Латвійський уряд розглядає демонтаж залізничних колій на східному кордоні як один із варіантів посилення оборони. Остаточне рішення очікують на початку 2026 року, але перші висновки з’являться вже наступного року
Уряд Латвії розглядає можливість повністю зняти залізничні колії на східному кордоні. Остаточне рішення планують винести на початку 2026-го. Інформацію підтвердили після щотижневої розмови президента Едгарса Рінкевичса з прем’єркою Евікою Сілінею.
Про це повідомляє LSM. До кінця року уряд разом із Національними збройними силами має оцінити, чи варто ліквідовувати колії, а також узгодити позиції з Литвою та Естонією. За словами Рінкевичса, більше конкретики буде вже на початку 2026-го. Він зауважив, що напруженість на східному напрямку залишатиметься надовго, тож демонтаж може стати одним із варіантів посилення оборони. Це питання планують винести і на обговорення між лідерами країн Балтії.
Президент підкреслив, що Латвія не відкидає жодного способу зміцнення безпеки, але рішення мають бути зваженими — із чіткими термінами, обсягами робіт і розумінням соціально-економічних наслідків. Він також зауважив, що обговорення в соцмережах зараз надто емоційні й майже не містять раціональних аргументів.
"Ми не можемо виключати жодного варіанта зміцнення національної оборони та безпеки, але такі рішення повинні ухвалюватися з огляду на терміни й обсяг робіт, а також оцінку їхнього впливу на різні соціально-економічні аспекти", - зазначив він.
Рінкевичс зазначив, що хоч у п’ятницю він мав вислухати позицію збройних сил, жодних глибоких дискусій до нового року не буде. Кабмін зобов’язаний підготувати оцінку та провести консультації до кінця 2024-го. Президент додав, що нестача інформації лише підживлює паніку — у Ризі про плани говорять, а мешканці Латгалії лишаються в невідомості, через що виникають страхи та поширюється дезінформація.
У Латвії планують відновити старі торфовидобувні ділянки на східному кордоні. Як пояснили у Міністерстві оборони, болота та водойми можуть стати природними бар’єрами й посилити обороноздатність країни. Фінансувати відновлення планують шляхом фондів Європейського Союзу за участю місцевих органів влади.
Лідери Латвії, Литви та Естонії виступають проти будь-яких спроб тиску на Україну з вимогою віддати частину територій. Вони попереджають, що їхні країни можуть стати наступною ціллю Кремля. За даними Financial Times, близько 300 тисяч із 600 тисяч російських військових, які воюють в Україні, можуть бути перекинуті до кордонів з Балтією та Фінляндією.