянам не вдалося відтіснити українські війська в Курській області. Згідно з верифікованими фото та відео, можна зазначити, що з моменту початку операції просування ЗСУ склало понад 30 км вглиб, зайнято місто Суджа неподалік від кордону РФ і зупинятися українська армія не планує.
Видання The Times із посиланням на власні високопосадові джерела пише, що Кремль відчуває необхідність дати "жорстку відповідь" на наступ України у Курській області. Видання припускає, що це може бути комбінована атака з використанням сотень крилатих, балістичних та аеробалістичних ракет разом із безпілотниками "Шахед". Це може стати великою проблемою для української протиповітряної оборони.
Раніше глава оборонного комітету Бундестагу Маркус Фабер заявив, що український наступ в Курській області РФ перевершив очікування. Він зауважив, що це демонструє росіянам, що диктатор Путін насправді нічого не контролює. На думку політика, це буде хороша основа для мирних переговорів із наступником Путіна, а також переговорів із самим диктатором перед Міжнародним кримінальним судом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.