Криза керівництва в "Нафтогазі" може заморозити ціни на газ

Після того, як Наглядова рада НАК "Нафтогаз України" подала у відставку, у компанії виникла "криза управління". Усе це не дуже добре сприйняли такі міжнародні партнери України, як США й Міжнародний валютний фонд (МВФ).

Але найбільша небезпека того, що відбувається в "Нафтогазі", на думку ряду політологів, криється в спробі влади керувати енергетичною компанією в ручному режимі. У нинішній ситуації президент і його команда можуть штучно заморозити ціни на газ для населення. Здавалося б, чудова новина. Але не все так просто.

З чого все почалося

На позачерговому засіданні 28 квітня Кабінет міністрів України призначив головою правління Юрія Вітренка, попередньо звільнивши голову НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва. Рішення щодо зміни глави компанії члени Кабінету міністрів приймали одноосібно, для цього вони на два дні припинили повноваження незалежних членів наглядової ради.

Реакція з боку міжнародних партнерів України не забарилася. Прессекретар Державного департаменту США Нед Прайс і посли G7 в Україні написали, що повага до корпоративного управління в енергетичному секторі - це головна умова для подальшої підтримки України міжнародними партнерами.

Такі дії з боку Кабміну ще у квітні викликали обурення в членів Наглядової ради, вони навіть планували подати у відставку. Однак пізніше всі п'ять членів наглядової ради прийняли пропозицію Кабінету міністрів і Офісу президента продовжити трудовий контракт ще на один рік. Але з умовою: виконувати запропоновану наглядовою радою дорожню карту розвитку "Нафтогазу".

Через місяць проти призначення Вітренка виступив і глава Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков. У призначенні нового глави правління Новіков побачив порушення ст. 26 Закону України "Про запобігання корупції".

"Закон передбачає, що після звільнення з публічної служби протягом року особа не має брати участь у керівництві організаціями, на які вона могла впливати, коли працювала на державу. Таке обмеження діє незалежно від того, скільки людина працювала на посаді до звільнення", - пояснив Новак.

З огляду на все це, 15 червня НАЗК виписало припис Кабміну про те, що Вітренко має бути звільнений із займаної посади. Кабмін на припис ніяк не відреагував, а главиня Наглядової ради НАК "Нафтогаз України" Клер Споттісвуд скликала позачергове засідання й запустила процес відсторонення Вітренка з займаної посади.

На останньому засіданні 6 вересня голосування за зняття Вітренка з посади за розпорядженням НАЗК провалилося. Наступного дня три незалежних члени Наглядової ради склали свої повноваження.

"Не знаходячи принципів належного корпоративного управління, які б дозволили нам здійснювати управління й ефективно виконувати свої обов'язки, а також забезпечувати необхідну стабільність у період зміни керівництва, три незалежних члени наглядової ради вважають за свій обов'язок скласти свої повноваження, щоби продемонструвати всю серйозність поточної ситуації", — йдеться у зверненні незалежних членів до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля і керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

У чому полягає "криза управління"

Після Революції Гідності Україна почала рух у бік євроінтеграції. У березні 2015 року Всесвітній банк і Секретаріат Енергетичного Співтовариства на прохання українського уряду почали реформувати газовий сектор України.

Зокрема, передбачалося, що корпоративне управління НАК "Нафтогаз України" прийде відповідно до міжнародних стандартів корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). Це стало однією з умов у контексті всіх реформ, які мали бути проведені в Україні до вступу в ЄС і НАТО.

Згідно із затвердженим Статутом НАК "Нафтогаз України" більшість членів Наглядової ради "Нафтогазу" мають складати незалежні члени. Ними до вересня 2021 року були Клер Споттісвуд (Великобританія), Бруно Лескуа (Франція) і Людо Ван дер Хейден (Бельгія). Як заявили на брифінгу члени наглядової ради, причина, за якою вони подали у відставку, стало різке погіршення взаємин із нинішнім главою правління Юрієм Вітренко.

"Ми дуже стурбовані майбутнім "Нафтогазу": нас турбує і фінансовий стан, і можливість вести виробництво, так як інвестиції не йдуть. Юрій (Вітренко) не дозволяє робити інвестиції, компанія як би в замороженому стані, і люди бояться", — сказала на пресконференції голова наглядової ради Клер Споттісвуд.

9 вересня спікер Держдепартаменту Нед Прайс на брифінгу знову висловив стурбованість у зв'язку із ситуацією в "Нафтогазі" і сказав, що Вашингтон підтримує пошук рішення виходу з кризи корпоративного управління "Нафтогазу", яке "відповідатиме принципам корпоративного управління, передбаченим Організацією економічного співробітництва та розвитку"(OECD).

Вже 27 вересня "Нафтогаз" залишився без наглядової ради, тому що Кабінет міністрів припинив повноваження ще двох членів Наглядової ради.

"Сьогодні мій останній день у якості члена Наглядової ради Нафтогаз.

Пройшовши кілька криз корпоративного управління - у 2017 (коли 4 з 5-ти членів наглядової ради подали у відставку) і цього року, я залишаюся оптимістом, що "Нафтогаз" і далі буде рухатися в напрямку побудови успішної нафтогазової компанії, яка управляється за принципами OECD.

Адже з кожної кризи є шанс вийти сильнішими - ним точно треба скористатися!", — написала в Facebook членкиня Наглядової ради від держави Юлія Ковалів.

Після цього прем'єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв, що конкурс із відбору нових незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу" завершиться вже до листопада. А з 29 вересня, згідно з рішенням Кабміну, голові правління Юрію Вітренко дозволено без узгодження з наглядовою радою призначати і звільняти співробітників.

Як ситуація в "Нафтогазі" впливає на ціни на газ

Юрія Вітренка називають повністю підконтрольним Офісу президента людиною. Про це на брифінгу після подачі заяви про відставку говорили й незалежні члени Наглядової ради. Український фінансист Сергій Фурса нагадує, що ідея корпоративного управління якраз і полягала у відділенні політиків від управління держкомпаніями, але зараз у "Нафтогазі" інша картина.

Інша точка зору з приводу кризи управління в політолога Володимира Фесенка. Він каже, що зараз у "Нафтогазу" тимчасова і специфічна Наглядова рада, але це нормально.

"На мій погляд, з одного боку, реформа переводить наші держкомпанії на міжнародні стандарти, але виникає дуже специфічна ситуація. Держава практично втрачає після цієї реформи контроль над своїми ж компаніями. А який сенс тоді залишати їх державі.

Так, є сенс у тому, що не буде держкомпанія залежати від політиків, від зміни влади. Це все в теорії дуже красиво й добре, а в "Нафтогазі" виникла така дивна ситуація, коли правління з Наглядовою радою встановили дуже теплі відносини", — говорить Фесенко.

Політолог не заперечує того, що проблема в енергетичному секторі є, але це питання контрольоване.

"І навіть справа не у Вітренко й не в Коболєві. Іноземних партнерів цікавлять принципи і стандарти корпоративної реформи. Принципи реформи в ситуації з "Нафтогазом" були порушені, це факт, і ситуацію треба виправляти. Але колишній глава правління Коболєв і його правління - це була єдина зв'язка.

Це теж по суті й по формі не відповідає стандартам корпоративного управління. Зараз там працює тимчасова Наглядова рада, призначена Кабміном. І це нормально. Хто там головний акціонер? Держава. А далі, як того вимагає закон, буде проведено конкурс та призначені нові члени Наглядової ради. Я думаю, що протягом року це питання буде вирішено", — додає Володимир Фесенко.

Ще один нюанс, про який говорили члени Наглядової ради, які подали у відставку, це тиск із боку уряду на компанію з приводу збереження низьких цін на природний газ, з урахуванням того, що цей енергоносій значно подорожчав на світових ринках. За словами економіста Антона Єрмолаєва, штучне стримування ціни на газ виглядає як спроба виконати передвиборні обіцянки президента Зеленського і його команди.

"З помпою всіма ЗМІ пройшла інформація, що Нафтогаз зобов'язується не підвищувати ціну на послуги, пов'язані з енергоносіями з опалення, незалежно від закупівельної ціни. Грубо кажучи, "Нафтогаз" хоч за тисячі доларів буде закуповувати газ, але продавати його для громадян України будуть за 300 доларів.

Звичайно, "Нафтогаз" отримуватиме збиток. Відповідно, збиток перекриватимуть грошима платників податків, які замість бюджету розвитку будуть перенаправляти на латання дірок. І все це за наші ж гроші, не запитавши нашого дозволу", — говорить Єрмолаєв.

Але все ж реформу в області корпоративного управління потрібно продовжувати. Про це говорять і Фесенко, і Єрмолаєв. А в ситуації з "Нафтогазом", якщо є загроза енергетичній безпеці країни напередодні опалювального сезону, тут непогано б підключитися народним депутатам, щоб уникнути енергетичної кризи навесні.