Мирні переговори у Стамбулі - це фікція, війна триватиме до вересня - розбір Інформатора
Пʼять найважливіших питань щодо встановлення миру та нового наступу Росії
Мирні переговори у Стамбулі гарантовано не принесуть ніяких результатів. Трамп навряд чи відвідає їх, як і Путін. Зустріч імовірно відбудеться - між якимись представниками української та російської делегацій. Але рішень досягнуто не буде. Інформатор розбирався у пʼяти найважливіших питаннях щодо переговорів у Стамбулі 15 травня.
1. Чим так погані переговори у Стамбулі?
Хто уважно слухав нічний виступ бункерного діда Путіна, мав зрозуміти: єдина умова, на якій ґрунтується його мирні переговори - це Стамбульські угоди 2022 року. Ті самі, що мають залишити Україну майже без збройних сил, а Росії зробити гарантом української безпеки.
Путін наголошував, що ці угоди були "парафійовані" Арахамією. Чорт його зна, що він мав на увазі, бо парафіювати означає лише підтвердити, що текст автентичний, поставивши на угоді власний підпис. Ніяких юридичних наслідків парафіювання не має.
Стамбульські угоди вкрай невигідні Україні. Раніше Інформатор докладно розбирав цей момент. Тож Україна не підпише їх у будь-якому випадку.
Проте Україні важливо, щоб переговори (на будь-якому рівні) все ж відбулися, і Сполучені Штати не мали б можливості дорікнути Зеленському, що він все зриває. Тож попри заяву Михайла Подоляка щодо того, що Зеленський спілкуватиметься лише з Путіним, переговори напевно відбудуться. Просто вони не відбудуться без Зеленського.
Але ймовірність якихось домовленностей мінімальна, це факт. Це вже озвучив голова ОП Андрій Єрмак:
"У такому разі світ повинен дати потужну відповідь – нові санкції проти агресора та посилення військової допомоги Україні".
2. А чому б Путіну не взяти участь у переговорах?
Відповідь напрочуд проста. Він не знає, що говорити. Не мав шансу підготуватися.
Справа в тому, що переговори за участі президентів країн завжди завершальний етап у будь-якому врегулюванні. Перед тим всі питання вже обговорені та знайдено рішення.
Зараз не так. Ніяких рішень немає. Тож Зеленський, погодившись на переговори та прийнявши рішення брати участь в них особисто, лише поставив Путіна в незручне становище.
Тепер якщо Путін приїде у Стамбул, він матиме потребу брати участь в експромтах з людиною, яка з часів "Кварталу" вважалася королем експромтів. Якщо не приїде, стане зрозумілим, що Путін не прагне миру. Зрештою це і так вже зрозуміло.
Інші причини другорядні. Наприклад, Путін розвивав абсурдну теорію про нелегитимність Зеленського: вибори ж в Україні не видбулися у 2024 році. Проте у Британії під час Другої світової вибори теж не відбувалися, з тих самих причин. Хоча це не викликало сумнів в легитимності Черчиля. Зустрітися віч-на-віч з Зеленським для Путіна тепер те ж саме, що спростувати самого себе. Але якби в Путіна було бажання, він би зустрівся.
3. Чому Росія затягує мирні переговори? Вона хоче воювати нескінченно?
Як кажуть експерти, Росія хоче припинити війну у 2025 році. Проте вона готова зробити це принаймні тоді, коли матиме шанс отримати всю територію Донецької та Луганської областей.
Також вона мріє про Херсон та Запоріжжя. Готова їх захопити чи отримати їх шляхом мирних переговорів.
До речі це ще одна проблема із «парафійованими Арахамією» Стамбульськими домовленностями. Справа у тому, що в них записано, що в разі припинення вогню, Росія повернеться до кордонів на січень 2022 року. Але тепер Путін хоче отримати не лише території, які вже окупував, але й те саме місто Запоріжжя, яке ніколи не було окупованим. Для нас це неможливі умови.
Зараз Путін сподіваєтсья, що переговори будуть зірвані без наслідків для нього. Потім він розпочне новий масований наступ на Україну.
Кажуть, в нього вже все готово для подібного наступу. Він провів приховану мобілізацію, набрав контрактників та залучив північнекорейське мʼясо. Тобто він сподівається десь прорвати фронт. Загалом Путін хоче воювати до осені, а потім повернутися до переговорів, умови яких залежатимуть від результатів воєнних дій влітку.
Тобто в цілому це не надто добра новина. Але є деякі фактори, що впливають на рішення у Кремлі.
4. А хто вирішив, що Путін хоче воювати лише до осені?
Фахівці кажуть, так вирішила економіка Росії. Путін розуміє, що у разі економічного колапсу навряд чи він користуватиметься такою шаленою підтримкою, як зараз. Тож він бажає уникнути такого сценарію та радиться із своїм оточенням, як найкраще це зробити.
А оточення Путіна умовно можна поділити на два кола. Перше коло - це конспірологи, яки радять йому битися з Україною, з Європою та розповідають про примарний новий світовий порядок, де не буде впливу Америки, а Росія посяде гідне місце разом з Китаєм. Кажуть, треба ще трохи дотиснуту - та все вдасться.
До тієї групи входить славнозвісний друг Путіна Патрушев, який зараз керує Радбезом, радник Путіна Ушаков, який їде до Стамбула на переговори з Україною разом з Лавровим та багато інших персон.
Звісно перемога Трампа та його недолугої команди підсилила впевненість у тому, що подібні плани не лише фантастика. Але видно, що Трамп змінює погляди на події навколо російсько-української війни.
Друге коло в оточенні Путіна - це економісти. Вони лякають Путіна прогнозами щодо того, як економіка Росії лусне, якщо не припинити воєнні дії. І нарешті у звітах економістів зʼявився конкретний термін, коли економіки лусне. Це має трапитися до кінця 2025 року. Тож Путін розуміє, що йому потрібно припиняти війну у цей термін.
Новий міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов, призначений на цю посаду за ініціативи Путіна, теж є економістом. До цієї групи також входять голова Центробанку Набіулліна, а найвпливовішою постаттю є мабуть Сергій Глазьєв (який, до речі, народився у місті Запоріжжя).
У підсумку рішення Путіна є компромісом між поглядами конспірологів та економістів: він хоче битися до вересня, щоб отримати більше територій, а потім припинити війну на тих умовах, що матимуть актуальність станом на вересень. Тим самим він нібито задовільняє обидві групи впливу.
5. А що Китай? Він теж хоче продовження війни?
Після візиту правителя Китаю Сі Цзіньпіна до Москви його наміри стали зрозумілішими. Сі хоче встановити мир в Україні через те, що війна, за якою виразно сторчать його вуха, напружує Європу. А Китаю потрібен вплив на Європу та її ринок, найбільшій у світі.
Зараз цієї мети, здається, досягнути легче ніж будь-коли, через непередбачуваність дій Трампа, його тарифних війн та безглуздої політики. Фактично Європа у кроці від укладання вигідних угод із Китаєм. Проте Європа налаштована вимагати від Китаю гарантій безпеки, зокрема, через дії Росії. Мир в Україні де-факто є предметом торгу з Китаєм.
Варто зазначити, що Сі Цзіньпін здатний припинити війну, лише зателефонувавши раз Путіну. Але йому потрібно, щоб всі визнали: саме Китай встановив в Україні мир. Трамп не спромігся - а в пана Сі одразу ж вийшло.
Це буде важливе іміджеве досягнення для Китаю. Всім стане зрозумілим, хто є новий хазяїн світу.
Але Китаю вигідно, щоб спочатку всі переконалися, Америка не здатна врегулювати конфлікт. Вона усунулася від мирних переговорів. Тож Китаю добре затягувати з встановленням миру теж до осені.
Мабуть саме це обговорював Путін зі своїм далекосхідним хазяїном під час його візиту на парад побєдобєсія у Москву. Тобто тут інтереси РФ та Китаю збіглися.
Саме після цього Путін відверто заговорив про повернення до Стамбульських угод. Раніше він про них згадував ще у дотрампівську епоху. Цей момент дозволяє цілком зробити наш прогноз: переговори у Стамбулі завершаться нічим. Війна триватиме до осені.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
