Через проблеми з наведенням російська гіперзвукова ракета демонструє низьку точність, а одна з останніх атак могла завершитися падінням боєприпасу на окупованій Донеччині
Російський ракетний комплекс "Орєшнік", який у Кремлі позиціонують як "невразливу" гіперзвукову зброю, має серйозну слабку сторону. У ракети низька точність ураження. Через це експерти дедалі частіше називають його радше інструментом психологічного тиску. І відкрито кажуть, що ця ракета не є ефективною системою для високоточних ударів.
Про це повідомляє WELT. Головний мінус "Орєшніка" попри швидкість понад 10 Махів і складність перехоплення сучасними системами ППО, це бойова результативність ракети, яка викликає сумніви. Під час останньої атаки "Орєшнік" був запущений із полігону Капустін Яр у РФ і впав у районі Білої Церкви на Київщині. За інформацією української влади, внаслідок удару спалахнули гаражі, однак обійшлося без жертв.
Аналітики наголошують: для такого удару окупанти використали надзвичайно дорогу ракету, вартість якої оцінюють у десятки мільйонів доларів. Але фактичним результатом стало ураження другорядної інфраструктури.
"Орєшнік" розроблений на основі балістичної ракети середньої дальності РС-26 "Рубіж". Він здатен переносити кілька бойових блоків сумарною вагою до 1,5 тонни та вражати цілі на відстані до 5000 кілометрів. Його основними перевагами вважають гіперзвукову швидкість і складну траєкторію, що значно ускладнює роботу протиракетної оборони.

Однак фахівці пояснюють: під час входження ракети в атмосферу навколо неї виникає плазмовий шар із температурою у тисячі градусів. Саме він блокує супутниковий і радіозв'язок, через що система втрачає можливість точно коригувати курс на завершальному етапі польоту. Це й призводить до суттєвого зниження точності.
Через таку особливість "Орєшнік" називають доволі суперечливою зброєю: його важко збити, але при цьому він не забезпечує достатньої точності для "хірургічних" ударів по конкретних військових цілях.
Більшість традиційних систем протиповітряної оборони, зокрема IRIS-T, не були створені для боротьби з такими ракетами. Навіть комплекси Patriot можуть перехоплювати подібні цілі лише за сприятливих умов і за наявності найсучасніших перехоплювачів.
Саме тому країни Заходу активно розвивають системи екзоатмосферного перехоплення - серед них Arrow 3 і THAAD. Їхнє завдання полягає у знищенні балістичних ракет ще за межами атмосфери, до моменту розділення бойових блоків.
Попри заяви диктатора Володимира Путіна про "неперехоплюваність" ракети, військові експерти переконані: "Орєшнік" не є невразливим. Водночас для його знищення необхідна складна багаторівнева система оборони із супутниковим попередженням, далекобійними радарами та дорогими ракетами-перехоплювачами.

У ніч на 24 травня під час чергового масованого удару по Україні російська армія застосувала "Орєшнік" у так званому кінетичному варіанті. Ракету запустили у напрямку Білої Церкви на Київщині. В Інституті вивчення війни (ISW) не виключають, що Росія могла запустити одразу дві балістичні ракети середньої дальності "Орєшнік". За однією з версій, одна з них вийшла з ладу та впала на тимчасово окупованій території Донеччини. Якщо цей запуск підтвердиться, це означатиме, що окупанти задарма пустили на вітер 50 мільйонів доларів у власному тилу, а загальний кошторис цього обстрілу підскочив до 411 мільйонів доларів.
Цю невдачу окупантів зафіксували аналітики Інституту вивчення війни (ISW), а суму збитків оприлюднило інформагентство Міноборони. Американські експерти посилаються на дані українських OSINT-спільнот, які виявили показове відео з фронту. На кадрах видно падіння шести суббоєприпасів, на які під час атаки зазвичай розділяється бойова частина цієї балістики.