Парламент ухвалив закон, що приводить низку українських законів у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов
Російська мова в Україні більше не захищена Європейською Хартією мов. Верховна Рада підтримала законопроєкт, який приводить низку українських законів у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. І таким чином мову країни-агресора було вилучено з ратифікаційного закону.
За документ проголосували 264 депутати. Про це повідомила пресслужба ВР.
Документ передбачає оновлення підходу до перекладу положень Хартії, вдосконалює термінологію та актуалізує список мов. Як розповів народний депутат та історик Володимир В'ятрович у Facebook, документ вилучає з ратифікаційного закону російську та неіснуючу молдавську мови.
"Відповідно до оновленого офіційного перекладу, правильна назва Хартії - Європейська хартія регіональних або міноритарних мов. Також встановлено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іври", - йдеться у законі.
Європейська Хартія мов - це Міжнародний договір Ради Європи, ухвалений у 1992 році для захисту та розвитку мов, якими володіють традиційні національні меншини. Україна підписала Хартію у 1996 році та ратифікувала у 2003 році, визначивши перелік мов, які підпадають під її дію. Мета Хартії:
Вона стосується тих мовних спільнот, які традиційно мешкають на території держави, але не є домінуючими і не мають статусу державної мови. Держави мають створювати умови для вживання таких мов у освіті, медіа, культурі, адміністрації; підтримувати їх дослідження, документацію та викладання, а також сприяти їхньому використанню у повсякденному житті.
В липні мовна омбудсменка запропонувала ухвалити закон про заборону російських пісень. Івановська підкреслила, що чинне законодавство наразі не містить заборони на використання російської чи будь-якої іншої іноземної мови. Йдеться як про пісні, так і про мистецькі виступи на масових заходах. Вона зауважила, що у деяких містах, серед яких Київ та Тернопіль, вже запроваджено обмеження на публічне відтворення російськомовного контенту. Однак на національному рівні це питання залишається не врегульованим, і такі рішення не супроводжуються механізмами покарання чи контролю.
Раніше Івановська висловилася за повну ліквідацію символічного домінування російської мови в українському правовому полі, підкресливши, що така асиметрія є неприйнятною в умовах війни. Вона переконана: мовне питання - це питання ідентичності, стійкості та національної безпеки.