Наглядова рада Укрпошти: ідея Смілянського щодо поштового банку виглядає занадто ризикованою
Гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський багато років прагне запустити поштовий банк. На заваді цим планам наразі стали фінансові проблеми в компанії, на що йому вказав Нацбанк. Ця ідея не знайшла підтримки і у наглядовій раді, звідки звільнилось кілька членів.
Як пише РБК-Україна, "Укрпошта" опинилася на межі подвійного виклику – фінансового та управлінського. Попри амбіційні плани гендиректора компанії Ігоря Смілянського запустити поштовий банк, "Укрпошта" вже три роки поспіль – збиткова. Її регулятивний капітал є від’ємним, а непокритий збиток за рік зріс до понад 1,2 млрд гривень.
Нацбанк констатує: у такому стані компанія не відповідає критеріям фінансової стійкості для виходу на банківський ринок. На ці ж проблеми "Укрпошти" вказують в уряді та Раді фінансової стабільності, до якої входять головні фінансові управлінці країни, зокрема міністр фінансів.
Не менш гострою для "Укрпошти" є проблема корпоративного управління. У серпні кілька членів наглядової ради, включно з незалежним директором Рінатом Абдрасіловим, залишили свої посади. Це очікувано не викликало резонансу, адже ніхто з них не став виносити проблеми назовні.
В робочому листуванні, з яким ознайомилось видання, Абдрасілов звинуватив менеджмент компанії у відсутності реалістичного антикризового плану та токсичній атмосфері всередині компанії. У своєму листі до профільного Міністерства розвитку громад та територій він порівняв "Укрпошту" з "корпоративним Титаніком", що рухається до айсберга неплатоспроможності.
Абдрасілов написав, що "Укрпошта" потребує докапіталізації, проте міністерство відмовлялося виділити кошти та не пропонувало альтернатив. На той момент ще член наглядової ради повідомив акціонера, що у першому кварталі цього року "відбулося 10%-ве падіння обсягів продажів майже у всіх продуктових групах".
"Попри неодноразові запити, менеджмент протягом багатьох місяців не представив реалістичного виходу з кризи", – додає Абдрасілов.
У листі до міністра Олексія Кулеби він вказує, що "Укрпошта" має від’ємний капітал, реальний розмір якого насправді може бути значно більшим, ніж зазначено у звітності. У цих умовах, наполягає Абдрасілов, занадто ризикованою виглядає ідея Смілянського щодо поштового банку. Іншими словами, є ризик закриття проблем коштами клієнтів.
"Отримання банківської ліцензії під прямим контролем "Укрпошти" суперечить світовим стандартам…і становить безрозсудний ризик для фінансової системи України", – пише Абдрасілов до міністерства та додає, що жодна країна не дозволить компанії із від'ємним капіталом володіти банківською ліцензією.
Він зазначає, що менеджмент під керівництвом Смілянського відкинув ці застереження. Голова наглядової ради "Укрпошти" Ігор Мітюков відмовився коментувати РБК-Україна ситуацію в компанії та звільнення декількох членів ради. В пресцентрі "Укрпошти" також не пояснили причин їх відставки, додавши, що "вони пов'язані з особистими обставинами".
У профільному Міністерстві розвитку громад та територій у коментарі РБК-Україна кажуть, що коли "Укрпошта" докапіталізується, це зніме ризики для фінансової системи. В міністерстві також заявляють про відсутність конфліктів серед менеджменту та запевняють, що залучені до справ компанії.
При цьому деталі плану, де "Укрпошта" братиме кошти, наразі невідомі. Уряд же у супровідних документах до проекту бюджету на 2026 рік також вказує на необхідність докапіталізації "Укрпошти", застерігаючи про ризик дефолту компанії.
В урядових поясненнях вказано, що у 2022-2024 роках "Укрпошта" отримала 2,5 млрд гривень збитків, а капіталізація впала з 2,8 млрд гривень до 0,2 млрд гривень. Це "створює реальні ризики дефолту компанії з боку кредиторів у проекції подальшого проїдання капіталу, що буде ставити питання про потребу докапіталізації стратегічного підприємства", йдеться в документі.
Обсяг докапіталізації оцінюється щонайменше у 826 млн гривень станом на травень 2025 року.
Ігор Смілянський вже аргументував, що за потреби продасть непотрібні компанії активи й таким чином вирішить питання докапіталізації. Найімовірніше, саме такий шлях з розпродажем майна і буде обрано. Вірогідно, це дійсно матиме позитивний фінансовий ефект. Єдине що це буде разовим доходом, а не постійним, і точно не може бути частиною бізнес-моделі "Укрпошти".
Обізнані ж ситуацією співрозмовники видання не виключають, що зрештою взагалі мова буде йти про підвищення вартості поштових та інших послуг. Або ж буде знайдено "більш креативний варіант".
"Ігор відомий своєю наполегливістю дістати кого завгодно, коли це йому дійсно треба. Згадайте, як він добив Гройсмана, коли той був прем’єром, щоб збільшити компенсацію з бюджету на доставку пенсій. Він затятий та амбіційний", – каже джерело у владі, знайоме із ситуацією навколо "Укрпошти".
Ще за президентства Порошенка Смілянський вимагав від уряду Володимира Гройсмана збільшити тариф на доставку пенсій та погрожував у протилежному випадку припинити надавати ці послуги та закрити тисячі відділень по країні через їхню нерентабільність. Влада тоді пішла на поступки гендиректору "Укрпошти", виділивши з бюджету понад 0,5 млрд гривень на компенсацію більш високого тарифу на доставку пенсій.
Смілянський запевняв, що зменьшить видатки Пенсійного фонду до нуля, як тільки йому дозволять мати власний поштовий банк, через який, очевидно, мають йти всі пенсійні платежі.
Банк чи авантюра?
Компанія також аргументує свою ідею з банком тим, що має широку територіальну присутність, досвід надання платіжних послуг, готовність персоналу та інфраструктури до ведення банківського бізнесу.
Смілянський, який керує "Укрпоштою" з 2016 року, неодноразового наводив факт, що на сьогодні лише у 4% населених пунктів є відділення банків, в той час відділення "Укрпошти" або її представники присутні у всіх населених пунктах країни.
"Наша інфраструктура, досвід та команда готові до цього нового етапу розвитку", – переконують в компанії.
Банк, який хоче утворити "Укрпошта", має стати установою нового типу – банком фінансової інклюзії (англ. inclusion – включення, залучення). Основна діяльність таких банків – це надання обмеженого переліку платіжних та інших послуг, в тому числі у віддалених населених пунктах. Парламент вже прийняв законодавстводля роботи таких банків.
Щоб почати банківський бізнес "Укрпошта" вирішила не створювати новий банк, адже це досить довга і складна процедура. "Укрпошта" хоче, щоб Мінрегіон передав до її статутного капіталу мажоритарний пакет акцій "Першого інвестиційного банку", який був націоналізований у 2023 році у російських власників. У січні цього року уряд передав цей пакет акцій в управління міністерству.
Щоб зробити наступний крок – передати акції банку "Укрпошті", необхідне погодження Національного банку. Міністерство звернулося до НБУ із запитанням – чи можлива така опція. Нацбанк підготував лист у відповідь, зі змістом якого вдалося ознайомитися РБК-Україна. В листі регулятор звернув увагу на те, що фінансовий стан "Укрпошти" є незадовільним, щоб стати учасником банківського ринку.
Регулятор вказав, що з 21 червня "Укрпошта" має від'ємний регулятивний капітал, непокритий збиток компанії протягом 1 квітня 2024 року – 1 квітня 2025 року збільшився на 427 млн гривень – до 1,258 млрд гривень, також зменшився її власний капітал.
Опублікована фінансова звітність "Укрпошти" свідчить, що компанія є збитковою вже три роки поспіль (2022 рік – 1,3 млрд гривень чистого збитку, 2023 рік – 796 млн гривень, 2024 рік – 413 млн гривень).
НБУ повідомив акціонеру, що "Укрпошта" надала лише формальні пояснення причин "стійкої тенденції погіршення її фінансового стану". "Незадовільний фінансовий стан АТ "Укрпошта" унеможливлює підтвердження відповідності компанії критеріям фінансової стійкості для цілей погодження набуття істотної участі у банку", - йдеться у листі Нацбанку.
Активи компанії, яка хоче вести банківський бізнес, мають переважати її зобов'язання, тоді її капітал вважається позитивний – лише у такому випадку вона може платити за своїми зобов'язаннями. Це аксіома забезпечення стійкості будь-якого банку, пояснює РБК-Україна експерт банківського сектора Євген Дубогриз.
"Проблема не в збитках "Укрпошти", проблема в її капіталі. Для того, щоб отримати банківську ліцензію, установі треба мати позитивний капітал, а в "Укрпошти" він наразі від'ємний", – додає співрозмовник.
НБУ відзначає, що крім наявності капіталу у інвестора має бути також належний фінансовий стан, який має забезпечувати його здатність підтримувати капітал та ліквідність банку протягом всього його життя. Тому питання збитковості "Укрпошти" – релевантне.
Теоретично компанія може покращити свої показники, вважає експерт, наприклад, продавши якісь непрофільні активи (нерухомість), тоді наступними етапами перевірки стане реалістичність моделі банківського бізнесу. "Раніше "Укрпошта" декілька разів подавала бізнес-моделі, але там цифри були не дуже реалістичними і тому НБУ їх завертав", – додає Євген Дубогриз.
В "Укрпошті" ж переконані, що ці показники не мають стати їм на заваді отримати банк. Там запевняють, що на початок червня компанія мала позитивний капітал розміром більше 4 млрд гривень. І вказують, що 1 червня Нацбанк змінив порядок розрахунку капіталу, в результаті чого він був перерахований як від'ємний. В компанії заявили про плани покращити ситуацію до 1 січня 2026 року, що дозволяють нормативи НБУ.
"Укрпошта" має чіткий план виконання цієї вимоги як за рахунок прибуткової діяльності, так і за рахунок переоцінки активів до ринкового рівня, яка вже триває", – повідомили виданню у прес-центрі, додавши, що компанія не зверталася до Мінгромад за додатковою капіталізацією та обслуговує поточні кредитні зобов'язання.
В НБУ ж припускають, що компанія збереже значний рівень від'ємного капіталу. "Припускаємо, що станом на кінець грудня вона може мати дефіцит капіталу майже 1,5 млрд гривень", – прокоментували РБК-Україна у прес-службі регулятора.
Зауважимо, що згідно, з останньою фінансовою звітністю "Укрпошти" за два квартали поточного року, чистий збиток компанії зафіксований у розмірі майже 312 млн гривень, а власний капітал залишається від’ємним – мінус 101,5 млн гривень.
Більше того, в Нацбанку звертають увагу, що "Укрпошта" має до кінця року покращити свій фінансовий стан відповідно до існуючої ліцензії надавача платіжних послуг.
У червні Нацбанк оновив пруденційні вимоги до таких компаній, щоб наблизити ринок платіжних послуг в Україні до стандартів ЄС. "Національний банк не може знижувати якість пруденційного дизайну до окремих об’єктів нагляду", – додали в регуляторі.
Докапіталізації не уникнути
У своєму листі до акціонера Нацбанк також звертає увагу, що "Перший інвестиційний банк" (PINbank) – теж збитковий. За результатами 2022 року він отримав 163,9 млн гривень чистого збитку, 2023 року - 16,4 млн гривень і у 2024 році – 49,6 млн гривень, станом на 1 липня збиток банку становив 29,3 млн гривень. Діяльність банку не дає змоги генерувати достатній рівень доходів, необхідний для покращення його фінансового стану.
"Для забезпечення подальшого функціонування банку, у тому числі з метою створення на його базі банку фінансової інклюзії, необхідним є залучення значного обсягу капіталу", – робить висновок НБУ та вимагає від банку надати Програму капіталізації.
Виникає питання – де взяти гроші, щоб докапіталузувати банк? Оскільки "наразі немає підстав прогнозувати, що "Укрпошта" у короткостроковій перспективі зможе подолати збитковість" (дослівно з листа НБУ), то регулятор робить висновок, що наповнення банку капіталом "прямо чи опосередковано буде покладене на міністерство як на кінцевого власника банку (та врешті-решт на державний бюджет)". Ця опція прямо суперечить зобов'язанням України перед Міжнародним валютним фондом.
В листі Нацбанк описує ще деякі проблеми "Укрпошти" та висловлює застереження щодо спроможності компанії забезпечити належне управління банком. Річ у тім, що для обслуговування такого обсягу банківського роздрібного бізнесу "Укрпошті" потрібно буде додатково інвестувати в PINbank, який володіє лише застарілими ІТ-системами, не здатними підтримувати відповідні масштаби операцій.
Також потрібно автоматизувати систему фінансового моніторингу "Укрпошти", до роботи якої у регулятора теж є питання. НБУ раніше визнавав систему фінансового моніторингу "Укрпошти" неналежною та застосовував заходи впливу за ці порушення вимог.
Обсяг інвестицій на побудову операційної моделі роздрібного банку, здатного обслуговувати мільйон клієнтів, за ринковою практикою перевищує мільярд гривень, зазначає НБУ. Також у банка зростуть операційні витрати на підтримку всіх систем та пошук необхідного персоналу.
В "Укрпошті" знають, що PINbank буде потребувати докапіталізації і пам’ятають про вимоги МВФ. Компанія планує докапіталізувати банк і повідомила про свій намір НБУ. "У компанії є достатньо власних коштів для такої капіталізації, ми не плануємо звертатися до акціонера за додатковим фінансуванням",– заявили РБК-Україна в прес-центрі "Укрпошти", але не пояснили, яким саме чином вони планують докапіталізацію.
Збитки PINbank за попередні роки були пов'язані з "відсутністю адекватної моделі розвитку", а от модель поштового банку зробить його прибутковим, вважають у Мінгромад.
В "Укрпошті" переконані, що банківський бізнес буде генерувати прибуток. В коментарі РБК-Україна Ігор Смілянський пояснив, що на послугах поштового обслуговування та грошових переказах для одного пенсіонера "Укрпошта" заробляє близько 100 грн на місяць, відповідно, зі 100 пенсіонерів – це 10 000 грн доходу. Ця сума відповідає заробітній платі одного листоноші. Якби частина пенсіонерів відмовилася від платіжних послуг компанії і почала користуватися іншим банком, тоді дохід не покривав би фонд заробітної плати працівника компанії.
"Маючи власний банк, ми б не втратили цих клієнтів", – сказав Смілянський. Він додав, що все більше пенсіонерів з часом будуть переходити на безготівкові фінансові послуги, якщо "Укрпошта" не запропонує їм таку можливість, вона буде втрачати доходи. В прес-центрі повідомили, що компанія вже розробила прибуткову модель роботи "Укрпошта Банку".
З іншого боку, компанія хоче заробляти на наданні фінансових послуг населенню, яке проживає у віддалених регіонах, має різний рівень доходів та якому властива низька ділова активність. Багато людей із сільської місцевості не часто приїздять у місто. За один раз вони встигають зайти в банк, зняти пенсію, оплатити комунальні послуги, зробити інші платежі і повернутися додому. На такому обслуговуванні будь-який банк багато не заробить, враховуючи додаткові інвестиції, які будуть понесені на облаштування приміщень та інші витрати, щоб почати таку діяльність.
Про ризики бізнес-моделі поштового банку також говорить фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків. "Найбільший ризик – це якщо в них не буде працювати економіка, якщо банк не буде прибутковий", – сказав він в коментарі РБК-Україна.
Піти простим шляхом
У Нацбанку підкреслюють, що навколо теми – бути поштовому банку чи ні – занадто багато розмов. Минулого тижня голова НБУ Андрій Пишний зауважив, що час переходити до реальних кроків, а саме – подачі пакету документів, необхідних для погодження передачі "Укрпошті" банку. І на підставі реальний речей ухвалювати рішення, пояснив Пишний. На що Ігор Смілянський дописом у Facebook відповів критикою на адресу НБУ, по суті, звинувативши регулятор у затягуванні цього питання і небажанні відкривати шлях до створення поштового інклюзивного банку.
Але є інший шлях, яким може піти "Укрпошта", надаючи фінансові послуги через свої відділення – це агентська модель. За неї немає потреби в створенні окремого нового банку, достатньо мати банк-партнера (чи навіть кількох), щоб населення могло отримувати банківські послуги через поштову мережу. Для держави цей крок не потребуватиме жодних додаткових видатків на докапіталізацію як самої "Укрпошти", так і того ж PINBank, який розраховує отримати Смілянський. Населення також залишиться у виграші, оскільки матиме потрібні послуги навіть у найвіддаленіших куточках країни.
Іншими словами, для держави це вартуватиме 0 гривень з бюджету, тоді як шлях з банком – мільярди гривень. Єдиний, хто у такому разі не зможе задовільнити свої амбіції та реалізувати ідею з банком – це, власне, "Укрпошта". Там не приховують, що не хочуть створення банку поза межами компанії.
"Укрпошта" не підтримує таку модель, бо вона є збитковою для компанії та призведе до суттєвого погіршення фінансових результатів", – додали там. В компанії вважають, що агентська модель не дасть такої маржинальності, як у випадку, коли "Укрпошта" сама стане банком.
Формат саме з поштовим банком – не єдиний можливий варіант, на що вказував і згаданий вище Рінат Абдрасілов у листі до Мінгромад. За його словами, спочатку варто провести детальний юридичний аналіз альтернативних сценаріїв до придбання банку та що важливо – ізолювати пенсійні і депозитні кошти від ризиків платоспроможності "Укрпошти", про що він повідомив НБУ.
"Обов’язок наглядової ради – захищати українських громадян, зокрема пенсіонерів, від таких ризиків, і наша відповідальність полягає в тому, щоб донести ці застереження до регулятора", – наголошував екс-член наглядової ради.
Наразі фінансовий стан компанії, конфлікти у наглядовій раді та застереження регулятора роблять реалізацію плану з банком вкрай сумнівною. Без докапіталізації й прозорої моделі розвитку навіть широка мережа відділень та політична підтримка не гарантують успіху.
Тож головне питання залишається відкритим: чи стане поштовий банк інструментом фінансової інклюзії, чи черговою дорогою мрією за бюджетні кошти.
Зараз читають на Інформаторі
