МВФ вимагав прозорості, а отримає корупційні ризики: що не так із законопроєктом Гетманцева про ФГВФО
Замість реалізації справжніх реформ, спрямованих на захист вкладників, голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, використовуючи вимоги МВФ як привід, подав законопроєкт №13007, цей документ не лише розширює повноваження ФГВФО, але й робить його повністю ручним, створюючи передумови для масштабних корупційних зловживань, вважають експерти
МВФ вимагає прозорості у діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте законопроєкт №13007 лише посилює корупційні ризики. Документ, ініційований Данилом Гетманцевим, розширює повноваження ФГВФО, роблячи його фактично неконтрольованою структурою без належного судового нагляду. Вкладники можуть втратити право на своєчасне відшкодування коштів, а передача активів ліквідованих банків ризикує стати закритим і корупційним процесом.
Україна вже багато років співпрацює з Міжнародним валютним фондом (МВФ), виконуючи взяті на себе зобов'язання щодо реформування фінансової системи. Однією з ключових вимог МВФ є вдосконалення законодавства щодо діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Зокрема, міжнародні партнери наполягали на запровадженні відкритого конкурсу для призначення директора-розпорядника ФГВФО, що мало б забезпечити прозорість і незалежність цієї установи. Ще одна вимога - запровадження ефективних механізмів контролю за діяльністю фонду. Однак, замість реалізації справжніх реформ, спрямованих на захист вкладників, голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, використовуючи вимоги МВФ як привід, подав законопроєкт №13007. Цей документ не лише розширює повноваження ФГВФО, але й робить його повністю ручним, створюючи передумови для масштабних корупційних зловживань, вважають експерти.
Розширення повноважень ФГВФО: контроль без відповідальності
Законопроєкт передбачає значне посилення ролі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, фактично роблячи його неконтрольованою структурою. Тобто можливості ФГВФО значно розширюються, однак механізму контролю за його діяльністю у громадськості не буде. Відповідно до положень документа, Фонд отримує можливість:
- самостійно приймати рішення щодо управління активами ліквідованих банків без прозорих механізмів оцінки;
- позбавляти вкладників права на своєчасне відшкодування коштів;
- обмежувати можливість судового оскарження своїх дій.
Зокрема, законопроєкт, поданий Гетманцевим, пропонує фактично позбавити вкладників права на своєчасне відшкодування коштів і ліквідує прозорі механізми компенсації. Нардеп також пропонує протиправно позбавляти права власності клієнтів банку, що перебуває в процесі ліквідації, які користувались послугами відповідального зберігання, у разі не звернення за своїми коштами протягом 90-днів з моменту отримання відповідного сповіщення. Подібна процедура протиправного привласнення чужих коштів передбачена в законопроєкті й щодо акціонерів та кредиторів, які своєчасно не звернулись з відповідною вимогою. Така законодавча ініціатива суперечить нормі Конституції України щодо права на вільне володіння майном.
Гетманцев також пропонує значно розширити можливості Фонду гарантування вкладів фізосіб щодо управління активами і водночас фактично забрати в учасників процесу ліквідації банку можливість судового перегляду рішень ФГВФО. Крім того, для учасників процесу ліквідації банку пропонується обмежити строки для оскарження в судах рішень ФГВФО до 1 місяця. Це суперечить загальним засадам цивільного законодавства і створює передумови для зловживань відповідальними посадовими особами.
"Строк у 1 місяць на оскарження рішень ФГВФО є необґрунтовано коротким і таким, що значно ускладнює доступ до правосуддя для вкладників, бізнесу та інших зацікавлених осіб. Враховуючи складність фінансових спорів, необхідність аналізу документів, збору доказової бази та залучення експертів, такий обмежений термін фактично позбавляє людей можливості ефективного захисту", - розповів УНН засновник юридичної компанії "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко.
За його словами, вкладники, чиї права порушені, часто дізнаються про незаконні дії із запізненням, а на момент, коли інформація стає публічною, можливість оскарження вже втрачається.
"Один місяць – це критично малий термін, оскільки навіть отримання офіційних відповідей від держорганів може займати більше часу. Додатково слід врахувати, що оскарження дій Фонду гарантування вкладів зазвичай вимагає глибокого фінансового та юридичного аналізу, а в разі порушень у процедурі продажу активів – ще й залучення судових експертів. Встановлення такого обмеження створює умови для зловживань з боку посадових осіб та значно ускладнює можливість перегляду спірних рішень", - пояснив юрист.
Він наголосив, що це не відповідає статті 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також суперечить практиці Європейського суду з прав людини, що вимагає забезпечення розумних строків для звернення до суду.
На думку Касьяненка, є кілька очевидних ситуацій, які доводять, що місяця недостатньо. Наприклад, активи ліквідованого банку можуть бути продані за значно заниженою вартістю внаслідок змови між учасниками торгів, і вкладник дізнається про це лише після закінчення встановленого строку. Також можливі ситуації, коли до суду подають документи, що містять технічні або юридичні помилки, виправлення яких потребує часу, а заявник просто не встигає подати уточнені докази.
Крім того, в багатьох випадках люди просто не отримують вчасно інформацію про проведені торги чи укладені правочини, що позбавляє їх можливості діяти оперативно. Це очевидно суперечить принципу рівного доступу до правосуддя.
"Мінімальний розумний строк для оскарження таких рішень має становити щонайменше три-шість місяців, як це передбачено для більшості спорів у господарському та адміністративному судочинстві. Для того щоб уникнути зловживань і порушень прав громадян, слід передбачити винятки, які дозволятимуть продовжити строк оскарження у випадках, коли особа не мала змоги вчасно дізнатися про порушення або зіткнулася з бюрократичними перешкодами. Також необхідно закріпити механізм призупинення строку оскарження у разі затримки доступу до інформації або документів. В іншому випадку цей законопроєкт відкриє широкі можливості для ухвалення сумнівних рішень без реальної можливості їх перегляду", - зазначив юрист.
Знищення судового нагляду над діяльністю ФГВФО суперечить принципам верховенства права та створює передумови для масштабних зловживань. Таким чином, активи ліквідованих банків можуть бути розподілені непрозоро, що призведе до корупційних схем та втрати довіри до фінансової системи.
Обмеження доступу до публічної інформації
Законодавча ініціатива, яку просуває Гетманцев, також суперечить "Про доступ до публічної інформації". Цей закон гарантує кожному право отримувати інформацію, що перебуває у розпорядженні органів влади. Державні установи зобов’язані забезпечувати відкритість, прозорість та доступність даних про свою діяльність. Обмеження доступу можливе лише на законних підставах і не може використовуватися для приховування порушень прав людини.
Однак запропонований Гетманцевим законопроєкт суттєво звужує доступ до інформації про передачу активів банків, оскільки надає Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національному банку України право обмежувати публічний доступ до даних про ліквідаційні процеси банків.
Закритість інформації щодо управління активами ліквідованих банків ускладнить громадський контроль, створюючи умови для можливих зловживань і маніпуляцій при розподілі активів. Робота ФГВФО стане менш прозорою, що позбавить громадян можливості дізнатися, як використовуються їхні кошти, та оперативно реагувати на можливі порушення. До того ж, нестача інформації ускладнить судові процеси, пов’язані з оскарженням дій ФГВФО.
Усе це значно підвищує корупційні ризики в процесі ліквідації банків. Як наслідок, знижується довіра до фінансової системи та державних інституцій як серед українських громадян, так і серед іноземних інвесторів.
Створення корупційних ризиків
Законопроєкт, ініційований Гетманцевим, передбачає суттєве розширення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Водночас документ не містить дієвих механізмів контролю за діяльністю Фонду, що створює серйозні корупційні ризики.
Зокрема, пропонується дозволити ФГВФО передавати активи банків без відкритих конкурсів і належної оцінки їхньої ринкової вартості. Це відкриває можливості для корупційних схем, оскільки таким чином Фонд зможе продавати майно банків, що ліквідуються, за заниженими цінами компаніям, пов’язаним із їхніми колишніми власниками.
Запропоновані зміни прямо порушують норми Закону України "Про запобігання корупції":
- Стаття 3: "Державні органи повинні забезпечувати прозорість своєї діяльності і попереджати корупційні ризики."
- Стаття 5: "Державні рішення повинні прийматися з урахуванням антикорупційних механізмів і прозорості процедур."
- Стаття: "Посадові особи зобов’язані уникати конфлікту інтересів і не можуть ухвалювати рішення, що сприяють незаконному збагаченню."
Гетманцев фактично пропонує парламенту ухвалити закон, який унеможливлює реальний контроль за діяльністю ФГВФО. Запровадження таких норм обмежує можливість державних органів здійснювати перевірки та проводити ефективний аудит Фонду.
У разі ухвалення цього законопроєкту суттєво зросте ризик "ручного управління" банківською системою. ФГВФО отримає майже необмежені повноваження у процесі ліквідації банків, не підконтрольні державі, суспільству чи судовим органам.
Очевидно, що МВФ не вимагав обмеження прав вкладників, акціонерів та кредиторів ліквідованих банків, паралельно з ліквідацією механізмів контролю за діяльністю Фонду гарантування вкладів. Ба більше, ці зміни можуть негативно вплинути на євроінтеграцію України, адже в ЄС особливу увагу приділяють захисту прав громадян і дотриманню законності.
Якщо цей закон буде ухвалений, кредитори та вкладники ризикують залишитися без ефективних механізмів захисту своїх прав. Це, своєю чергою, може призвести до масових позовів до Європейського суду з прав людини та додаткових витрат з державного бюджету України.
Окрім того, прийняття цього закону становитиме серйозну загрозу для стабільності банківської системи. Втрата довіри до інституту гарантування вкладів може спричинити відтік депозитів, що матиме негативні наслідки для економіки. Також такі зміни у банківському секторі відлякуватимуть інвесторів, що значно погіршить інвестиційний клімат у країні.
В умовах війни та економічної нестабільності владі слід не узурпувати повноваження, а навпаки — посилювати механізми захисту прав громадян і забезпечувати прозорість фінансової системи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
