Російська пропагандистська машина посилює тиск на власне суспільство, малюючи картину обложеної фортеці. Москва звинувачує НАТО в агресії, тоді як більшість росіян дедалі більше прагнуть миру
Москва намагається не лише демонструвати свою силу через польоти дронів та винищувачів уздовж кордонів НАТО, а й переписувати картину світу для власного населення. За даними Politico, ознаки суспільної втоми від війни вже очевидні. Тому російська пропаганда працює на повну, виставляючи РФ "жертвою", а Захід - слабким і наляканим.
Протягом останніх тижнів Польща, Литва та Естонія заявляли про вторгнення російських безпілотників і літаків у свій повітряний простір. Та в кремлівській версії подій агресором є саме Європа, яка нібито провокує ширший конфлікт. Москва навіть натякає, що НАТО може почати збивати її літаки, тож наративи вибудовуються за логікою "Росію знову змушують оборонятися".
Щоб підкріпити цю картину, міністр закордонних справ Сергій Лавров у виступі на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку заявив, що Захід "веде ескалаційну риторику", включно з розмовами про ймовірні напади на Калінінград. Він також підкреслив: у Москви немає планів атакувати НАТО, але будь-яка агресія проти РФ отримає "жорстку відповідь".
Цей подвійний підхід - одночасне заперечення і завуальовані погрози - перегукується із заявами Путіна про те, що Захід "руйнує стабільність". Кремлівський лідер пообіцяв, що відповідь Росії буде "не словесною, а військово-технічною".
У січні війна перейде у четвертий рік, перевищивши за тривалістю навіть радянську кампанію проти нацистів у Другій світовій війні. Для Кремля це стає серйозним викликом, особливо на тлі економічних труднощів: зростання податків та нових витрат на оборону.
Однак реальні настрої росіян відрізняються від пропагандистської картинки. За даними "Левада-центру", рекордні 66% громадян виступають за мирні переговори з Україною, а кількість тих, хто хоче продовжувати бойові дії за будь-яку ціну, впала до мінімуму з початку вторгнення.
Кремль, у свою чергу, намагається переконати публіку, що Росія нібито оточена ворогами і змушена постійно жити у стані війни. Це виправдовує вимогу Путіна виділяти дедалі більше ресурсів на армію, навіть ціною погіршення життя пересічних громадян.
Російські державні медіа отримали завдання підсилювати страхи, називаючи реакцію НАТО на інциденти з дронами "істеричною" та наголошуючи на нібито розколах всередині Альянсу. Як і очікувалося, пропагандисти атакували президента України, стверджуючи, що він намагається втягнути США глибше у війну. Також Росія систематично звітує про фейкові "перемоги" на фронті, яких насправді немає. Кремль створює картинку швидкого наступу, намагаючись нав'язати Заходу ідею про нібито неминучість поразки України.
Окремим елементом інформаційної кампанії стали натяки на можливість застосування будь-яких видів зброї - включно з новими системами, здатними нести ядерні боєголовки. Експерти вважають, що демонстративні польоти над країнами НАТО є частиною психологічного тиску, спрямованого не стільки на Європу, скільки на внутрішню аудиторію РФ.