На президентських виборах у Казахстані лідирує Токаєв - результати екзит-полів

За даними першого екзит-полу – від міжнародного інституту регіональних досліджень "Відкрите суспільство", Токаєв набрав 82,45 відсотка голосів.

Про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода.

На другому місці йде графа "проти всіх" – 5,2 відсотка голосів. У свою чергу Інститут громадської політики правлячої партії "Аманат" видав такі цифри: Токаєв – 85,42 відсотка; "проти всіх" – 3,04 відсотка. Третій екзит-пол від інституту комплексних соціальних досліджень "СОЦІС-А" свідчить, що у Токаєва – 82,02 відсотка, "проти всіх" – 4,22 відсотка.

До 22-ї години 20 листопада в Казахстані завершилося голосування на виборах президента країни. За попередніми даними Центральної виборчої комісії, бюлетені для голосування отримали 69,43% загальної кількості громадян, включених до списків.

Вибори президента в Казахстані проходили на тлі скарг незалежних спостерігачів на порушення виборчого процесу та затримання активістів, які проводили акції протесту проти голосування, вважаючи його несправедливим.

Що відомо про Касим-Жомарта Токаєва

Це - 2-й президент Казахстану. Народився 17 травня 1953 року, Алма-Ата, Казахська РСР. Навчався у Московському інституті міжнародних відносин МЗС СРСР, проходив переддипломну практику в посольстві СРСР в КНР. 

Після випуску вступив на службу до Міністерства закордонних справ СРСР та був призначений на посаду до посольства в Сінгапурі.

У 1979 року повернувся до апарату МЗС, де працював до 1985 року, після чого був відряджений до радянського посольства в Пекіні, де обіймав посади другого секретаря, першого секретаря й радника. 1991 року вступив до Дипломатичної академії МЗС СРСР на курси підвищення кваліфікації керівних дипломатичних кадрів.

1992 року отримав пост заступника міністра закордонних справ Казахстану. 1993 року він став першим заступником міністра закордонних справ, а 1994 року очолив міністерство. В березні 1999 року був призначений на посаду заступника прем'єр-міністра. В жовтні того ж року очолив уряд.

У січні 2002 року подав у відставку й у подальшому був призначений на посаду державного секретаря — міністра закордонних справ (до 2007). На посту голови зовнішньополітичного відомства відігравав активну роль у процесі непоширення ядерної зброї.

У 2007 року був обраний головою Сенату Казахстану. У 2008 року став віце-президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ. В березні 2011 року Токаєв був призначений на посаду заступника Генерального секретаря ООН, Генерального директора відділення ООН у Женеві, а також особистого представника Генерального секретаря ООН на Конференції з роззброєння.

16 жовтня 2013 року обраний головою Сенату Казахстану. 20 березня 2019 року, замість нього, Головою Сенату обрана Назарбаєва Дарига Нурсултанівна.

19 березня 2019 року після заяви Нурсултана Назарбаєва про те, що складає з себе повноваження президента Казахстану, 20 березня 2019 Касим-Жомарт Токаєв вступив на посаду Президента Казахстану.

Касим-Жомрат Токаєв має ступінь доктора політичних наук, є автором багатьох праць з питань міжнародних відносин. Дійсний член Всесвітньої академії гуманітарних і природничих наук, член Ради «мудреців» Мюнхенської конференції з безпеки, Почесний професор Шеньчженьського університету, Почесний професор і Почесний доктор Дипломатичної академії МЗС Росії, а також член її Піклувальної ради, Почесний президент Казахстанської Ради з міжнародних відносин. Окрім того, Токаєв є керівником Секретаріату З'їзду лідерів світових і традиційних релігій, Почесним деканом Женевської школи дипломатії й міжнародних відносин. Розлучений. Має сина 1984 р.н.

Політика щодо України

1 березня, на шосту добу повномасштабної війни Росії проти України, президент Касим Жомарт Токаєв запропонував своє посередництво в перемовинах щодо перемир'я. Він також провів переговори з Путіним та закликав знайти компроміс з Україною. За даними американських журналістів, Росія просила Казахстан долучитися до російських окупаційних військ в Україні, проте Казахстан відмовив. Перед цим уряд Казахстану заявив, що не визнає так звані «республіки» на Донбасі та виключив можливість перекидання своїх миротворчих сил туди на прохання Росії.

2 квітня Токаєв провів телефонну розмову з Путіним, у якій обговорив хід перемовин між Україною та Росією про війну. 15 червня в прямому ефірі пропагандистського телеканалу «Росія 24» Токаєв заявив, що Казахстан не буде сприяти Росії в обході санкцій, а також обурився тим, що деякі російські політики ведуть агресивну риторику стосовно Казахстану.

17 червня президент Казахстану Токаєв, бувши фактично єдиним із високопоставлених іноземних гостей петербурзького економічного форуму, не враховуючи Лукашенка, представників талібану та представників фейкових утворень, заявив віч-на-віч російському президенту В. Путіну, що не буде визнавати квазідержавні утворення на Донбасі, Південну Осетію, Абхазію.

Нагадаємо, Публічна відмова президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва визнати ДНР та ЛНР у якості незалежних держав та прийняти російський орден Олександра Невського багато хто назвав ляпасом Путіну. Аналітики шукають причини такої зухвалої поведінки та будують прогнози подальшого розвитку стосунків двох держав-сусідок.