На все воля Божа: суд зобов’язав УПЦ (МП) перейменуватися

На початку листопада 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив, що єпархії, общини, парафії, семінарії та монастирі більше не можуть в назві мати тільки «УПЦ». Тепер вони мають перейменуватися та вказати «Російська Православна Церква в Україні» або «Московського патріархату». 

Це рішення набрало законної сили. Проте його можуть переглянути у касаційній інстанції. 

Чому ченці пішли до суду

У грудні 2018 року набули чинності зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації».  Згідно із ними, всі представництва російської православної церкви мають відобразити у назві зв’язок з рф.

У законі сформульовано три ознаки релігійної підлеглості. Якщо в статуті української організації є згадка про підпорядкованість іноземній «материнській» організації і навпаки. І трете: якщо представник української церковної організації входить до складу керівного іноземного центру.

Тоді ж секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов закликав Українську православну церкву не приховувати свою причетність до РПЦ. Після цього, у січні 2019 року колишній міністр культури Євген Ніщук затвердив перелік парафій та монастирів, які мають змінити назву. У ньому вказані, окрім Київської метрополії УПЦ: 

• 53 релігійні управління,
• 19 духовних академій, університет, інститут, училища та семінарії,
• 271 монастир, разом із Києво-Печерською Успенською лаврою;
• 17 місіонерських товариств
• 51 сестринство та релігійне братство;
• 22 релігійні громади;
• 27 релігійних общин;
• 11 тисяч 396 єпархій;
• ЦЕНТРАЛЬНА РАДА ДПЦ УКРАЇНИ, ЯКА ПІДПОРЯДКОВУЮТЬСЯ РОСІЙСЬКІЙ РАДІ ДПЦ
• МІСІЯ РОСІЙСЬКОЇ ІСТИНО-ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
• ОДЕСЬКА ЄПАРХІЯ РОСІЙСЬКОЇ ІСТИННОПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
• УКРАЇНСЬКА ЄПАРХІЯ РДЦ
• УПРАВЛІННЯ КИЇВСЬКОЇ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЄПАРХІЇ РУСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ СТАРООБРЯДНИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ.

Таке рішення не сподобалося Російській Православній Церкві й вона у 2019 році звернулась до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Священнослужителі просили скасувати наказ Ніщука та прибрати перелік своїх представництв з офіційних сайтів. Позов подавали від Київської Митрополії Української Православної Церкви та Почаївської Свято-Успенської Лаври.

У квітні 2019 року предстоятель Української Православної Церкви Онуфрій (у миру Орест Березовський) попросив суд до винесення рішення заборонити перейменовувати будь-які організації УПЦ. Суддя ОАСКа Анна Кузьменко погодилася і перейменування довелося відкласти.
З ліквідацією ОАСКу справу довелося відкласти до травня 2023 року

Що вирішив суд

Нагадаємо, що у травні 2022 року УПЦ прийняла новий статут про управління. Однак це не призвело до розриву церковно-канонічного зв`язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою.

«Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним. УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв`язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою», - йдеться у рішенні суду.

Суддя Київського окружного адміністративного суду Альона Кушнова прийшла до висновку, що УПЦ не діє як самостійна церква і не проголошує власної автокефалії. Тому у позові було відмовлено, а нотаріуси та регістратори могли починати довгий процес перейменування.

Це рішення намагалися оскаржити. Проте судді процитували рішення Конституційного Суду від грудня 2022 року щодо повної назви релігійних організацій.  Тоді проросійські нардепи намагалися визнати зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації» такими, що обмежують свободу світогляду і віросповідання.

«Держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій», - так судді пояснили, чому рішення Ніщука про уточнення назв є виправданим.

Тобто Конституційний Суд, який вирішує питання про відповідність законів Конституції, визнав, що право на власну назву не є абсолютним. Тим паче під час війни, коли можуть обмежуватися права.

Після того, як закон про перейменування «вистояв» в Конституційному суді та експертиза визнала, хто саме є представником російської церкви, наступним кроком може бути заборона цих представництв. Тим паче, що в жовтні цього року «церковний закон» прийняли у першому читанні. 

Інформатор писав, як поставити свічку в церкві не виходячи з дому.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Голодний український крішнаїт відмовився виконувати наказ командира: його взяли під варту як ухилянта
• Що буде з церквами та священниками УПЦ МП, коли закон про її заборону набере чинність
• В Раді планують змінити законодавство про національні меншини України: що відомо
• Мовний закон: виші якої області України його порушують найчастіше