Мобілізація засуджених: експерти поділилися з Інформатором доводами за та проти
В Україні вже почався процес мобілізації засуджених, а бойові підрозділи займаються рекрутингом у тюрмах; подекуди вважали це рішення неправильним, але чи дійсно існує загроза або ж це посилить фронт – думки експертів розділилися
В Україні 27 травня стартував процес мобілізації засуджених, бойові підрозділи подекуди у тюрмах вже проводять рекрутинг. Очікується, що така практика підсилить фронт, але чи так це? Експертні думки відрізняються – дехто вважає, що мобілізовані в’язні у переважній більшості віддано захищатимуть країну. Однак існує думка, що вони лише стануть додатковим навантаженням для тих наших захисників, які вже є на фронті. Йтися може не про тяжкі злочини або дезертирство, але все ж нові проблеми з’явитися можуть. Інформатор поспілкувався з експертами з питання мобілізації українських в’язнів та дізнався, які є ризики від відправлення засуджених на війну та наскільки вони є виправданими.
Мобілізація засуджених – які існують ризики
За оцінками колишнього голови Державної пенітенціарної служби, адвоката Сергія Старенького, для проходження служби у ЗСУ можуть звільнити близько 2 тисяч засуджених. Така кількість, на його думку, навряд чи зможе підсилити фронт. Натомість вони можуть створити нові проблеми. Зокрема, певна кількість таких людей бажає отримати свободу у порівнянні з життям у колонії і, за законом, за ними передбачений адміністративний нагляд. Втім, за його словами, в умовах інтенсивних бойових дій такий нагляд є практично неможливим. Тож вони можуть і спробувати дезертирувати.
“Ризик є. Як правило, це люди (засуджені – ред.), які не звикли дотримуватися закону, не звикли виконувати команди. Коментарі військових з цього приводу відрізняються, але зводяться до того, що вони готові служити із колишніми в’язнями, але за умови, якщо вони конкретно знатимуть, що саме за людина буде їхнім побратимом і чого від неї можна очікувати. В іншому випадку – їм такого добра не треба”, – розповів Старенький у коментарі Інформатор.
Крім того, є ризик і щодо інших злочинів з боку в’язнів, які, зокрема, були засуджені за незаконний обмін наркотиків. І такі ризики є досить високими. Адвокат нагадав, що журналісти NZL проаналізували 400 справ, які зупинили через мобілізацію обвинувачуваних. З них 25% повторно скоїли свої злочини під час служби у ЗСУ.
“Я думаю, що в’язні, які звільняються із колонії, десь приблизно на такий відсоток схильні до скоєння злочинів. Які не кажу про військові злочини, але це можуть бути неуставні взаємини – спроби життя “по поняттях”, крадіжки, вживання наркотиків і т.д. Ця категорія має підвищений ризик таких дій. Проблем буде більше, ніж користі від мобілізації в’язнів до Збройних сил”, – підсумував правозахисник.
Водночас керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій Оксана Заболотна у коментарі “24 каналу” наголосила, що більшість ризиків буде усунена завдяки тому, що служити засуджені будуть в окремо створених для них спецпідрозділах. Перед цим кожну справу суд розглядатиме окремо, а у випадку нового правопорушення нова покарання сумуватимуть із попереднім.
Як воюватимуть засуджені
У Едуарда Багірова, з яким ми також поспілкувалися, думка різниться із попередніми спікерами. З огляду на свій понад 30-річний досвід роботи з в’язнями, він заявляє, що понад 95% засуджених не намагатимуться втекти зі служби, здатися у полон або ж перейти на бік ворога. Ба більше, він вважає, що вони взагалі не порушуватимуть Закон України та чесно нестимуть військову службу.
“Можуть бути такі, хто скористається і намагатиметься втекти, порушити контракт, але таких буде мізерний відсоток. Якщо вони погодяться захищати країну, а потім відмовляться, то в разі повторного їхнього потрапляння до тюрми відношення до них буде вкрай негативне – як з боку адміністрації установи, так і з боку інших засуджених. В них будуть дуже погані умови. У тюрмах, крім того, є неписані закони - якщо пообіцяв, то маєш дотриматися обіцянки”, – зазначив Багіров у коментарі Інформатору.
Також, за його словами, мобілізовані засуджені у переважній більшості не намагатимуться здатися у полон ворогу або перейти на бік російських окупантів і таким чином уникнути покарання. Він наголосив, що за “кримінальними законами” брати в руки зброю є своєрідним порушенням. Тож якщо колішні засуджені, які пійшли у військо, здадуться у полон або співпрацюватимуть з ворогом, то у підсумку отримають ще гірше ставлення з боку росіян, ніж до інших українських військовослужбовців, які перебувають у полоні та піддаються катуванням зокрема.
Голова “Харківської правозахисної групи” Євген Захаров у спілкуванні з нами зауважив, що ризиків щодо дезертирства, на його думку, немає. Головну роль відіграє бажання засуджених йти воювати та бажання Сил оборони взяти людей з такої категорії до армії. А тут, за його словами, можуть бути певні проблеми.
“Я не впевнений, що ті, кому залишилося до умовно-дострокового звільнення залишилося небагато, підуть зараз в армію, щоб менше часу бути у неволі - вони мають бути дуже патріотично налаштованими, щоб мобілізуватися. Можна очікувати, що підуть ті, кому лишилося довго сидіти, тож можна сподіватися, що їхнє бажання буде щирим”, – підкреслив Захаров, відповідаючи Інформатору.
Скільки засуджених можуть мобілізувати
За оцінками Мін’юсту, у місцях позбавлення волі зараз відбувають покарання близько 26 тисяч людей. Потенційний ресурс тих із них, кого можна мобілізувати, становить 15 – 20 тисяч осіб. У відомстві кажуть, що вже понад 3 тисячі в’язнів подали відповідні заяви. Втім, Сергій Старенький називає іншу цифру – за його словами, до лав армії може приєднатися близько 2 тисяч засуджених і така кількість не підсилить фронт.
Водночас існують дані і про мобілізацію від 5 до 15 тисяч людей з цієї категорії. У свою чергу, адвокат та кандидат юридичних наук Володимир Пищида розповів виданню УНІАН, що посадовці називають різні цифри, а найбільша, яку він чув, – це 50 тисяч в’язнів, яких потенційно можуть мобілізувати.
Що відомо про мобілізацію засуджених в Україні
Президент Володимир Зеленський ще 17 травня підписав законопроєкт №11079-1, який дозволяє деяким категоріям ув'язнених добровільно приєднуватися до лав Сил оборони. Водночас мобілізувати не зможуть засуджених за:
- умисне вбивство двох або більше людей;
- вбивство, вчинене з особливою жорстокістю або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- злочини проти основ національної безпеки України;
- особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення;
- злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості;
- причетність до тероризму;
- порушення ПДР у нетверезому стані, що спричинило загибель кількох людей;
- введення в оману суду чи іншого уповноваженого органу;
- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище.
Вступ до війська для засуджених є добровільним, але для цього кожну справу має окремо розглянути суд та вирішити, чи можна цю людину відправили на службу. Перед мобілізацією ув'язнених необхідна згода командира військової частини, проходження ВЛК.
Потенційним кандидатам на момент вступу у військо має залишатися щонайменше три роки до закінчення відбування покарання. Втім, для мобілізованих засуджених не передбачені відпустки, адже під час відпочинку за ними буде важко здійснювати постійний нагляд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
