Омбудсман вимагає повного перезавантаження системи призову: скасувати "паличну" систему, перетворити ТЦК на сервіси та ввести бодікамери
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що нинішній підхід до мобілізації треба не вдосконалювати, а змінювати з нуля. Скарги на порушення прав людини під час призову надходять до омбудсмана та міжнародних інституцій регулярно, а реальна кількість інцидентів значно перевищує офіційну статистику. Лубінець провів пресконференцію 1 липня, на якій оприлюднив кричущі факти зловживань у територіальних центрах комплектування та висунув конкретні вимоги до майбутньої реформи. Відповідальність за її реалізацію він покладає на керівництво Міністерства оборони.
Омбудсман заявив про необхідність повного перезавантаження системи мобілізації та реформування роботи ТЦК, наголосивши, що чинна модель потребує не окремих змін, а комплексної реформи. Про це повідомляє Крещатик. Насамперед, на думку Лубінця, потрібно відмовитися від кількісних показників проведення мобілізації.
"Підхід до мобілізації треба не латати - його потрібно змінити з нуля", – заявив Лубінець.
Лубінець вказав на формування "паличної" системи, за якої центри комплектування змушені будь-якою ціною виконувати кількісні показники. Це створює простір для корупційних практик: частина військовозобов'язаних уникає призову, тоді як до лав армії потрапляють люди, які часто є фізично непридатними до служби.
Лубінець навів конкретні цифри: "Якщо в 22-му році я отримав 18 звернень, то в 25-му ці звернення зросли в 333 рази. З кожного року я бачив у десятки разів збільшення кількості звернень саме по цьому напрямку. Зрозуміло, що ми побачили системну проблему".

Серед ключових пропозицій - зміна мотивації для вступу до війська, зокрема фінансової. Як приклад Лубінець навів виплату винагороди конкретній людині або групі людей за кожне знищення військової техніки противника. Окремо омбудсман заявив, що приміщення ТЦК та СП потрібно перетворити на сервіси, а підхід до мобілізації має бути зовсім іншим.
Лубінець наголосив на потребі посилення прозорості роботи ТЦК, зокрема шляхом обов'язкового використання бодікамер та відеофіксації всіх дій. Він звернув увагу на випадки, коли під час перевірок записи можуть бути відсутніми або вимкненими: "Коли ми починаємо перевіряти кожен випадок застосування сили - бодікамери вимкнені, відеозаписів немає".
Крім того, омбудсман наголосив, що працівники ТЦК не мають перевіряти людей без поліції. Вони можуть перевіряти військово-облікові документи лише тоді, коли людину верифікували поліція, Нацгвардія, Державна прикордонна служба або інші уповноважені органи.
Лубінець також зазначив, що єдиний механізм, який хоч якось впливає на цю проблематику, - це публічність, однак публічно показують лише близько 1% від того, що знаходять. Водночас омбудсман відзначив, що у поточному році ситуація почала змінюватися: з'явилася реакція правоохоронців, відкрито десятки кримінальних проваджень ДБР, Військової служби правопорядку, Спеціалізованої військової прокуратури, СБУ та Нацполіції.
Президент на початку 2026 року доручив міністру оборони Михайлу Федорову реформувати систему ТЦК. Для цього зареєстрували законопроєкт №15176, який має змінити правила роботи військовослужбовців ТЦК та СП. У Міноборони пропонують трансформувати ТЦК та СП в "Офіси резерву+". Сирський стверджував, що ТЦК забезпечують близько 90% мобілізації, тоді як добровільний рекрутинг дає лише 10%. Саме цю пропорцію законопроєкт про реорганізацію ТЦК та ідеї Федорова покликані докорінно змінити.
Лубінець також наполягає, що центри комплектування мають зосередитися на облікових функціях, тоді як держава повинна запропонувати громадянам дієві стимули для служби у Силах оборони - насамперед належне фінансове забезпечення та чітку ветеранську політику з гарантіями підтримки для поранених військових і їхніх родин.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко раніше заявив, що з червня в Україні мала розпочатися велика реформа армії. Військове керівництво планує повністю змінити підхід до мобілізації, щоб зробити службу зрозумілішою та чеснішою для фронтовиків. Нові правила, за його словами, впроваджуватимуть поетапно, змінюючи умови контрактів, грошове забезпечення та правила реформи системи мобілізації. Водночас у владі обговорюють підвищення зарплат військовим - аж до семи тисяч доларів для піхоти. Паралельно йде реорганізація системи ТЦК, щоб відмовитися від примусового призову на користь фінансової мотивації.
Загалом в Україні з 2022 року зафіксовано вже 611 випадків нападів на військовослужбовців ТЦК та СП, а кількість таких інцидентів продовжує зростати. Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія запевнив, що реформа мобілізації перебуває на завершальному етапі та невдовзі буде представлена у Верховній Раді. Її також продемонструють суспільству. Реформа передбачає низку змін у мобілізаційному процесі, зокрема понад два мільйони людей, які перебувають у "розшуку ТЦК", будуть зняті з цього розшуку.
У Міноборони пропонують трансформувати ТЦК та СП в "Офіси резерву+". Оновлена структура має складатися з окремих підрозділів - офісів комплектування та супроводу. реформа системи ТЦК покликана зробити роботу відомства прозорішою та зменшити кількість скарг від громадян.
Міністр оборони Михайло Федоров зазначив: "Зараз працюємо над комплексною реформою мобілізації. Запропонуємо системне рішення, щоб вирішити накопичені роками проблеми й при цьому зберегти обороноздатність країни". Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія також запевнив, що реформа мобілізації перебуває на завершальному етапі.