Російський уряд може визнати послуги Яндекса "неповноцінними" і навіть ідентифікувати менеджерів компанії як "іноземних агентів"
Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв накинувся з погрозами на російську інтернет-компанію "Яндекс". А все через те, що її голосовий помічник Alisa не зміг надати відповіді, які узгоджуються з російською державною пропагандою. Мєдвєдєв заявив, що Кремль в результаті може визнати компанію "іноземним агентом".
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики зазначають, що 19 травня Медведєв розкритикував голосовий помічник Alisa від Яндекса, тому що він не зміг відповісти на запитання про закон США, який схвалює конфіскацію російських закордонних активів, та про пам’ятники нібито симпатикам нацизму, які начебто встановлюють в Україні.
Медведєв заявив, що штучний інтелект Яндекса є "боягузом", й припустив, що Яндекс може бути стурбований можливою образою своїх західних клієнтів. За словами російського чиновника, небажання Яндекса давати відповіді на ці запитання сильно підриває довіру до його продуктів та може стати підставою для російського уряду визнати послуги Яндекса "неповноцінними" і навіть ідентифікувати менеджерів компанії як "іноземних агентів".
Російські ЗМІ пишуть, що чиновники у РФ раніше подавали скарги на подібні великі мовні моделі через те, що вони не дають достатньо "патріотичних" відповідей. ISW прогнозує, що російська влада, ймовірно, продовжуватиме боротися з великими мовними моделями, оскільки Кремль прагне зміцнити свій контроль над російським інформаційним простором.
Кремль безперестанку поширює свою пропаганду в Україні. Наприклад, останніми днями російські пропагандисти активно просувають наратив про нібито "незаконність" дій української влади у період воєнного стану. Вони заявляють: якщо війна не оголошена, отже юридично вона не ведеться. А тому всі обмеження прав громадян і заходи держави на виконання воєнного стану нібито незаконні.
Насправді в українському законодавстві є докладне висвітлення статусу і процедур, пов'язаних з воєнним станом. Зокрема, про це йдеться у законах "Про оборону України" та "Про правовий режим воєнного стану". Влада керується саме цими нормами, і вони є достатніми законними підставами для всіх дій з організації відсічі агресії: застосування сили, мобілізації тощо. Зокрема, воєнний стан в Україні було запроваджено 24 лютого 2022 року на три місяці. І з того часу він регулярно продовжується, як того вимагає закон.
Нагадаємо, разом із загостренням обстановки на фронті стався новий виток російської пропаганди та ІПСО.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.