Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді висміяв погрози глави МЗС РФ і заявив, що Україна визначила сотні об'єктов у сусідній країні для удару у разі необхідності
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр) публічно відповів на погрози Росії щодо "системних ударів" по Києву і натякнув Мінську на серйозні наслідки. Мадяр вже попереджав Лукашенка щодо пропуску ворожих дронів через білоруський повітряний простір - цього разу генерал пішов далі. Він заявив, що українські військові вже визначили 500 цілей у Білорусі, і порадив Лукашенку "не лізти в очі Україні".
Своє звернення Бровді опублікував у власному Telegram-каналі Мадяра. Приводом стала заява глави МЗС Росії Сергія Лаврова, який напередодні пригрозив узятися до "системних ударів по об'єктах у Києві". Командувач СБС у відповідь нагадав про реальні втрати російського паливно-енергетичного комплексу та оборонної промисловості від українських ударів.
За словами Бровді, дев'ять із тринадцяти уражених російських нафтопереробних заводів зупинили роботу. Він визнав, що "це не смертельно, усе відновлюється", проте підкреслив: ці удари були "системними й послідовними" - на відміну від декларацій Лаврова. Командувач СБС закликав побратимів продовжити атаки по російському ВПК, знищення живої сили та засобів протиповітряної оборони.
Окреме попередження Бровді адресував Олександру Лукашенку. Командувач зазначив, що Білорусь ризикує стати безпосередньою метою у разі втягування у війну - і натякнув, що "перші 500 цілей" вже на олівці. Звертаючись до українського народу, генерал закликав зберігати "віру та витримку" й уважно стежити за сигналами повітряної тривоги.

Заява Бровді прозвучала на тлі нових свідчень реальності білоруської загрози. У ніч на 24 травня Росія завдала масованого комбінованого удару по Києву, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Британська розвідка й посольство США напередодні попереджали про підготовку масштабної атаки на столицю.
Білоруський повітряний простір залишається одним із маршрутів, якими агресор використовує для таких ударів. Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов зазначав, що під час масованої атаки рашистські дрони рухалися вздовж білоруського кордону на відстані 5-10 км "буквально один за одним". Президент Володимир Зеленський попереджав, що Москва активізувала спроби залучити Білорусь до повномасштабних бойових дій.
Загроза втягування Білорусі у війну перестала бути лише предметом чуток після того, як французький президент Еммануель Макрон вперше за понад чотири роки зателефонував Лукашенку. Макрон застеріг його від вторгнення в Україну, і сам факт відновлення контакту на вищому рівні свідчить: Париж сприйняв ризик цілком серйозно.
За словами Лукашенка, Мінськ не бачить "ні цивільної, ні військової необхідності" брати участь у бойових діях проти України. Свою позицію він сформулював чітко: Білорусь вступить у війну лише у разі прямої "агресії" проти власної території. Водночас він наголосив, що у разі такого сценарію Мінськ і Москва діятимуть разом - і захищатимуть, за його висловом, "вітчизну від Бреста до Владивостока".
Речник ДПСУ Андрій Демченко запевнив, що жодного створення ударного угруповання на території Білорусі станом на зараз не фіксується. І Лукашенко заявив, що не планує вторгення, ба більше, навіть сказав, що не проти приїхати до Києва, щоб зустрітися із Зеленським. В ОП вважають, що його слова та заяви нічого не означають.
До цього Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті констатував, що Росія вже де-факто анексувала Білорусь у рамках Союзної держави та повністю контролює її збройні сили. Ворог активно використовує білоруську інфраструктуру (наприклад, цивільні стільникові вишки для навігації «Шахедів» під час ударів по Україні) та влаштовує провокації проти країн НАТО.